Справа № 2-2109/10
н/п 2-п/640/57/19
про залишення заяви без розгляду
"11" липня 2019 р.
Суддя Київського районного суду м. Харкова Золотарьова Л.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі №2-2109/10 за позовом КС «Родинний кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -
09.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2010 року та скасувати вказане заочне рішення від 02.06.2010 року по справі №2-2109/10.
В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на те, що він не отримував судову кореспонденцію і не був повідомлений про судові засідання. Заочне рішення суду він отримав лише 05.11.2012 року. Про поновлення строку звернення до суду він не знав, оскільки був юридично неграмотний, тому 15.11.2012 року він виписав довіреність на осіб, які повинні були займатися юридичними справами. Тяжкі сімейні обставини особливо в 2010 року, а саме смерть матері, тяжка хвороба дружини після перенесеного інсульту та постійний догляд за хворими батьком, інваліда, який проживав окремо в селі, не давали йому можливості займатися судовою справою. Смерть матері в 2010 році і батька в 2016 році були для нього великим потрясінням. Тому причини не оскарження рішення суду є поважними, у зв'язку з чим є підстави поновлення строку для розгляду заяви про перегляд заочного рішення суду. Заочне рішення має бути скасоване.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, суд приходить до таких висновків.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2010 у справі №2-2109/10 позовні вимоги КС “Родинний кредит” до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту та відсотків - задоволені в повному обсязі; стягнуто солідарно з відповідачів 51586 грн. 30 коп. суму заборгованості за кредитним договором, а також у рівних частках по 635 грн. 86 коп. з кожного -судовий збір та витрати з інформаційно-технічного забезпечення.
Станом на день винесення заочного рішення та отримання його копії відповідачем була чинною редакція Цивільного процесуального кодексу України, яка визначала, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії (стаття 228 ЦПК України).
15.12.2017 року набув чинності Цивільний процесуальний кодекс України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно з вимогами ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Розгляд заяви здійснюється судом без повідомлення учасників справи.
Як вбачається з матеріалів справи, справді заявнику ОСОБА_1 направлялись за адресою його реєстрації судова кореспонденція (ухвали, позови, судові повістки, заочне рішення), однак поштова кореспонденція не була вручена відповідачу та була повернута на адресу суду у зв'язку із «закінченням строку зберігання». Хоча, згідно з відміткою з копії паспорту відповідач був зареєстрований за тією ж адресою.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи 05.11.2012 року, і в цей же день - 05.11.2012 року отримав копію заочного рішення суду від 02.06.2010 року, про що також свідчить його особистий підпис.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що заочне рішення від 02.06.2010 року відповідач ОСОБА_1 отримав 05.11.2012 року, а звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення вперше в червні 2018 року, а з цією заявою - в липні 2019 року.
Як на поважні причини пропуску звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, заявник посилається на тяжкі сімейні обставини, юридична неграмотність.
Разом з тим, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Однак, суд враховує, що тяжкі сімейні обставини для заявника можуть мати місце, однак пропущений заявником строк тривалістю більше 5 років не є такими, що можуть бути обумовлені таким строком, і є занадто тривалими у часі, не є об'єктивними, а тому не можуть бути визнані поважними. Допустимих доказів на підтвердження вказаних заявником обставин не надано.
При цьому, заявником не надано доказів, що він всі 5 років здійснював цілодобовий нагляд за батьками. При цьому, заявник міг звернутися до юристів, представників з метою його представництва в судах. Посвідчення про інвалідність батька само по собі не свідчить про наявність обставин, на які посилається заявник. Юридична неграмотність не є підставою для поновлення строку, який пропущений більше 5 років.
Заявником не надано доказів, які б свідчили про поважність пропуску звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення від 02.06.2010 року.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Цивільним процесуальним кодексом України певних процесуальних дій. Інститут строків в цивільному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у цивільних відносинах, а також стимулює учасників цивільного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року).
У п. 47 рішення у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що рішення про поновлення строку на оскарження може порушити принцип правової визначеності та свобода розсуду судів при вирішенні питання про поновлення не є необмеженою. У кожному випадку суди мають встановлювати, чи виправдовують причини поновлення строку на оскарження втручання у принцип остаточності судового рішення.
ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Враховуючи, що заявником не надано доказів, які були об'єктивно непереборними на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду, суд не вбачає поважних причин пропуску строку звернення до суду та відповідно підстав для поновлення пропущеного строку звернення до суду, тому клопотання заявника про поновлення строку на перегляд заочного рішення суду від 02.06.2010 задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 126, 127, 260, 261, 284 ЦПК України, суддя, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 09.07.2019 року про поновлення строку для перегляду заочного рішення Київського районного суду м. Харкова від 02.06.2010 року у справі №2-2109/10.
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду у цивільній справі №2-2109/10 за позовом КС «Родинний кредит» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - залишити без розгляду.
Особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржено у встановленому порядку до Другого апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 11.07.2019 року.
Суддя -