про залишення позовної заяви без руху
09.07.2019 р. справа № 914/1278/19
Суддя Петрашко М.М., розглянувши матеріали
за позовом Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомінвестиція»
про стягнення 1561785,00 грн.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління капітального будівництва Львівської обласної державної адміністрації до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкомінвестиція» про стягнення 1561785,00 грн.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на таке.
1) Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається із позовної заяви, ціною позову є 1561785,00 грн., а тому відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», позивачу слід було сплатити 23426,78 грн. судового збору (1,5% ціни позову).
Однак, як вбачається із поданих матеріалів, позивачем до позовної заяви не долучено ані документів, які підтверджують сплату судового збору, ані документів, на основі яких можна було б припустити, що позивач є звільнений від сплати судового збору.
Таким чином, не долучивши до позовної заяви вказаних документів, позивачем було порушено вимоги пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.
2) Відповідно до частини 2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 та частини 5 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Відповідно до пункту 5.27. Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003)», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003р. №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (нижче підпису). Приклад засвідчення копії документа зазначено у пункті 5.27. Національного стандарту України (ДСТУ 4163-2003).
Однак, судом встановлено, що у додатках до позовної заяви, містяться копії документів, оформлення яких не відповідає вимогам закону. Зокрема, як вбачається із вказаних копій, у них відсутні такі відмітки: "Згідно з оригіналом", назва посади, ініціали та прізвище особи, яка засвідчує копію, а також дата засвідчення копії.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги.
Таким чином, позивачем порушено вимоги частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, оскільки долучені до позовної заяви копії документів, не можуть вважатися доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу України, оскільки ці документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями.
3) Відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
При цьому слід звернути увагу позивача на те, що в силу статті 91 Господарського процесуального кодексу України у суду при розгляді справи може виникнути необхідність оглянути оригінали документів, копії яких долучено до позовної заяви.
Як встановлено судом, у додатках до позовної заяви, містяться копії документів. При цьому позивачем не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до позовної заяви, що є порушенням пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
4) Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У прохальній частині позовної заяви, позивач серед іншого просить стягнути з відповідача судові витрати. Однак, як вбачається із поданих матеріалів, ні у позовній заяві, ні у доданих до неї документах не міститься попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (розрахунок судового збору та розрахунок витрат, пов'язаних з розглядом справи), які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, що є порушенням вимог пункту 9 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
5) Пунктом 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається із поданих матеріалів, позовна заява не містить такого підтвердження, що є порушенням вимог пункту 10 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для виправлення допущених недоліків, які зазначені у вказаній ухвалі суду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Петрашко М.М.