Справа № 640/20204/18 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А.
08 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії
30.11.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова В.В., третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання відповідача включити його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 23.02.2015 №008-28561-230215.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не вчинив дії щодо включення його до загального реєстру вкладників на підставі договору банківського вкладу.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 р. позовні вимоги задоволено частково: зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 , якому необхідно здійснити виплату відшкодування у сумі 6400 (шість тисяч чотириста) доларів США відповідно до договору від 23.02.2015 №008-28561-230215 банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" у доларах США. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини цієї справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач діяв в межах та спосіб визначений законом.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначено про обґрунтованість висновків суду першої інстанції та про законність рішення суду у даній справі.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином, що підтверджено розпискою.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23.02.2015 між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір №008-28561-230215 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США (далі - Договір банківського вкладу №008-28561-230215), відповідно до якого банк залучає від вкладника на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в доларах США на певний строк та зобов'язується сплачувати проценти за їх користування (а.с.12).
Згідно із п. 1.6. вказаного договору ПАТ «Дельта Банк» відкриває Вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з п.1.2 та 1.3 сума Вкладу складає 6 400,00 доларів США та Вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок та по 24.05.2015 включно.
Згідно з п. 1.4. вказаного договору процентна ставка за вкладом становить 5.5 процентів річних.
Пунктом 1.8 передбачено, що зарахування Вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого в Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання сторонами цього Договору.
Відповідно до умов Додаткової угоди №1 до Договору №008-28561-230215 від 23.02.2015, сторони домовилися викласти п. 1.8. ст. 1 Договору в наступні редакції: « 1.8. Зарахування вкладу на рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого в Банку, або шляхом перерахування з відкритого в Банку поточного рахунку іншої фізичної особи - резидента, або готівкою через касу банку в день укладання Сторонами цього Договору. Виключно для цілей цього Договору Сторони домовилися, що умови п. 5.11. Правил до відносин, що виникають на підставі до цього договору, не застосовуються».(а.с.13)
Згідно платіжного доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46325829 від 23.02.2015 на рахунок позивача надійшли грошові кошти у сумі 6 400, 00 доларів США з призначенням платежу «Поповнення депозитного рахунку зг. дог. № 008-28561-230215 від ОСОБА_2 » (а.с.14).
04.10.2018 року позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова В.В. із заявою про вирішення питання про включення його до списків осіб, яким необхідно відшкодувати гарантованою державою суми за договором банківського вкладу №008-28561-230215.
Листом від 07.11.2015 № 34-036-22222/18 позивача повідомлено про нікчемність правочину від 23.02.2015 №008-28561-230215 на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про гарантування вкладів фізичних осіб».
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду за договором банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" від 23.02.2015 №008-28561-230215, звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.
Відповідно до ч.1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 №4452-VI) (далі по тексту Закон №4452-VI) встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати цим Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між цим Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Згідно ч. 2 ст.1 Закону №4452-VI метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Пунктом 17 ч.1 ст.2 Закону №4452-VI встановлено поняття уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - це працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.
Пунктами 3 та 4 вказаної частини визначені поняття: вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Відповідно до ч. 1 ст.26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, визначений ст.27 Закону №4452-VI.
Згідно частин 1, 2, 3 ст. 34 Закону №4452-VI Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Не пізніше наступного робочого дня після початку тимчасової адміністрації Фонд розміщує інформацію про запровадження тимчасової адміністрації в банку на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет і не пізніше ніж через 10 днів публікує її в газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України". Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду. Уповноважена особа Фонду повинна відповідати вимогам, встановленим Фондом. Рішення про призначення уповноваженої особи Фонду доводиться Фондом до головного офісу банку та до кожного відокремленого підрозділу банку негайно.
Статтею 37 Закону №4452-VI визначені повноваження уповноваженої особи Фонду, яка діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду.
Порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначається Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду №14 від 09.08.2012, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 07.09.2012 за №1548/21860, (надалі - Положення №14).
Стаття 36 Закону №4452-VI визначає наслідки запровадження тимчасової адміністрації.
Статтею 37 Закону №4452-VI передбачені повноваження уповноваженої особи Фонду, зокрема, згідно п.4 та п.6 ч.2 ст.37 Закону №4452-VI, уповноважена особа Фонду має право, повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.
Стаття 38 Закону №4452-VI встановлює заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку.
Частиною 1 цієї статті уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку.
Згідно частини 2 цієї ж статті протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
Частиною 3 вказаної статті визначено, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»;
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.
Відповідно до частини 4 ст.38 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду:
1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів;
2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами;
3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.
Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Постановою правління Національного банку України №692/БТ від 30.10.2014 було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності. Зокрема, Банку було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладом фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності цією Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
03.11.2014 головою Ради директорів ПАТ «Дельта Банк» прийнятий наказ №2650 «Щодо стабілізації діяльності Банку», згідно якого з 04.11.2014 з метою стабілізації діяльності Банку запроваджено виконання певних обмежень, зокрема: щодо недопуску проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до 04.11.2014, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
Надалі, на підставі постанови правління Національного банку України від 02.03.2015 №150 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02.03.2015 прийнято рішення за №51 про запровадження з 03.03.2015 по 02.06.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В.
За рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №147 від 03.08.2015 строк здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк» продовжено до 02.10.2015 включно.
Постановою правління Національного банку України від 02.10.2015 №664 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк».
На виконання даної постанови Національного банку України від 02.10.2015 №664 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 02.10.2015 №181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Даним рішенням розпочато процедуру ліквідації цього Банку та призначено уповноважену особу Фонду гарантування з делегуванням їй всіх повноважень ліквідатора АТ «Дельта Банк», визначених ст.ст. 37, 38,51, ч. 1 та 2 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Кадирову В.В. на два роки з 05.10.2015 по 04.10.2017 включно.
Позивач не був включений відповідачем до переліку вкладників АТ «Дельта Банк» на підставі договору банківського вкладу №008-28561-230215 від 23.02.2015, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» внаслідок того, що вказаний договір визнаний нікчемним.
В матеріалах справи відсутні докази того, що договір банківського вкладу від 23.02.2015, укладений між позивачем та АТ «Дельта Банк», є нікчемним у розумінні вимог цивільного законодавства України.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що матеріали справи містять платіжне доручення в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46325829 від 23.02.2015, згідно якого грошові кошти у сумі 6 400, 00 доларів США надійшли на рахунок позивача з призначенням платежу «Поповнення депозитного рахунку зг. дог. № 008-28561-230215 від ОСОБА_2 ».
Отже, кошти на рахунок позивача внесено ПАТ «Дельта Банк» до запровадження тимчасової адміністрації.
Слід зазначити, що доводи відповідача про нікчемність договорів банківського вкладу у зв'язку із тим, що кошти на ім'я позивача надійшли з іншого вкладу є безпідставними, оскільки зазначене не свідчить про нікчемність укладеного правочину, а факт знаходження на рахунках позивача грошових коштів у вказаному розмірі відповідачем не заперечується.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач є тією особою, який набув право на гарантоване відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, а тому позивач протиправно не був включений до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів.
Крім того, в матеріалах справи у наявності належні та допустимі докази щодо підтвердження надходження коштів на рахунок позивача в установі банку, як то було визначено сторонами банківського договору.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що умови вказаного договору банківського вкладу, укладеного з позивачем, не містять в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку. Отже, відповідачем не наведено, і матеріалами справи не підтверджено, наявність підстав для визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» №008-28561-230215 від 23.02.2015, укладеного між позивачем та ПАТ «Дельта Банк», тому він зобов'язаний надати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ «Дельта Банк» за рахунок Фонду.
Крім того, колегія суддів зазначає, що при прийнятті даного рішення судом апеляційної інстанції враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлені в постановах від 11.04.2018 р. у справі № 910/12294/16 та від 16.05.2018 у справі № 910/24198/16.
Колегія суддів також враховує висновки Європейського Суду з прав людини, зокрема, відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, враховуючи вищевикладені положення, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про часткову обгрунтованість позовних вимог.
Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що усі наведені аргументи апелянтів є такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.
Повний текст постанови виготовлено 11.07.2019 р.
Керуючись ст. ст. 229, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 р. - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Дельта банк" Кадирова Владислава Володимировича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
О.В. Епель
А.Г. Степанюк