Номер провадження: 22-ц/813/3605/19
Номер справи місцевого суду: 522/13465/18
Головуючий у першій інстанції Науменко А. В.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
02.07.2019 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого - Сєвєрової Є.С.,
судців: Вадовської Л.М., Ващенко Л.Г.,
за участю секретаря - Чепрас А.І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
позивач - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
відповідач - ОСОБА_4
відповідач - ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка представляє інтереси малолітнього ОСОБА_6 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2018 року у складі судді Науменко A.B.,
встановив:
У липні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , в інтересах ОСОБА_9 , про визнання договору інвестування недійсним та визнання майнових прав на об'єкт інвестування.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2018 року відкрито провадження за вказаним позовом.
Не погодившись з ухвалою суду з підстав порушення правил підсудності, ОСОБА_4 , яка представляє інтереси малолітнього ОСОБА_9 , подала апеляційну скаргу, в якій просить суд її скасувати та направити справу на розгляд до Київського районного суду м. Одеси.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_9 є АДРЕСА_1 , а тому справа підсудна Київському районному суду м. Одеси.
В письмових поясненнях до апеляційної скарги ОСОБА_2 просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Приписами ч. 1 ст. 30 ЦПК України визначено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно з п. 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 №3 виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред'явленні позову інших видів підсудності - загальної, альтернативної, договірної і підсудності, пов'заних між собою вимог.
Згідно з роз'ясненнями п.41 вищезгаданої постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 р. №3, перелік позовів, для яких встановлено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об'єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачі звернулися з позовом про визнання недійсним правочину щодо майнових прав на нерухоме та визнання прав на таке нерухоме майно розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ).
Отже, спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила виключної підсудності, з врахуванням положень ч.1 ст. 30 ЦПК України.
Враховуючи вищевикладене, дана справа підсудна Приморському районному суду м. Одеси, а тому провадження у справі відкрито з дотриманням правил підсудності.
Таким чином ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі є законною та обґрунтованою і не свідчить про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 , яка представляє інтереси малолітнього ОСОБА_6 залишити без задоволення
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 вересня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий:
Судді: