пр. № 2/759/846/19
ун. № 759/18996/17
10 липня 2019 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Шум Л.М.,
за участю секретаря Прокопенко Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна С.М. про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири, визнання права власності на ј частину квартири в порядку спадкування, -
Позивачка у грудні 2017 р. звернулася до суду з позовними вимогами про визнання квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визнання права особистої приватної власності на Ѕ частину вказаної вище квартири; визнання, що частка ОСОБА_3 в праві спільної сумісної власності із ОСОБА_1 складає Ѕ частина вказаної квартири; визнання, що спадковим майном, що залишилось після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 є та до складу спадщини входить і спадкуванню підлягає Ѕ частина спірної квартири; визнання в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за позивачкою право власності на ј частину спірної квартири; стягнення судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яку спадкодавець набув у свою власність у період їх сумісного проживання, проте, без реєстрації шлюбу. При цьому, зазначає, що за життя ОСОБА_3 заповіту не склав.
Далі позивачка зазначає, що рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 30.10.2017 р. встановлено факт проживання позивачки та ОСОБА_3 ,, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на протязі 24 років, а саме з грудня 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Визнано за позивачкою право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У зв'язку з чим позивачка просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 12.02.2018 р. відкрито провадження у справі.
16.03.2018 р. до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідачки просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення на яке посилається позивача оскаржується в апеляційному порядку, спірна квартира про поділ якої просить позивачка, належала сину відповідачки ОСОБА_3 на праві приватної власності, шляхом приватизації, в якій позивачка не проживала та не була зареєстрована, а тому вказана квартира розподілу не підлягає. Представник відповідачки просив не враховувати надані позивачкою докази, як договір на проведення ремонту спірної квартири, що є не належним доказом в підтвердження позовних вимог (ас. 39-42).
10.07.2019 р. підготовче засідання проведено та завершено розгляд справи призначено по суті.
В судовому засіданні, 10.07.2019 р. представник відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 заявила клопотання про зупинення провадження у даній цивільній справі до розгляду Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду цивільної справи № 729/879/17, касаційне провадження 61-40485ск18 за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання спадкоємцем за законом, визнання права на спадкування за законом.
Представник позивачки в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання щодо зупинення провадження у справі, вважає, що дані справи не взаємопов'язані.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обов'язок суду щодо зупинення провадження у справі виникає у разі неможливості розгляду справи до вирішення взаємопов'язаного спору іншим судом в іншій справі. Адже неможливість розгляду справи полягає в тому, що обставини, які підлягають з'ясуванню та мають значення при розгляді конкретної справи, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі, тобто йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Судом встановлено, що Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 30.10.2017 р. встановлено факт проживання позивачки та ОСОБА_3 ,, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на протязі 24 років, а саме з грудня 1992 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Визнано за позивачкою право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги за законом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (ас. 22).
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 26.09.2018 р. рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2017 року змінено, викладено перший абзац його резолютивної частини у наступній редакції : встановлено факт проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01 січня 2004 року по 28 вересня 2016 року. В іншій частині рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2017 року залишено без змін (ас. 75-85).
Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07.11.2018 р. відкрито касаційне провадження 61-40485ск18 за касаційною скаргою ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2017 року та Постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 26.09.2018 р. у справі № 729/879/17 за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання спадкоємцем за законом, визнання права на спадкування за законом.
Встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18.02.2019 р. у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , подану представником ОСОБА_4 у справі № 729/879/17, касаційне провадження 61-40485ск18 за позовом ОСОБА_1 , відмовлено.
Суд, задовольняючи клопотання представника відповідачки про зупинення провадження даної цивільної справи виходив з того, що розгляд Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2017 року та Постанови Апеляційного суду Чернігівської області від 26.09.2018 р. у справі № 729/879/17 буде мати преюдиційне значення для розгляду позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири, визнання права власності на ј частину квартири в порядку спадкування.
Крім того, суд враховує, що обґрунтування та підстави позовних вимог ОСОБА_1 в рамках даної цивільної справи саме з рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 30 жовтня 2017 року, а тому правова позиція представника позивачки під час розгляду клопотання про зупинення провадження у справі, що дані справи не взаємопов'язані є безпідставною.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про необхідність зупинення провадження по даній цивільній справі до розгляду Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду цивільної справи № 729/879/17, касаційне провадження 61-40485ск18 за позовом ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 251 п.4, ст. 293 ЦПК України, суд -
Клопотання представника відповідачки ОСОБА_2 - ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі - задовольнити.
Зупинити провадження по справі № 759/18996/17, 2/759/846/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна С.М. про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на Ѕ частину квартири, визнання права власності на ј частину квартири в порядку спадкування до розгляду Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду цивільної справи № 729/879/17, касаційне провадження 61-40485ск18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кочергіна С.М. про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання спадкоємцем за законом, визнання права на спадкування за законом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів.
Суддя: