Справа № 265/2247/19
Провадження № 2/265/1008/19
(заочне)
02 липня 2019 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Вайновського А.М.,
за участю секретаря Злидіної Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -
03 квітня 2019 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. В обґрунтування вимог зазначив, що є власником домоволодіння АДРЕСА_1 . Відповідач, який є його онуком, зареєстрований у будинку, однак не проживає у ньому з травня 2014 року, особистих речей у помешканні не має, комунальні послуги не сплачує. Фактичне місцезнаходження відповідача невідоме. Наявність реєстрації відповідача у помешканні створює низку додаткових витрат з оплати житлово-комунальних послуг. Вважаючи, що відповідач втратив право користування вказаним житлом, просив визнати його таким.
Відповідно до ухвали суду від 23 квітня 2019 року справа розглядається у спрощеному позовному провадження за участю сторін.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, просив вирішувати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав, а також зазначив про згоду на вирішення справи у заочному порядку.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи у встановленому порядку повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибув з невідомих причин, відзиву на позов чи будь-яких інших заяв по суті справи не надав.
З урахуванням наведених обставин, суд вважає за можливе постановити рішення в порядку заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст.ст. 223, 280 ЦПК України
Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 на праві особистої приватної власності належить ОСОБА_1 .
За інформацією, наданою Центром надання адміністративних послуг ДАП Маріупольської міської ради від 10.04.2019, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований у домоволодінні АДРЕСА_1 з 06.05.2003 до теперішнього часу.
Пунктом 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз'яснено, що суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положення статті 405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.
Згідно ж із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
В аспекті ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом за наявності двох юридичних фактів: по-перше, відсутність члена сім'ї власника понад 1 рік; по-друге, відсутність поважних причин його не проживання.
З акту, посвідченого КСН «Успенівка» від 18.03.2019, вбачається, що ОСОБА_2 фактично не проживає у домоволодінні АДРЕСА_1 з травня 2014 року.
Відповідач ОСОБА_2 , не прибувши у судове засідання, не побажав реалізувати своє процесуальне право на спростування доводів позову і доказування наявності зв'язку із спірним жилим приміщенням, і тим самим не оспорює наведених обставин.
Таким чином, суд вважає встановленим, що відповідач з травня 2014 року, тобто понад встановлені законодавством строки, у належному на праві власності позивачеві домоволодінні не проживає без поважних причин, а тому вважає можливим постановити рішення про визнання його таким, що втратив право користування даним жилим приміщенням, тим самим задовольнивши пред'явлений позов по суті.
У відповідності до положень ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь позивача понесені нею та документально підтверджені витрати з оплати судового збору у сумі 768,40 гривень.
На підставі п. 39 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», ст. 405 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 223, 259, 263-265, 280, 281, 285 ЦПК України, суд -
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням - задовольнити.
2. Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування жилим приміщенням - домоволодінням АДРЕСА_1 .
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
5. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Позивачем рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
6. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судова влада України http://court.gov.ua/sud0538/.
7. Повний текст рішення складено 02 липня 2019 року.
Суддя _________________________