Справа № 361/3514/19
Провадження № 1-кп/361/513/19
10.07.2019
Іменем України
10 липня 2019 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора: - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: - ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари кримінальне провадження за № 12019110130001057 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 квітня 2019 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Насир-Корт Назрановського району Республіки Інгушетії Російської Федерації, росіянина, громадянина Російської Федерації, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 20.10.2017 року вироком Броварського міськрайонного суду Київської області, за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185КК України,
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднаного з проникненням у інше приміщення, при таких обставинах.
Судом визнано доведеним, що 05 квітня 2019 року приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння майнової шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, з корисливих мотивів, діючи повторно, проник на територію домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_3 .
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , перебуваючи в тому ж місці та в той же час, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, через відчинені двері проник до гаражного приміщення звідки таємно викрав належний потерпілому ОСОБА_4 зварювальний апарат марки «Rigo Electronics ММА-250» вартістю 1466 гривень 33 копійки. В подальшому ОСОБА_5 , залишив місце злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, завдавши своїми діями ОСОБА_4 майнової шкоди на загальну суму 1466 гривень 33 копійки.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 ,в скоєному розкаявся, визнав повністю свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині за обставин викладених в обвинувальному акті та пояснив, що він дійсно 05 квітня 2019 року приблизно о 16 годині 00 хвилин таємно викрав із гаражного приміщення розташованого на території домоволодіння по АДРЕСА_3 зварювальний апарат, яким розпорядився на власний розсуд.
Про скоєне сильно жалкує, просив не карати його суворо, оскільки свою вину визнав повністю і розкаявся у вчиненому, просив вибачення у потерпілого, та просив надати шанс на виправлення запевняючи, що подібного більше у його житті не буде, і взагалі це другий випадок в його житті. Цей злочин вчинив внаслідок тяжких матеріальних обставин, оскільки на той час не було в нього роботи та коштів на проживання.
За себе ОСОБА_5 , повідомив, що він раніше судимий вироком Броварського міськрайонного суду від 20.10.2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин. З приводу відбування покарання в день ухвалення вироку з метою відбування покарання він пішов у відділ Броварської поліції на п'ятий поверх, щоб вияснити про порядок відбування покарання за цим вироком, але йому один із працівників поліції повідомив, що він рано прийшов і запропонував прийти до нього пізніше. Приблизно через місяць точної дати не пам'ятає, він знову прийшов у цей же відділ поліції на п'ятий поверх, але двері у кабінет були зачинені, а тому він пішов додому. Через деякий час він захворів на екзему, тобто хворобу шкіри, яка важко піддається лікуванню та потребує тривалого лікування. Будучи впевненим, що працівникам поліції відомо де він мешкає, вирішив з приводу відбуття покарання за вироком суду від 20.10.2017 року з'явитись в поліцію за першим викликом.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 є послідовними, логічними, відповідають фактичним обставинам справи, учасниками процесу не оспорюються і тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин вчиненого правопорушення, добровільності та істинності їхньої позиції.
Суд, відповідно до вимог ст. 349 КПК України, переконавшись, що фактичні обставини справи учасниками судового провадження не оспорюються та з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та прокурором зміст цих обставин і за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини справи в апеляційному порядку, визнав недоцільним дослідження доказів поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, а також тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежився лише допитом обвинувачених та вивченням таких матеріалів справи, що характеризують їх особи.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому злочині, внаслідок якого потерпілому
ОСОБА_4 завдано майнову шкоду.
Аналізуючи зібрані матеріали справи, суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив таємне викрадання чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення і такі його дії правильно кваліфіковано за
ч. 3 ст. 185 КК України, тому він повинен нести відповідальність за вказаною статтею.
Обираючи обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує межі санкції ч. 3 ст. 185 КК України, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують покарання, дані про особу обвинуваченого.
А також суд приймає до уваги роз'яснення постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року, зі змінами та доповненнями, виходить з принципів законності, справедливості обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 суд, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 66 КК України, визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину тому, що під час досудового слідства та суду він вільно дав вичерпні покази, які мають суттєве значення для розслідування і розгляду справи по суті, які в значній мірі вплинули на об'єктивне з'ясування судом обставин скоєння злочину, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності. Матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_4 відшкодовано не тільки шляхом повернення викраденого майна, а також і добровільним відшкодуванням грошовими коштами, що підтверджується розпискою потерпілого (а.с. 27). Оскільки ОСОБА_5 добровільно відшкодував в повному обсязі завдану майнову шкоду, суд, згідно п. 2 ч. 1 ст. 66 КК України вказану обставину відносить до обставини, яка пом'якшує покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує, що відповідно до ст. 12 КК України вчинений ним злочин є тяжким злочином, сукупність всіх наведених обставин вчинення злочину, позицію прокурора про необхідність реального відбуття покарання обвинуваченому, думку потерпілого, який наполягав на призначенні покарання не пов'язаного з позбавленням волі, фактичні обставини справи, характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, дані про його особу, наявність двох пом'якшуючих обставин, відсутність обтяжуючих обставин, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, тому суд вважає за доцільне призначити покарання у виді позбавлення волі, у межах, ближчих до мінімальних, визначених санкцією злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від
20 жовтня 2017 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 150 годин, яке на день розгляду даного провадження обвинуваченим не відбуте, що зумовлює призначення йому покарання за правилами
ч. 1 ст. 71 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 не відбув покарання за попереднім вироком у виді громадських робіт строком 150 годин, то при призначенні остаточного покарання суд, керуючись вимогами ст. ст. 71-73 КК України, вважає за доцільне за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, що відповідно до положень ст. 72 КК України, відповідає 18 дням позбавлення волі, призначає ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі з повним приєднанням невідбутого покарання.
Разом з тим, виходячи із фактичної тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, зокрема, характеру діяння, обстановки, способу його вчинення, з урахуванням форми, виду, ступеня вини, мотивів і мети злочину, обставин, що характеризують поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, відсутності тяжких наслідків від вчинення злочину, відсутністю будь-яких претензій потерпілого, якому шкода відшкодована в повному обсязі, який наполягав призначити покарання останньому не пов'язане з позбавленням волі, індивідуальних особливостей обвинуваченого, зокрема, стану здоров'я, що він хворіє екземою, тобто невиліковною хворобою шкіри, яка важко піддається лікуванню та потребує постійного лікування, належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також те, що останній в судовому засіданні засуджував власний вчинок, що свідчить про усвідомлення власної протиправної поведінки, а саме не ставати на злочинний шлях, обставин, які пом'якшують покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку, що вказані обставини істотно знижують фактичну ступінь тяжкості вчиненого злочину і ступінь небезпечності винної особи для суспільства, а також враховуючи, що матеріали кримінального провадження не містять даних, які б прямо вказували б на неможливість соціалізації останнього в частині неухильного дотримання загальновизнаних правил і норм поведінки в умовах не ізоляції від суспільства, а тому суд дійшов висновку, що перевиховання та виправлення ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства, та вважає за доцільне застосувати до нього положення ст. 75 КК України, призначивши покарання з іспитовим строком, з визначенням певних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
При цьому, суд звертає увагу, що та обставина, що ОСОБА_5 раніше судимий, враховуючи наведене вище, не є перешкодою для застосування судом при призначенні покарання останньому, вимог ст. 75 КК України.
Суд, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчиненого ним злочину, зважив на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, прийшов до висновку, що саме таке покарання, на думку суду, буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
На підставі частини другої статті 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави передбачені статтею 118 КПК України документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз.
Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження в порядку ст. 131 КПК України, в тому числі запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 під час досудового розслідування застосовано у вигляді тримання під вартою, який в ході судового розгляду продовжено. З урахуванням призначеного виду покарання й особи обвинуваченого, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили, застосований ОСОБА_5 запобіжний захід, у вигляді тримання під вартою змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, без використання електронних засобів контролю з покладенням на нього певних процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до призначеного покарання шляхом повного приєднання невідбутого покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 жовтня 2017 року за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 150 годин громадських робіт, що відповідно до ст. 72 КК України, відповідає 18 дням позбавлення волі, та остаточно до відбуття ОСОБА_5 призначити 3 (три) роки 18 (вісімнадцять) днів позбавлення волі.
Звільнити засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановивши йому іспитовий строк терміном на 1 (один) рік
06 (шість) місяців, у період якого зобов'язати ОСОБА_5 , відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міру запобіжного заходу, засудженому ОСОБА_5
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Насир-Корт Назрановського району Республіки Інгушетії Російської Федерації, громадянина Російської Федерації,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,до набрання вироком законної сили - тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України - змінити на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, без використання електронних засобів, з покладенням на нього певних обов'язків, негайно звільнивши його з-під варти із залу суду після проголошення вироку.
Покласти на ОСОБА_5 ,протягом дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби наступні процесуальні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_5 в період з 22 години до 06 годину наступного дня залишати місце проживання: АДРЕСА_2 ;
- зобов'язати ОСОБА_5 за кожною офіційною вимогою з'являтися до Броварського відділу поліції ГУ Національної поліції у Київській області, Броварської міжрайонної прокуратури та Броварського міськрайонного суду Київської області, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик, повідомляти слідчого, прокурора чи суд.
Стягнути із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Насир-Корт Назрановського району Республіки Інгушетії Російської Федерації, громадянина Російської Федерації,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та жителя АДРЕСА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судових експертиз:
- за судово-товарознавчу експертизу: № 13-1/787 від 03.05.2019 року в розмірі
471 (чотириста сімдесят одну) гривню 03 копійки;
- за судово-дактилоскопічну експертизу № 17-1/584 від 24.04.2019 року в розмірі
2041 (дві тисячі сорок одну) гривню 13 копійок.
Речові докази: зварювальний апарат марки «Rigo Electrnics ММА-250» вважати повернутим власнику ОСОБА_4 , після набрання вироком законної сили дозволити ним користуватись та розпоряджатись
Вирок в частині здійснення контролю запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби без застосування електронних засобів контролю підлягає негайному виконанню Броварським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до ч. 4 ст. 181 КПК України орган Національної поліції повинен негайно постановити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку статті 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційних скарг до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Броварський міськрайонний суд Київської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку; копії вироку негайно після його проголошення вручаються засудженому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1