Справа № 761/20717/15-ц
Провадження № 6/761/356/2019
12 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,
за участю секретаря Фецяк Р.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , -, -
Представник ПАТ«Дельта Банк» (далі по тексту - стягувач) звернувся до суду із заявою, відповідно до якої просить поновити строк для пред'явлення виконавчих листів у справі № 761/20717/15 до виконання, боржники - ОСОБА_1 (далі по тексту - боржник 1), ОСОБА_2 (далі по тексту - боржник 2).
Заява обґрунтована тим, що у зв'язку з окупацією території Автономної Республіки Крим Банк не мав можливості пред'явити виконавчий лист до виконання у строки, визначені чинним законодавством з незалежних від стягувана обставин. Крім того, у заявника запроваджено процедуру ліквідації. В кінці січня 2019 року в ході внутрішньобанківської перевірки актуального стану активів банку в АТ «Дельта Банк» було виявлено, що виконавчий документ по даній справі перебуває в матеріалах справи та на примусове виконання не направлявся, а рішення суду досі залишається не виконаним.
З врахуванням наведеного, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 433 ЦПК України, заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином. Разом з тим, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.
Так, відповідно до ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.
При цьому, виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов'язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується і висловлено Європейським судом з прав людини правовою позицією у «пілотному» рішенні «Іванов Ю.М. проти України» (Yuriy NikolayevichIvanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04).
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
В судовому засіданні встановлено, що 18.08.2015 Шевченківським районним судом м. Києва винесено заочне рішення по справі 761/20717/15-ц, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь Банку заборгованість за договором про іпотечний кредит № 27.3/000259/08-НВД від 18.07.2008р. у розмірі 524 339,63 грн.
Рішення суду набрало законної сили 25.09.2015.
02.12.2015 представником позивача отримано виконавчі листи за вказаним рішенням суду.
Із заявою про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання заявник звернувся до суду 12.02.2019.
Так, відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на момент видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
За приписами ч.ч.1, 2 ст. 433 ЦПК України стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Суд поновляє пропущений строк з причин, визначених судом поважними.
Тобто, підставою для поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання є поважні, об'єктивні причин пропуску такого строку.
Водночас, оскільки перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, суд, враховуючи вимоги ст. 89 ЦПК України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Так, заявник вказує, що виконавчий лист не пред'являвся до виконання, Банком у зв'язку з окупацією території АР Крим, де проживають на даний момент боржники та не виконують своїх функції державні органи України.
Разом з тим, саме лише посилання представника заявника на ту обставину, що боржники проживають на окупованій території, а також те, що рішення суду залишається не виконаним, не свідчить про поважність причин пропуску заявником строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що Банком вживались будь-які дії щодо пред'явлення вказаного листа до виконання.
Заявник також вказує в своїй заяві, що виконавчі листи були виявлені лише після запровадження в Банку процедури ліквідації та проведення внутрішньобанківської перевірки в січні 2019 року.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015р. № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02.10.2015р. № 181, «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» та розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк» з 05.10.2015.
При цьому, виконавчі листи отримано 02.12.2015, в період, коли Банк вже перебував в процедурі ліквідації.
Відтак, з врахуванням наведеного, всупереч вимог ст.ст. 76-81 ЦПК України, заявник не надав жодних належних та допустимих доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Додатково суд звертає увагу заявника на те, що якщо законом визначений порядок та, зокрема, строки для вчинення певних дій, такі строки в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинні дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та підлягають доведенню в силу принципів змагальності та диспозитивності, визначених положеннями ст.ст. 12, 13, 82 ЦПК України.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви представника про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст. 431,433 ЦПК України, суд,
Заяву Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, боржники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 261 ЦПК України.
Суддя: