печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35314/19-ц
11 липня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О. Л., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація» про визнання протиправною відмову у приватизації житла та зобов'язання вчинити певні дії,
08 липня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, для розгляду якої у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення та ст. 33 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з нормами частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, у тому числі:
2) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі);
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відомості, зазначення яких передбачено пунктами 2, 6-10 частини третьої статті 175 ЦПК України, у позовній заяві не містяться.
Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно із позовною заявою заявник звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, в обґрунтування якого вказав, що він не має доходів, на підтвердження чого надав копію довідки від 29 березня 2019 року з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2017 року по IV квартал 2018 рік, згідно з відомостями яких інформація про доходи заявника відсутня.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу - фізичної особи за попередній календарний рік.
На підставі положень частини першої статті 8 вказаного Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати, як визначено частиною другою цієї статті Закону України «Про судовий збір». Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно суд, виходячи із наведених заявником обґрунтувань та наданих доказів, може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір, звільнити від сплати або, за відсутності підстав для задоволення клопотання (заяви), відмовити у задоволенні.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення від судового збору, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Враховуючи долучену в якості письмового доказу до клопотання довідку про наявні у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2017 року по IV квартал 2018 рік, підстави для звільнення від сплати судового збору не вбачаються, оскільки така довідка є підтвердженням того, що у Державної фіскальної служби відсутня інформація про доходи заявника, про що і зазначено у ній з вказівкою про необхідність уточнення у податкових агентів, а не свідченням про їх відсутність взагалі, на чому наголошує заявник.
Обставини, зазначені у клопотанні, а саме те, що у позивача відсутні доходи, які б були зафіксовані органами Державної фіскальної служби, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки ним не надано суду доказів на підтвердження його матеріального стану, що перешкоджає йому виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої заяви судовим збором.
Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи встановлений законом обов'язок сплатити судовий збір та відсутність у заявника пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами відповідача стосовно можливості звернення до суду (за умови виконання вимог закону щодо оплати судовим збором) у даній справі дотримано.
Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», у статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1 921 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Заявник вказав дві вимоги немайнового характеру:
- визнати протиправною відмову відповідача у приватизації двокімнатної квартири АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати відповідача вчинити необхідні дії з приватизації вказаної квартири у відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Тобто у позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог немайнового характеру, за звернення із якими до суду слід було сплатити суму судового збору 1 536, 80 грн (768, 40 грн х 2).
Таким чином, при зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір у сумі 1 536, 80 грн слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні / Печерс. р-н; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31210206026007; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва.
Відтак позивачу необхідно сплатити суму судового збору і надати суду документ, що підтверджує її сплату, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України, подати позовну заяву у новій редакції з урахуванням вимог частини третьої статті 175 вказаного Кодексу.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що встановлено положеннями частини третьої ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-4 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 136, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, третя особа Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація» про визнання протиправною відмову у приватизації житла та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Надати позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.
Ухвала не підлягає оскарженню, набирає законної сили негайно після її підписання суддею, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О. Л. Бусик