Номер провадження: 33/813/537/19
Номер справи місцевого суду: 521/1258/19
Головуючий у першій інстанції Непорада О.М.
Доповідач Драгомерецький М. М.
02.07.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М.,
при секретарі Півнєві Д.С.,
за участю: ОСОБА_1 та його адвоката Мангула П.М.,
ОСОБА_2 та її адвоката Іскри С.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №131839 від 19 грудня 2018 року, ОСОБА_1 19.12.2018р. о 09.10 год. в м. Одесі по вул. Прохорівська, 14, керуючи транспортним засобом Honda Accord д.н.з. RVL 339, під час розвороту не зайняв відповідне крайнє положення на трамвайній колії попутного напрямку, розташованій на одному рівні з проїзною частиною та допустив зіткнення з транспортним засобом Mazda CX7 д.н.з. НОМЕР_1 , який в свою чергу зіткнувся з транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 11.8 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 124 КУпАП (а. с. 1).
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2019 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців (а. с. 16).
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, 20 березня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2019 року є незаконною та винесеною з порушеннями вимог КУпАП. Апелянт просить скасувати постанову та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги його пояснення щодо обставин ДТП, а взяв до уваги лише пояснення другого учасника ДТП - ОСОБА_2 .. Також зазначено, що схема місця ДТП не відповідає фактичним обставинам ДТП (а. с. 18).
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката Мангула П.М., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її адвоката Іскру С.Л., дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Однак, визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладаючи на нього відповідне стягнення суд першої інстанції, всупереч вимогам ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає він адміністративній відповідальності, тобто однобічно розглянув справу, без з'ясування фактичних обставин, що мають істотне значення для її розгляду, та не звернувши уваги на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.
Крім того, постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2019 року не можна визнати законною та обґрунтованою, оскільки вона не відповідає вимогам, передбачених ст. ст. 283, 284 КУпАП, адже в ній не наведено доказів на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та не зазначено мотивів відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених ним доводів.
Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції послався, на те що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №131839 від 19.12.2018р., схемою дорожньо-транспортної пригоди та поясненнями ОСОБА_2 (а. с. 16), однак судом не наведено змісту цих доказів та не надано їм належної правової оцінки.
При цьому апеляційний суд вважає, що вищенаведені докази вини ОСОБА_1 не можна вважати достатніми та належними, виходячи з наступного.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність учасника дорожнього руху за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, диспозиція статті 124 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, а посилається на інші норми законодавчих актів, у даному конкретному випадку на п. 11.8 ПДР. Тому, розглядаючи дану справу, суд має вирішити питання щодо винуватості особи у межах порушення вимог п. 11.8 ПДР, який зазначений в протоколі працівником поліції.
Відповідно до п. 11.8 ПДР по трамвайній колії попутного напрямку, розташованій на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, дозволяється рух за умови, що це не заборонено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою, а також під час випередження, об'їзду, коли ширина проїзної частини недостатня для виконання об'їзду, без виїзду на трамвайну колію.
На перехресті дозволяється виїжджати на трамвайну колію попутного напрямку в тих самих випадках, але за умови відсутності перед перехрестям дорожніх знаків 5.16, 5.17.1, 5.17.2, 5.18, 5.19.
Поворот ліворуч або розворот повинні виконуватися з трамвайної колії попутного напрямку, розташованої на одному рівні з проїзною частиною для нерейкових транспортних засобів, якщо інший порядок руху не передбачено дорожніми знаками 5.16, 5.18 або розміткою 1.18.
В усіх випадках не повинно створюватися перешкод для руху трамвая.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №131839 від 19 грудня 2018 року, ОСОБА_1 19.12.2018р. о 09.10 год. в м. Одесі по вул. Прохорівська, 14, керуючи транспортним засобом Honda Accord д.н.з. RVL 339, під час розвороту не зайняв відповідне крайнє положення на трамвайній колії попутного напрямку, розташованій на одному рівні з проїзною частиною та допустив зіткнення з транспортним засобом Mazda CX7 д.н.з. НОМЕР_1 , який в свою чергу зіткнувся з транспортним засобом BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 , в результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 11.8 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст. 124 КУпАП (а. с. 1).
Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише формою фіксації правопорушення.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 , які вона підтвердила в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, 19.12.2018р. о 09.10 год. керуючи автомобілем Mazda CX7 д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась по вул. Прохорівській, у другій полосі, під'їжаючи до перехрестя вулиць Прохорівська - Мясоїдівська, для повороту на ліво, на вул. Мясоїдівську в сторону вул. Комітетської, відповідно до п. 11.8 ПДР, перестроїлась в крайню ліву смугу руху, а саме на трамвайне полотно попутного руху зі швидкістю 40 км/год, в цей момент водій автомобіля Honda Accord д.н.з. RVL 339, не включивши сигнал повороту, почав перестроюватись в крайню ліву полосу, в результаті чого відбулось зіткнення автомобілей. В результаті удару автомобіль ОСОБА_2 винесло на смугу зустрічного руху, та спричинило зіткнення з припаркованим на дорозі автомобілем BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 (а. с. 3).
Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які він підтримав у суді апеляційної інстанції, рухаючись по вул. Прохорівській, зі швидкістю 40 км/год, він включивши сигнал повороту, перестроївся на трамвайне полотно для того щоб повернути на ліво. За ним рухався автомобіль Mazda CX7 д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснював обгін, не пропустив його, в результаті чого відбулось зіткнення. Від удару автомобіль Mazda CX7 д.н.з. НОМЕР_1 виїхав на зустрічну смугу, задівши автомобіль BMW X5 д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв на проїзній частині біля бордюра, потім переїхав бордюр, проїхавши між деревами, заїхала на пішохідну частину уздовж будинку №14. Швидкість автомобіля Mazda CX7 д.н.з. НОМЕР_1 складала приблизно 60 км/год. Внаслідок цього ОСОБА_1 через якийсь час переставив свій автомобіль з трамвайного шляху на узбіччя, щоб не заважати руху трамваїв. Також зазначив, що згідно ПДР автомобіль Mazda CX7 д.н.з. НОМЕР_1 , не мав права здійснювати обгін по трамвайному полотну (а. с. 5).
Отже, на підставі викладено вбачається, що водії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 дали суперечливі пояснення щодо механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась 19 грудня 2018 року о 09.10 год., за їх участі.
Однак, суд першої інстанції пояснення ОСОБА_2 прийняв до уваги та визнав доказом на підтвердження вини ОСОБА_1 , а пояснення ОСОБА_1 , який не визнав своєї вини, навпаки не прийняв до уваги, крім того, не зазначив мотивів їх відхилення, як доказу по справі.
02 липня 2019 року в судовому засіданні апеляційної інстанції був допитаний в якості свідка поліцейський, який склав схему місця ДТП - лейтенант поліції ОСОБА_3 , який зазначив, що схему місця ДТП ним було складено згідно усних та письмових пояснень учасників ДТП - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в тому числі п. 5 схеми місця ДТП - «місце зіткнення».
Як вбачається із схеми місця ДТП та пояснень ОСОБА_2 , місце зіткнення було на проїзній частині, однак у своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що зіткнення транспортних засобів відбулося на трамвайному полотні.
В судовому засідання апеляційного суду також був допитаний в якості свідка поліцейський, який склав протокол про адміністративне правопорушення - лейтенант поліції ОСОБА_4 К ОСОБА_5 , який зазначив, що протокол ним було складено згідно пояснень учасників ДТП - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , характеру удару та розташування транспортних засобів.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що лейтенант поліції Колос К.О. зазначив, що 19 грудня 2018 року в день ДТП було сухо, не було снігу чи дощу та вже було штучне освітлення, однак в схемі місця ДТП вказано: освітлення - денне, стан покриття проїзної частини - мокро, ожеледиця.
Тому апеляційний суд приходить до висновку, що працівниками поліції схему місця ДТП та протокол про адміністративне правопорушення було складено лише зі слів ОСОБА_2 , та не обґрунтовано не було прийнято до уваги пояснення ОСОБА_1 , який не був згідний із схемою місця ДТП та протоколом про адміністративне правопорушення, складеного відносно нього.
Зазначене свідчить, що протокол про адміністративне правопорушення та схему місця ДТП не можна визнати належними та допустими доказами на підтвердження вини ОСОБА_1 в порушення п. 11.8 ПДР, в сенсі вимог ст. 251 КУпАП
Апеляційний суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять відеозапису на якому чітко зафіксовано момент ДТП або час, який передував зіткненню, також відсутня будь яка фотофіксація пошкоджень транспортних засобів та залучення свідків для складання протоколу та схеми ДТП.
Згідно ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить скасувати постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2019 року та направити справу на новий розгляд.
Однак згідно вимог ст. 294 КУпАП, направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції виходить за межі повноважень апеляційного суду.
Враховуючи вище викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 в порушення вимог п. 11.8 ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП не доведена допустимими та достовірними доказами, та з матеріалів справи не можливо встановити достатньо повну інформацію про всі обставини ДТП та встановити, що саме дії ОСОБА_1 знаходяться у прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що наступили.
Оскільки вина є основною ознакою суб'єктивної сторони правопорушення, відсутність вини свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
За таких обставин, провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, який передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2019 року скасувати.
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М.Драгомерецький