Постанова від 10.07.2019 по справі 686/1619/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2019 року

Київ

справа №686/1619/17

адміністративне провадження №К/9901/20236/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому

на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.05.2017 (постановлена у складі судді Мазурок О.В)

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 (постановлена у складі колегії Граб Л.С., Гонтарука В.М., Білої Л.М.)

у справі №686/1619/17

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому звернулось до суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про скасування процесуального документу ВП №31977373 від 08.07.2016.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.05.2017, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення яким позов задовольнити, оскільки вважає, що рішення судів попередніх інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою Хмельницького міськрайонного суду від 03.02.2010 та додатковою постановою Хмельницького міськрайонного суду від 08.04.2010 зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому усунути порушення страхувальником - ДП ДАК «Хліб України» сплату внесків з усієї заробітної плати ОСОБА_1 за липень-грудень 2000 року помісячно за місяцями нарахування та за ставками й максимальними обмеженнями на час їх справляння - липень 2000 року - 1812,64 грн., за серпень - 1391,21 грн., за вересень 2000 року - 869,46 грн., за жовтень 884 грн., за листопад 882,53 грн., за грудень 1290,38 грн. з урахуванням сум заборгованої і виплаченої за рішенням суду заробітної плати за місяцями їх нарахування з урахуванням сум компенсації за ставками страхових внесків на час їх справляння, забезпечивши право позивача на перерахунок пенсії за віком.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 30.06.2016 закінчено виконавче провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у зв'язку з тим, що в ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем вжито вичерпних заходів примусового виконання передбачених статтями 75, 89 Закону України «Про виконавче провадження», а рішення суду неможливо виконати без участі боржника.

Постановою начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області від 08.07.2016 про скасування процесуального документа, скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження, з тих підстав, що з матеріалів виконавчого провадження встановлено, що державним виконавцем не вжито вичерпних заходів примусового виконання рішення суду, а саме не залучено відповідного спеціаліста.

Не погоджуючись з вказаним рішенням та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновок начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Хмельницькій області щодо невжиття головним державним виконавцем Котом А.М. вичерпних заходів примусового виконання рішення суду, а саме не залучення відповідного спеціаліста, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а тому постанова від 08.07.2016 про скасування процесуального документа винесена за наявності законних підстав.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №606-XIV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону мають бути примусово виконані (далі - рішення).

Згідно частини першої статті 11 Закону №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною першою, другою статті 83 Закону №606-XIV встановлено, що контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в листі від 27.07.2016 №2080 відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Хмельницькій області, головним державним виконавцем Котом А.М. вчинялися дії щодо залучення спеціаліста управління Держпраці у Хмельницькій області для виконання виконавчого листа №2а-35/10 від 04.01.2012 вже після винесення 30.06.2016 постанови про закінчення виконавчого провадження.

За встановлених обставин справи, Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та ґрунтуються на довільному тлумаченні норм матеріального права.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що мали застосовуватися до цих правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин цієї справи та з урахуванням викладеного, Суд не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому - залишити без задоволення.

2. Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.05.2017 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.07.2017 - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

судді Н.А.Данилевич

Н.В.Шевцова

Попередній документ
82937979
Наступний документ
82937981
Інформація про рішення:
№ рішення: 82937980
№ справи: 686/1619/17
Дата рішення: 10.07.2019
Дата публікації: 11.07.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів