Дата документу 11.07.2019 Справа № 554/2754/19
Провадження № 2-ві/554/9/2018
11 липня 2019 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі головуючої судді Троцької А.І., розглянувши заяву адвоката Іваненко Олени Олександрівни в інтересах ТОВ «Лиманське» про відвід судді Октябрського районного суду м.Полтави Материнко М.О., -
В провадженні судді Октябрського районного суду м.Полтави Материнко М.О. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське», третя особа ОСОБА_2 про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку.
09.07.2019 року в судовому засіданні представник відповідача - адвоката Іваненко О.О. заявила відвід судді Октябрського районного суду м.Полтави Материнко М.О.
10.07.2019 року надійшла письмова заява про відвід, в якій представник відповідача зазначала, що суддею проігноровано порушення позивачем норм Цивільного процесуального Кодексу України щодо порушення правил підсудності при поданні позову з тим же предметом та з тих же підстав до того ж відповідача по справі №554/9019/18. Суддя розглянула цей факт у контексті справи № 554/2754/19, в той час як заявником звернено увагу на порушення суддею правил підсудності по справі № 554/9019/18, яка перебувала на розгляді у судді Материнко М.О. за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лиманське» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати. Також при відкритті провадження по даній справі не здійснено перевірку місцезнаходження позивача, в той час, як суддею Троцька А.І. по справі № 554/8205/18 встановлено місцеперебування ОСОБА_1 в Подільському районі м. Полтави та справу направлено до Ленінського районного суду м. Полтава. При цьому, дана ухвала ОСОБА_1 не оскаржено. Проігноровано факти зловживання процесуальними правами при розгляді аналогічних позовів, поданих позивачем до Октябрського районного суду м. Полтава, неодноразово встановлені судом. Суддею зазначено, що факт зловживання процесуальними правами зі сторони Позивача не є доказом упередженості та необ'єктивності головуючого судді при розгляді справи. В ухвалі від 09.07.2019 року суддею зазначено, що такий факт не встановлено. Заявником стверджувалось, що суддя, будучи обізнаним про зловживання через ознайомлення з Єдиним реєстром судових рішень, посилання на які зазначено в заяві, проігнорував даний факт. Суддею зазначено, що видача ухвали про забезпечення позову позивачеві без належної реєстрації не заборонено законодавчо, але ж видача такої ухвали без реєстрації в реєстрі і є доказом упередженого відношення судді до відповідача, що привело до грубого порушення прав ТОВ «Лиманське». Вважає, що наявні підстави для відводу судді Материнко М.О.
Ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави Материнко М.О. від 09.07.2019 року відмовлено в задоволенні відводу у зв'язку із його необгрунтованістю.
Відповідно до п.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до ч.3 ст.39 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід якщо доходить до висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу. він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 ст. 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до положення статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше бути об'єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об'єктивно безстороннім - тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у цивільному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду та судових рішень чинному законодавству України не можуть бути підставою згідно з ст.ст. 35,36 ЦПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи обставини справи, приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви, оскільки представником відповідача не надано будь-яких об'єктивних даних на підтвердження упередженості та необ'єктивності судді Материнко М.О. під час розгляду справи, а тому відсутні підстави для відводу судді передбачені ст. ст. 36,37 ЦПК України . Також звертаю увагу, що незгода учасника судового розгляду з процесуальними діями судді під час розгляду справи, з винесеною ухвалою про відкриття провадження у справі та прийнятого рішення по суті є підставою для їх апеляційного оскарження, а не підставою для відводу судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 40 ЦПК України, -
У задоволенні заяви адвоката Іваненко Олени Олександрівни в інтересах ТОВ «Лиманське» про відвід судді Октябрського районного суду м.Полтави Материнко М.О. - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І.Троцька