Справа № 320/5918/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.
11 липня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Беспалова О. О.
суддів: Костюк Л. О., Парінова А. Б.
за участю секретаря: Присяжної Д. В.
представника відповідача Кохана О. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: не зазначена) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо невиплати йому індексації грошового забезпечення з 01.01.2016 р. по 19.01.2018 р.; зобов'язання нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення з 01.01.2016 р. по 19.01.2018 р.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що вина останнього у ненарахуванні та невиплаті індексації грошового забезпечення відсутня з посиланням на ст. 51 Бюджетного кодексу України та ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 3 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон № 1282).
Апелянт вважає, що відсутність видатків на оплату індексації є достатньою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 10.05.2019 р. за вх. № 16834, у якому позивач зазначає, що відповідач у випадку недостатності фінансування мав можливість подавати заявки до вищестоящого органу про дофінансування, натомість, відомостей про недостатність коштів за КЕКВ 1112 відповідачем до суду не надано.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, особу, що з'явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.
Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, наказом командира Повітряного командування «Центр» - заступником командувача Повітряних Сил ЗС України (по особовому складу) від 02 січня 2018 року № 1 ОСОБА_1 звільнено у запас відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) 19.01.2018 р. № 13 позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.
При звільненні з позивачем було проведено розрахунок по грошовому забезпеченню.
Позивач 25.09.2018 р. звернувся із запитом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив надати інформацію щодо нарахованої та фактично виплаченої йому індексації грошового забезпечення за період з 2013 р. по день звільнення з військової служби із розбивкою помісячно та із зазначенням базового місяця, а також інформацію про розмір не нарахованої та невиплаченої йому індексації грошового забезпечення по день звільнення з військової служби (за наявності такого), вказавши причини непроведення індексації.
Листом від 25.10.2018 р. № 419 військова частина НОМЕР_1 повідомила позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати йому індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день виключення зі списків особового складу, посилаючись на відсутність фінансування на зазначений вид виплат.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року
№ 2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Законом № 1282 визначені правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Статтями 2 та 4 Закону № 1282, зокрема, передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Приписами частини другої статті 5 Закону № 1282 передбачено, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Тобто на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282).
Згідно пункту 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету (підпункт 2 пункту 6 Порядку № 1078).
Отже, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці працівникам у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
Посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації судом апеляційної інстанції не приймається до уваги, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов'язань стандартів і нормативів.
При цьому, частина шоста статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», на яку посилається відповідач, не обмежує проведення передбачених чинним законодавством України виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.
Аналогічна правова позиці висловлена Верховним Судом у постанові від 19.06.2019 р. (справа № 825/1987/17).
Відтак доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів за необгрунтованістю.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач О. О. Беспалов
Суддя Л. О. Костюк
Суддя А. Б. Парінов
(Повний текст постанови складено 11.07.2019 р.)