Іменем України
09 липня 2019 року
Київ
справа №815/7153/15
адміністративне провадження №К/9901/13574/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г., -
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві «ІМЕКСБАНК» (далі - Уповноважена особа Фонду, Фонд, Банк відповідно) на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року (ухвалену судом у складі судді Єфіменка К.С.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року (прийняту судом у складі: головуючого судді Скрипченка В.О., суддів: Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду, третя особа - Фонд, про зобов'язання вчинити певні дії, -
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила: зобов'язати Уповноважену особу Фонду включити її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та подати до Фонду додаткову інформацію щодо вкладника ОСОБА_1 за договором № 20045299 від 24.07.2014 із сумою виплати 455 000,00 грн без урахування відповідних відсотків.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 11 лютого 2016 року позов задовольнив частково. Зобов'язав Уповноважену особу включити до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, ОСОБА_1 . Зобов'язав Уповноважену особу Фонду подати додаткову інформацію до Фонду щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в Банку за рахунок Фонду за договором № 20045299 від 24.07.2014 без урахування відповідних відсотків. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 червня 2016 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суди виходили із того, що обмеження щодо відшкодування Фондом коштів за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку, яке встановлене пунктом 7 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не поширюється на позивачку, оскільки остання не є пов'язаною з Банком особою.
Крім того, зі змісту договору позивача з Банком від 24.07.2014 № 20045299 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 вбачається, що він не є договором, укладеним на індивідуальній основі. До того ж це випливає навіть з назви цього договору. З тексту договору вбачається, що він укладається шляхом приєднання вкладника до договору, який розміщений на Інтернет сайті Банку, вкладник не може запропоновувати свої умови до цього договору відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України.
Зазначений договір, що укладений між позивачем та Банком про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014, за своїм змістом є ідентичним договору № 20044785 від 02.06.2014. Оскільки дані договори мають таку ж саму процентну ставку (25% річних), укладені на такий самий строк (396 днів та 397 днів), передбачають право поповнення рахунку протягом усього строку дії договору. Їх відмінність полягає лише в сумі вкладу.
Отже, умови договору 24.07.2014 № 20045299 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 не мають ознак індивідуальності.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
08 липня 2016 року Уповноважена особа Фонду звернулася до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить судові рішення, постановлені у цій справі, скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 було розміщено вклад саме на індивідуальних умовах, внаслідок чого вказаний вклад не відшкодовується Фондом в силу норм пункту 7 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11 липня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». З цієї дати набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень КАС касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На виконання вимог підпункту 7 пункту 1 Перехідних положень справа була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 червня 2019 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г., справу передано головуючому судді.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
24.07.2014 ОСОБА_1 та Банк уклали договір № 20045299 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014 вклад «_»Постійний клієнт» 13міс._» (вид вкладу «_IND13м25%*») з процентною ставкою 25 % річних строком на 397 днів, з сумою вкладу 455 000,00 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.) та з правом поповнення рахунку протягом усього строку, дата повернення вкладу 25.08.2015.
26.01.2015 Правління Національного банку України (далі - НБУ) прийняло постанову № 50 «Про віднесення ПАТ "ІМЕКСБАНК" до категорії неплатоспроможних». Водночас, на виконання зазначеної постанови виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 26.01.2015 № 16, згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тимчасову адміністрацію Северина Юрія Петровича.
Тимчасову адміністрацію Банку запроваджено строком на три місяці з 27.01.2015 по 26.04.2015 включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 84 від 23.04.2015 строк проведення тимчасової адміністрації в Банку та повноваження уповноваженої особи Фонду продовжено до 26.05.2015 включно.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 № 330 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «ІМЕКСБАНК», виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 27.05.2015 № 105 про початок процедури ліквідації Банку та призначення уповноваженою особою на ліквідацію банку Северина Юрія Петровича строком на один рік з 27.05.2015 по 26.05.2016 включно.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19.10.2015 № 189 відкликано всі повноваження ліквідатора Банку Северина Ю.П. з 20.10.2015, а також призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банку Гаджиєву Сергію Олександровичу з 20.10.2015.
Листом від 09.06.2015 ОСОБА_1 звернулась до Уповноваженої особи Фонду з проханням включити її в реєстр для виплати вкладу за договором № 20045299. Однак, листом від 26.06.2015 за вих. № 3055 у задоволенні її заяви відповідач відмовив на підставі пункту 7 частини четвертої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Підставою для відмови послугував висновок про розміщення ОСОБА_1 коштів за договором № 20045299 на індивідуальних умовах.
Не погодившись з рішенням Уповноваженої особи Фонду, 10.07.2015 ОСОБА_1 звернулася до виконавчої дирекції Фонду з проханням переглянути рішення Уповноваженої особи Фонду, включити її в перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду та в реєстр вкладників для здійснення виплат за договором № 20045299 про приєднання до публічного договору № 1 від 24.07.2014. Однак, ніякого рішення за даним зверненням виконавчою дирекцією Фонду прийнято не було та було запропоновано позивачу з даного питання звернутись безпосередньо до Уповноваженої особи Фонду.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулася до суду.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до частини другої статті 26 Закону № 4452-VI вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з частиною другою статті 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Аналіз зазначених норм чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства свідчить, що для отримання відшкодування фізичною особою за рахунок Фонду має бути дотримана обов'язкова умова: особа має бути вкладником та повинна мати вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
Пунктами 3- 5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 серпня 2012 року № 14 (далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4- 6 частини четвертої статті 26 Закону № 4452-VI, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.
Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.
Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.
Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом.
У п. 6 розділу ІІІ Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників.
Процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.
Зміст наведених правових норм свідчить про те, що уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями з формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду з урахуванням положень частини другої статті 26 Закону № 4452-VI, тобто в межах гарантованої суми відшкодування.
Вкладником, згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Отже, Закон № 4452-VI пов'язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур'єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Разом з тим, з огляду на особливу правову природу діяльності відповідача, Уповноважена особа Фонду зобов'язана була віднести позивача як вкладника банку до одного із визначених законом переліків вкладників, у разі якщо вважала, що відповідний правочин є нікчемним, із обов'язковим зазначенням конкретного пункту частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI, якою визначено вичерпний перелік підстав нікчемності правочинів.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, виконавчою дирекцією Фонду від 26 січня 2015 року прийнято рішення № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «ІМЕКСБАНК», згідно з яким в Банку з 27 січня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію. Водночас, правочин щодо приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) укладено між позивачем та Банком 24 липня 2014 року, тобто до дати запровадження тимчасової адміністрації в банку та віднесення його до категорії неплатоспроможних.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону № 4452-VI, вклад розміщено на рахунку в банку до запровадження тимчасової адміністрації, а тому позивач підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону № 4452-VI. Договір від 24.07.2014 № 20045299 про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20 січня 2014 року укладений між позивачем та Банком не є індивідуальним. При цьому відповідачем не обґрунтовано наявність правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону № 4452-VI.
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в банку за рахунок Фонду.
Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі № 815/3513/15.
Отже, Суд визнає, що суд першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
постановив:
Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства «ІМЕКСБАНК» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2016 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді : А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко