Справа № 626/1560/19
Провадження № 2/626/497/2019
Іменем України
08.07.2019 року м. Красноград
Суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., розглянувши заяву Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову по цивільній справі № 626/1560/19 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Кредобанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 413643,73 грн.
Разом з цим Акціонерне товариство «Кредобанк» подало до суду заяву, в якій просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на транспортний засіб марки MAZDA, модель 6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об'єм двигуна 1998 куб. см., колір червоний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований органом 5341, 25 січня 2017 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та на транспортний засіб марки ГАЗ, модель 2705, 1999 року випуску, дата реєстрації 02.03.2018 рік.
У заяві зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Згідно зі ст.ст. 1, 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову.
Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.
При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Відповідно до вимог п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" згідно із п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.
Як роз'яснено у п.п. 4, 7, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Частиною 3 ст.152 ЦПК України передбачено,що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Враховуючи зазначене, важливою умовою для вжиття заходів забезпечення позову є реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Як вбачається з позовної заяви АТ «Кредобанк», загальний розмір заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором становить 413643,73 грн.
Подаючи заяву про забезпечення позову, заявник просив накласти арешт на два транспортні засоби: 1) марки MAZDA, модель 6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об'єм двигуна 1998 куб. см., колір червоний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований органом 5341, 25 січня 2017 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ; 2) транспортний засіб марки ГАЗ, модель 2705, 1999 року випуску, дата реєстрації 02.03.2018 рік.
До заяви було долучено копію інформації МВС України, відповідно до якої за звернення невідомої особи « ОСОБА_2 » за реєстраційним номером облікової картки платника податків, який належить ОСОБА_1 , було надано відповідь, відповідно до якої відповідачу належить два транспортні засоби: марки MAZDA, модель 6, 2016 року випуску, об'єм двигуна 1998 куб. см.; транспортний засіб марки ГАЗ, модель 2705, 1999 року випуску, дата реєстрації 02.03.2018 рік.
З даних відомостей не можливо стверджувати, що на день подачі заяви про забезпечення позову, 05.07.2019 року, ОСОБА_1 є власником даних транспортних засобів.
Також в матеріалах справи взагалі відсутні відомості щодо вартості транспортного засобу марки ГАЗ, модель 2705, 1999 року випуску, дата реєстрації 02.03.2018 рік, на яку позивач просить накласти арешт.
Також відповідно до копії договору застави від 25.05.2017 року, предметом якого є автомобіль MAZDA, модель 6, 2016 року випуску, яким забезпечено виконання зобов'язання за кредитним договором № 6260/2017 від 08.02.2017 року, укладеного між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 , вартість даного автомобіля зазначена 670000грн., а заставна вартість, визначена сторонами, - 536000 грн.
Згідно матеріалів, доданих позивачем до позовної заяви, 18.05.2018 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Черник Наталією Степанівною, було видано виконавчий напис, яким звернуто стягнення на транспортний засіб марки MAZDA, модель 6, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , 2016 року випуску, об'єм двигуна 1998 куб. см., колір червоний, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований органом 5341, 25 січня 2017 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_1 . За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного транспортного засобу, пропонує задовольнити вимоги ПАТ «КРЕДОБАНК».
На підставі даного виконавчого напису нотаріуса приватним виконавцем округу Харківської області Семендяєвим Олександром Сергіовичем 12.07.2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
При цьому матеріали справи не містять ніяких доказів про хід даного виконавчого провадження, в якому можливе у відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» у порядку примусового виконання накладення арешту на дане майно, а подвійне накладення арешту на те ж саме майно не передбачено чинним законодавством.
Таким чином, вважаю за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не надано доказів належності відповідачу на праві власності майна, на яке просив накласти арешт, а також не наведено доказів щодо визначення вартості нерухомого майна, на яке просить накласти арешт й відповідно не зазначено вартість майна на яке необхідно накласти арешт, що позбавляє суд можливості визначити співмірність виду забезпечення позову із заявленими позовними вимогами з вартістю майна.
Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви Акціонерного товариства «Кредобанк» про забезпечення позову по цивільній справі № 626/1560/19 за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення в Харківський апеляційний суд через Красноградський районний суд.
Суддя Дудченко В.О.