Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України у складі:
головуючого - Драги В.П.
суддів - Вус С.М., Федченка О.С.
розглянула в судовому засіданні 6 червня 2006р. у м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_1
Вироком Тростянецького районного суду Вінницької області від 14 жовтня 2004р.
ОСОБА_2, 1946 року народження, громадянина Таджикистану, несудимого
виправдано за ст.125 ч.1 КК України за відсутністю в його діянні складу злочину.
За скаргою ОСОБА_1 суддею була порушена кримінальна справа щодо ОСОБА_2, який обвинувачувався у тому, що він 24 жовтня 2002р., приблизно о 16 год., у м. Гайсині на своїй земельній ділянці схопив двома руками за одяг ОСОБА_1 і умисно штовхнув її об дерево, заподіявши потерпілій легкі тілесні ушкодження.
Суд першої інстанції при розгляді справи дійшов висновку про те, що ОСОБА_2заподіяв потерпілій вказані тілесні ушкодження з необережності, а тому виправдав його.
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 8 грудня 2004р. вирок залишено без зміни.
У касаційній скарзі потерпіла посилається на те, що судове слідство у справі проведено неповно й однобічно, з порушенням інших вимог кримінально-процесуального закону, викладені у вироку висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, суд першої інстанції необгрунтовано виправдав ОСОБА_2, а апеляційний суд при розгляді справи не перевірив належним чином усіх доводів, що були наведені в її апеляції, і не усунув допущених судом першої інстанції недоліків та не скасував вирок.
Просить скасувати постановлені судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд в інший місцевий суд.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції всебічно та повно дослідивши зібрані у ній докази та давши їм належну оцінку в їх сукупності, дійшов обгрунтованого висновку про відсутність в діянні ОСОБА_2 складу злочину, в якому його обвинувачувала потерпіла, а тому законно постановив щодо нього виправдувальний вирок.
Доводи залишеної без задоволення апеляції потерпілої, в якій вона порушувала питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд, були ретельним чином перевірені апеляційним судом і в його ухвалі наведені докладні підстави, через які цю апеляцію визнано необгрунтованою.
Зміст ухвали апеляційного суду відповідає вимогам ст.377 КПК України.
Таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б істотними та тягли за собою скасування судових рішень, у справі не допущено.
Отже, у задоволенні скарги належить відмовити.
Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів -
Судді: