Справа № 298/794/17
Номер провадження 2/298/16/19
02 липня 2019 року смт. Великий Березний
Великоберезнянський районний суд Закарпатської області в складі;
головуючої-судді Лютянської М.С.
при секретарі Брітовій Е.А.
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
його представника ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
його представника ОСОБА_4 ,
представника третьої особи Мушак О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Великий Березний цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третьої особи Загорбської сільської ради Великоберезнянського району про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . По сусідству з ним проживає відповідач ОСОБА_3 . Позивач зазначав, що між ним та відповідачем тривалий час існує спір щодо користування земельною ділянкою загального користування. Цей спір виник у зв'язку з тим, що ОСОБА_3 самовільно, без будь-якого погодження з іншими співвласниками відгородив частину спільного двору і перекрив йому доступ до літньої кухні. Сам же відповідач стверджує зворотнє, начебто ці перешкоди влаштовуються ним, що не відповідає дійсності і ця обставина провокує постійні конфлікти і створює недобросусідські відносини. Позивач також вказував на те, що комісією Загорбської сільської ради 27.04.2017 року в присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було проведено обстеження земельних ділянок, розмежовано їх схематично за власниками земельних ділянок. Комісією було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 самовільно, без узгодження з іншими власниками багатоквартирного будинку № АДРЕСА_2 перегородив частину спільного двору довжиною 8,20 м, шириною 4,20 м для власних потреб і зберігає там дрова та спорудив приміщення для домашньої птиці. У зв'язку з цим відповідач ОСОБА_3 створює незручності і складності у пересуванні і користуванні двором загального користування. На підставі викладеного позивач просить зобов'язати відповідача ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою загального користуванні за адресою АДРЕСА_2 та привести земельну ділянку у первісний стан, який існував до порушення його прав.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав в повному обсязі та пояснив, що неприязні відносини з відповідачем тривають вже довгий час. Останній постійно захаращує двір загального користування дровами та іншими непотрібними речами, чим позбавляє його права вільного доступу до літньої кухні. Також зазначив, що у зв'язку з такими неправомірними діями відповідача він не може завести собі дрова. Однак пояснив, що на даний час відповідач забрав дрова і захаращення двору вже немає.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що він не робить ніякі перешкоди позивачу ОСОБА_1 у користуванні спільним двором. Так, були випадки, коли йому привозили дрова, то вони дійсно деякий час знаходилися у дворі. Однак, у нього немає підсобних приміщень для цих дров. На даний час ніякого захаращення у дворі немає, тому просить у позові відмовити.
Представник Загорбської сільської ради Мушак О.О. пояснив, що між позивачем та відповідачем тривалий час є неприязні відносини. Вони виникли із-за спору про користування спільним двором. Сторони неодноразово зверталися до сільської ради з проханням вирішити даний спір. 27.04.2017 року на запит адвоката позивача Загорбською сільською радою було проведено обстеження спірної земельної ділянки та було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 загородив частину спільного двору довжиною 8,20 м та шириною 4,20 м для власних потреб, де він зберігає дрова і курник.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Нормами статей 76- 81 ЦПК України, встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач ОСОБА_3 являється його сусідом та проживає в цьому ж будинку у квартирі АДРЕСА_3 .
Також судом встановлено та як видно з інформації Загорбської сільської ради Великоберезнянського району від 27.04.2017 року, в результаті обстеження земельних ділянок, якими користуються позивач та відповідач виявлено, що ОСОБА_3 загородив частину спільного двору довжиною 8.20 м та шириною 4, 20 м для власних потреб, де він зберігає дрова та курник.
У відповідності до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1, 2 та ч.3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п."б" ч.1 ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Як передбачено ч.1 ст.122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Згідно з ч.1 ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Як вбачається з матеріалів справи, способом захисту порушеного права користування земельною ділянкою позивачем обрано подання позову про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом приведення земельної ділянки у первісний стан, який існував до порушення прав позивача.
Позивач ОСОБА_1 , як на підставу вказує на те, що його права порушені, оскільки відповідач ОСОБА_3 самовільно та без будь-яких правових підстав захаращує спільний двір, внаслідок чого позивач немає змоги користуватися спільною земельною ділянкою. При цьому, на підтвердження своїх доводів відносно порушення його прав з боку відповідача суду не надав.
А саме, позивачем ОСОБА_1 не було надано суду належних та допустимих доказів, що відповідач ОСОБА_3 перешкоджає йому користуватися спільним двором.
Крім цього, в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 ствердив, що на даний час відповідач забрав дрова і захаращення двору вже немає.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що позов необґрунтований та не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третьої особи Загорбської сільської ради Великоберезнянського району про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення суду виготовлено 11 липня 2019 року.
Головуюча: М.С.Лютянська