Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"26" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/760/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар", 61058, м. Харків, вул. Данилевського, 38, офіс 16; ідент. код 36036864)
до Державного підприємства Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр"єва НААНУ, (62650, Харківська обл., Великобурлуцький район, селище Червона Хвиля, вул. Центральна, будинок 13; ідент. код 05460441)
про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 3877293,60 грн.
за участю представників:
позивача - Балаклицький В.В., ордер № 831 21 від 06.05.19, свідоцтво адвоката № 743
відповідача в режимі відеоконференції в приміщенні господарського суду м. Києва - Кравченко С.О., довіреність б/н від 04.01.2019
Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар", 20.03.2019 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр'єва НААНУ з вимогою про зобов'язання вчинити дії по з поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" 557,44 тонн "Зерна пшениці 3 класу" на загальну суму 2592096,00 грн. та з вимогою про стягнення неустойки у розмірі 2527293,60 грн. та штрафу у розмірі 1350000,00 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань обумовлених сторонами у Договорі № 10/4-8 поставки зерна майбутнього врожаю від 10.04.2018 р. в частині поставки товару на у повному обсязі. Судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 60080,40 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 20000,00 грн., позивач також просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08 квітня 2019 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/760/19, розгляд якої призначити за правилами загального позовного провадження; відкрито підготовче провадження та призначено проведення підготовчого засідання.
Протягом підготовчого провадження, судом з метою дотримання прав сторін, виконання всіх необхідних процесуальних дій, необхідних для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, у підготовчому засіданні 07.05.2019 р. було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 04 червня 2019 року о 10:00 год.
Надані учасниками справи протягом підготовчого провадження заяви по суті справи та докази на підтвердження своїх правових позицій по суті спору були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.
Станом на 04 червня 2019 р. від учасників справи додаткових документів (заяв або доказів) по суті спору не надходило, як і не надходило заяв на підтвердження наміру у майбутньому подати до матеріалів справи додаткові доказі щодо предмету спору.
Протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 04.06.2019, після вчинення всіх необхідних дій для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, передбачених ст. 182 ГПК України, вирішено закрити підготовче провадження у справі № 922/760/19 з одночасним продовженням строку проведення підготовчого провадження до 07.07.2019 р., в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України, та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.06.2019 о 10:30.
У судовому засіданні 19.06.2019 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 26.06.2019 р. об 11:00, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить суд задовольнити їх, наполягаючи, що Державним підприємством Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр'єва НААНУ, як постачальником, були порушені взяті на себе зобов'язання за договором № 10/4-8 поставки зерна майбутнього врожаю, укладеним між сторонами 10.04.2018 р. в частині своєчасної та у повному обсязі поставки товару обумовленого у договорі, а саме зерна пшениці 3 класу. А саме, з урахуванням укладеної між сторонами Додаткової угоди № 1 від 16.07.2018 р., відповідач повинен був у строк до 01.09.2018 р. поставити товар (2000,00 тонн озимої пшениці) на загальну суму 9 300 000,00 грн., проте фактично було поставлено товар лише у кількості 1442,56 тон., тобто відповідач не здійснив поставку товару у кількості обумовленій домовленістю сторін, а саме не здійснив поставку товару у кількості 557,44 тон на загальну суму 2 592 096 грн., чим допустив порушення умов вищевказаного договору поставки № 10/4-8, у зв'язку з чим в порядку п. 6.3 договору, останній зобов'язаний сплатити на користь ТОВ "ТД Агродар" 2527293,60 грн. неустойки та 1350000,00 грн. штрафу, а також позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати прийняті на себе договірні зобов'язання та поставити 557,44 тонн "Зерна пшениці 3 класу" на загальну суму 2592096,00 грн.
Представник відповідача заперечує проти позовних вимог, вказуючи на відсутність факту прострочення взятого на себе відповідачем, як постачальником, зобов'язання, яке виконане останнім з дотриманням умов, узгоджених сторонами договору, а саме п. 1.3 договору, яким унормовано, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (франко-склад Постачальника за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, с. Червона Хвиля, вул. Центральна, 13), у відповідності із правилами "Інкотермс - 2010". Таким чином, за твердженнями відповідача, останній мав на складі належну кількість товару, проте саме позивач не виконав свої зобов'язання за договором і не забезпечив його оплату та вивіз зі складу продавця, а саме позивач 27.07.2018 отримав останню партію товару за видатковою накладною № 259 і після цього протягом тривалого періоду часу з 28.07.2018 по дату надсилання претензії - 26.02.2019 жодним чином не звертався за отриманням товару до відповідача, тобто недопоставка товару згідно з умовами договору відбулась саме з вини позивача. Крім того, за твердженнями відповідача, позивач не виконав істотну умову договору, а саме не здійснив передоплату в розмірі 30% від повної вартості товару за договором, а саме здійснив передплату у розмірі 2700000,00 грн. замість 2790000,00 грн., а отже у відповідача не виник обов'язок поставки товару.
В свою чергу, представник позивача заперечуючи доводам відповідача наголошує, що на дату укладення договору загальна суму вартості товару становила 7000000,00 грн., та відповідно до умов п.п. 4.1., 3.2.1., 9.2. договору попередня оплата у розмірі 30% від загальної ціни товару складала суму 2100000,00 грн., а позивачем було перераховано відповідача суму у розмірі 2700000,00 грн. При цьому, позивач наголошує, що умови договору та додаткової угоди не містять положень щодо обов'язку позивача здійснити доплату попередньої оплати у разі зміни ціни на товар, або укладення додаткової угоди до договору.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
10.04.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (покупець, позивач) та державним підприємством дослідним господарством "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр'єва НААН (постачальник, відповідач) було укладено договір № 10/4-8 поставки зерна майбутнього врожаю (далі-Договір), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався у визначений сторонами строк поставити відповідачу наступну сільськогосподарську продукцію українського походження: найменування Товару - зерно пшениці 3 класу; одиниця виміру Товару - метрична тонна; кількість Товару - 2000 тон., а покупець зобов'язується прийняти Товар (поставлений насипом) та оплатити його.
Згідно п. 1.2. Договору строк поставки: по 01.09.2018 у. включно.
Поставка відповідної партії Товару вважається здійсненою в момент підписання між Покупцем та Постачальником акту приймання-передачі та/або видаткової накладної відповідної партії Товару на умовах поставки передбачених Договором (п. 1.2.1 Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору ціна Товару складає 3 500,00 грн. за одиницю виміру Товару без ПДВ. Загальна ціна Товару складає 7 000 000,00 грн.
Згідно п. 3.2. Договору оплата Товару здійснюється наступним чином: сума попередньої оплати за товар становить 30% від загальної ціни Товару, в тому числі ПДВ; залишок доплати за Товар, що становить 70% від загальної ціни Товару, в тому числі ПДВ, здійснюється по факту поставки повного об'єму Товару.
Порядок проведення розрахунків за договором узгоджено сторонами у розділі 4 договору, в якому встановлено, що покупець протягом 15 календарних днів з моменту набрання чинності договором, зобов'язується перерахувати кошти (попередню оплату за товар), передбачену у п. 3.2.1 договору на поточний рахунок постачальника. Остаточний розрахунок за поставлений товар, здійснюється покупцем (на підставі рахунків-фактур постачальника) протягом 10 робочих днів з моменту отримання покупцем усіх документів, передбачених у п.п. 2.3., 2.4. договору, із розрахунку ціни за одиницю виміру товару з ПДВ (грн.), що визначена на підставі п. 3.2. договору.
У подальшому, сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до даного Договору від 16.07.2018 р., відповідно до якої п. 3.1 Договору було викладено в іншій редакції, а саме: ціна товару складає 4 650,00 грн. за одиницю виміру Товару з ПДВ. Загальна вартість Товару складає 9 300 000,00 грн. Всі інші положення та умови Договору були залишені без змін.
Згідно п.п. 1.3, 1.4. договору, умови поставки: EXW (франко-склад Постачальника за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, с. Червона Хвиля, вул. Центральна, 13), у відповідності із правилами "Інкотермс - 2010". Постачальник зобов'язаний, не пізніше ніж за 7 календарних днів, офіційним листом повідомити покупця про заплановану дату збору врожаю.
Пунктом 6.3 Договору, сторони визначили, що у разі невиконання/неналежного виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі 0,5% від суми непоставленого товару, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, постачальник, окрім неустойки, сплачує також штраф у розмірі 50% від суми отриманої попередньої оплати, що визначена п.3.2.1. Договору.
Відповідно до п. 9.5 строк дії договору: з дати набуття чинності у відповідності до п. 9.2. договору - до 31 грудня 2018 року включно, а у випадку несвоєчасного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань - до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору що перерахування передоплати (п. 3.2.1 договору), позивач на підставі платіжних доручень: № 2072 від 17.04.18 р. на суму 1 100 000,00 грн., № 2224 від 04.05.18 р. на суму 800 000,00 грн., № 2422 від 29.05.18 р. на суму 800 000,00 грн. перерахував відповідачу попередню оплату 30% вартості товару (вирахуваної станом на час перерахування) в розмірі 2700000,00 грн. (а.с. 25-27), що не заперечується відповідачем.
Проте, як зазначає позивач, в порушення взятих на себе зобов'язань щодо дотримання взятих на себе зобов'язань по поставці товару у строк до 01.09.2018 у обсязі, узгодженому сторонами у п.п 1.1. договору, відповідачем було поставлено на користь позивача товар в загальній кількості 1442,56 т. на загальну суму 6 707 904,00 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: № 250 від 17.07.18 р. на суму 739 071,00 грн.; № 251 від 18.07.18 р. на суму 857 320,50 грн.; № 254 від 19.07.18 р. на суму 1 254 802,50 грн.; № 255 від 20.07.18 р. на суму 1 434 013,50 грн.; № 256 від 21.07.18 р. на суму 1 076 893,50 грн.; № 258 від 26.07.18 р. на суму 996 867,00 грн.; № 259 від 27.07.18 р. на суму 348 936,00 грн. (а.с. 18 - 24), тобто постачальником було недопоставлено товар у кількості 557,44 тон на загальну вартість 2 592 096 грн.
28.02.2019 р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія щодо необхідності допоставки товару у відповідності до п. 1.3. Договору у кількості 557,44 тон на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту отримання вказаної претензії та сплати штрафних санкцій, яка була залишена без відповіді та виконання, що стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.
Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором №10/4-8 поставки зерна майбутнього врожаю від 10.04.2018 р. щодо дотримання постачальником строків та обсягів поставки товару, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача, відповідно до п. 7.5. договору штрафних санкцій в сумі 3877293,60 грн., з яких неустойка (пеня) складає 2527293,60 грн. та штраф складає 1350000,00 грн. та вимога про зобов'язання відповідача виконати умови договору № 10/4-8 від 10 квітня 2018 року в частині вчинення дій з поставки товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" 557,44 тонн "Зерна пшениці 3 класу" на загальну суму 2592096,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено та визнано сторонами, що на виконання п. 3.2.1 договору, покупцем (позивачем) було протягом квітня - травня 2018 року було перераховано постачальнику (відповідачу) попередню оплату за товар у загальному розмір 2700000,00 грн., що станом на момент здійснення попередньої оплати становило 38,57% від загальної ціни товару, визначеної у п. 3.1 договору.
В свою чергу, у подальшому сторонами договору були внесені зміни до його умов щодо вартості товару, а саме 16.07.2018 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якої п. 3.1 Договору було викладено в іншій редакції, а саме: ціна товару складає 4 650,00 грн. за одиницю виміру товару з ПДВ. Загальна вартість товару складає 9 300 000,00 грн. Заперечень щодо необхідності здійснення доплати, у зв'язку із зміною загальної ціни товару, постачальником не було висунуто, доказів протилежного до матеріалів справи не надано.
За умовами договору постачальник зобов'язався у строк до 01.09.2018 р. поставити товар у кількості 2000 тон (п. 1.1. - 1.2.)
Разом з тим, у період з 17.07.2018 р. по 27.07.2018 постачальником було передано у власність покупця товар у кількості 1442,56 т. на загальну суму 6 707 904,00 грн. та станом на 01.09.2018 р. недопостваленим залишився товар у кількості 557,44 тон на загальну вартість 2 592 096 грн.
При цьому суд не бере до уваги заперечення відповідача відносно наявності прострочення кредитора (позивача) через здійснення передоплати в неповному обсязі, оскільки приписи ст. 538 ЦК України, якою унормовано, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі, передбачають, оскільки умови договору, укладеного між сторонами щодо здійснення попередньої оплати у повному обсязі та умова щодо термінів поставки товару безпосередньо не пов'язані та перша не є відкладальною умовою, тобто, такою, що відтерміновує строк виконання зобов'язання з поставки товару узгодженої сторонами у п. 1.2. договору.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Сторонами спору унормовано, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (франко-склад Постачальника за адресою: Харківська область, Великобурлуцький район, с. Червона Хвиля, вул. Центральна, 13)
Термін "франко-завод" (EXW) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця. Разом з тим законом покладено на останнього обов'язок щодо належного повідомлення покупця про готовність товару до передачі її покупцеві.
При цьому, у договорі (п. 1.4) сторонами також обумовлено, що постачальник зобов'язаний, не пізніше ніж за 7 календарних днів, офіційним листом повідомити покупця про заплановану дату збору врожаю.
До матеріалів справи доказів виконання постачальником вимог п. 1.4 договору та приписів ст. 664 ЦК України щодо належного поінформування про дату збору врожаю та про готовність товару для передачі у розпорядження покупця не надано.
Разом з цим, відповідачем до матеріалів справи не надано й будь-якого доказу на підтвердження того, що обумовлений умовами договору товар (недопоставлена частина зерна пшениці 3 класу у кількості 557,44 тон готова до передання товар та ідентифікований для цілей цього договору) був у розпорядженні постачальника протягом липня - вересня 2018 року.
Таким чином, враховуючи не надання суду доказів поставки позивачу товару у обсязі обумовленому у договорі (недопоставлено товар у кількості 557,44 тон на суму 2592096,00 грн. 96 коп.), а саме доказів отримання покупцем товару або доказів повідомлення позивача (покупця) про те, що товар готовий до передання покупцеві у належному місці (надання товару в розпорядження покупця за місцезнаходженням товару), відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" 557,44 тонн "Зерна пшениці 3 класу" на загальну суму 2592096,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
За таких підстав, суд приходить до висновку, що наявність обов'язку відповідача поставити позивачу товар обумовлений у договорі, а саме Зерно пшениці 3 класу у кількості 557,44 тон на суму 2592096,00 грн., підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" в частині зобов'язання вчинити дії з поставки 557,44 тонн "Зерна пшениці 3 класу" на загальну суму 2592096,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача, у зв'язку простроченням постачальника виконання своїх зобов'язань, штраф у розмірі 1350000,00 грн. та неустойку (пеню) у розмірі 2527293,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до пункту 6.3 Договору, сторони визначили, що у разі невиконання/неналежного виконання постачальником зобов'язань щодо поставки товару, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі 0,5% від суми непоставленого товару, за кожен день прострочення зобов'язання, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, постачальник, окрім неустойки, сплачує також штраф у розмірі 50% від суми отриманої попередньої оплати, що визначена п.3.2.1. Договору.
Як встановлено судом, відповідач зобов'язаний був поставити позивачу товар у строк до 01.09.2018 включно.
З огляду на принцип свободи договору, невиконання відповідачем обов'язку з поставки товару, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу, нарахованого на підставі п. 6.3 Договору, оскільки відповідачем прострочено поставку товару понад 15 днів.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1350000,00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 2527293,60 грн. за період з 02.09.2018 по 15.03.2019, суд виходить з наступного.
Правові основи господарської діяльності суб'єктів господарювання регулюються Господарським кодексом України, ст. 230 якого встановлено, що учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, обґрунтованим для нарахування пені за прострочення виконання відповідачем обов'язку з поставки товару з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, судом визнається період з 02.09.2018 по 02.03.2019.
За таких обставин, суд, здійснивши власний перерахунок пені, з урахуванням встановленого правомірного періоду нарахування з 02.09.2018 по 02.03.2019, визнає обґрунтованим розміром пені, що підлягає стягненню з відповідача, суму у розмірі 2358807,36 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2, 73-74, 76-79, 86, 126, 129, 236-242 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Зобов'язати Державне підприємство Дослідне господарство "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр"єва НААНУ, (62650, Харківська обл., Великобурлуцький район, селище Червона Хвиля, вул. Центральна, будинок 13; ідент. код 05460441) вчинити дії з поставки Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 38, офіс 16; ідент. код 36036864) 557,44 тонн "Зерна пшениці 3 класу" на загальну суму 2592096,00 грн.
3. Стягнути з Державного підприємства Дослідного господарства "Пантелеймонівське" Інституту рослинництва ім. Юр"єва НААНУ (62650, Харківська обл., Великобурлуцький район, селище Червона Хвиля, вул. Центральна, будинок 13; ідент. код 05460441) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агродар" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 38, офіс 16; ідент. код 36036864) 2358807,36 грн. пені, 1350000,00 грн. штрафу, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 94513,55 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 168486,24 грн. - у позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "08" липня 2019 р.
Суддя М.І. Шатерніков