10 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/14734/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кролевець О.А., Студенець В.І.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на ухвалу Господарського суду міста Києва
у складі судді Якименко М.М.
від 10.12.2018 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Дикунська С.Я., Мальченко А.О., Жук Г.А.
від 02.04.2019
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24
про стягнення 532871967,26 грн,
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 08.07.2019 №29.3-02/1117 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 910/14734/18 у зв'язку із відпусткою судді Вронської Г.О.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 08.07.2019 для розгляду справи № 910/14734/18 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кролевець О.А., Студенець В.І.
1. Короткий зміст позовних вимог
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 про стягнення 532871967,26 грн.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 у справі № 910/14734/18 позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повернуто заявнику.
Ухвала мотивована тим, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 недоліки позовної заяви позивачем не усунуто у встановлені судом строки.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 у справі № 910/14734/18 залишено без змін, а апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без задоволення.
Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про повернення позовної заяви позивачу на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що позивач при зверненні із заявою про усунення недоліків не надав доказів (опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек (касовий чек, розрахунковий документ)) відправлення відповідачам копій всіх доданих до позовної заяви документів, які перераховані в ній. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необізнаність позивача про дійсне (на момент подачі позовної заяви) місце проживання (місце реєстрації) відповідачів, оскільки останній не надав жодних доказів на підтвердження даних обставин.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти у справі скасувати, та передати позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на розгляд до Господарського суду міста Києва.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
- Суд першої інстанції не зазначив, які саме недоліки не усунуто позивачем, та фактично не досліджував заяву позивача про усунення недоліків.
- Господарське процесуальне законодавство не містить вимог, які б зобов'язували позивача надавати суду докази останнього місця проживання (місце реєстрації) відповідачів.
- Позивач, відповідно до вимог частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, звільняється від обов'язку надсилати докази іншим учасника справи, оскільки обсяг таких доказів є надмірним.
5. Доводи інших учасників справи
ОСОБА_18 та ОСОБА_20 подали відзиви на касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувані ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, як такі, що прийняті відповідно до норм матеріального та процесуального права.
6. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7. Джерела права й акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 статі 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 залишено без руху позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк". Встановлено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що діє як ліквідатор Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до суду доказів (довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування) на підтвердження факту дійсного (на момент подачі позовної заяви) місця проживання (місце реєстрації) відповідачів. В разі неможливості надання вказаних документів надати суду обґрунтовані письмові пояснення;
- подання до суду доказів (опису вкладення у лист та фіскальний чек (касовий чек, розрахунковий документ)) відправлення відповідачам (з врахуванням дійсного місця проживання (місце реєстрації)) копії всіх доданих до позовної заяви документів, які перерахованій в ній та в разі з'ясування іншого місця проживання (місце реєстрації) відповідачів направити копію позовної заяви;
- подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 616700,00 грн або документи які б підтверджували підстави звільнення від сплати судового збору.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся із заявою про усунення недоліків № 27-24269/18 від 06.12.2018 (надійшла до суду першої інстанції 10.12.2018) до якої додав докази сплати судового збору у розмірі 616700,00 грн та довідку Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", в якій зазначено останнє відоме місце проживання (реєстрації) відповідачів.
Судом першої інстанції встановлено, що визначені ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.11.2018 недоліки позовної заяви заявником (позивачем) не усунуто, що стало підставою для повернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позовної заяви відповідно до вимог частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції про повернення позовної заяви Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб була мотивована тим, що: - суд першої інстанції не зазначив, які саме недоліки не усунуто позивачем, та фактично не досліджував заяву позивача про усунення недоліків; - господарське процесуальне законодавство не містить вимог, які б зобов'язували позивача надавати суду докази останнього місця проживання (місце реєстрації) відповідачів; - позивач, відповідно до вимог частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, звільняється від обов'язку надсилати докази іншим учасника справи, оскільки обсяг таких доказів є надмірним.
Згідно із частинами 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем не було усунуто всіх недоліків, які стали підставою для залишення судом першої інстанції без руху позовної заяви позивача. Позивачем, в порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, як до позовної заяви так і до заяви про усунення недоліків не було надано доказів відправлення іншим учасникам справи копії доданих до позовної заяви документів.
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що судом першої інстанції правомірно було повернуто позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що позивач, відповідно до вимог частини 9 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, звільняється від обов'язку надсилати докази іншим учасника справи, відхиляються судом касаційної інстанції, оскільки пунктом 8 частини 3 статті 162, пунктом 1 частини 1 статті 164 та частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок позивача направляти на адреси інших учасників справи саме копії доданих до позовної заяви документів, а не доказів, що є різними поняттями в розумінні Господарського процесуального кодексу України. При цьому наведені норми не містять будь-яких виключень з обов'язку позивача щодо направлення на адресу інших учасників справи копії позовної заяви та доданих до неї документів. В свою чергу, невиконання позивачем даного обов'язку, перешкоджає реалізації відповідачами їхнього права на надання відзиву на позовну заяву у строк встановлений судом.
Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами касаційної скарги про те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави зобов'язувати позивача надавати суду докази останнього місця проживання (місце реєстрації) відповідачів (фізичних осіб), оскільки відповідно до приписів частин 6-8, 10 статті 176 Господарського процесуального кодексу України саме на суд покладається обов'язок звернутись до відповідного органу, для встановлення місця проживання (перебування) фізичної особи (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 910/9251/18). Однак дане порушення не призвело до прийняття неправильних судових рішень, оскільки судами встановлено, що позивачем, в порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, як до позовної заяви так і до заяви про усунення недоліків не було надано доказів відправлення іншим учасникам справи копій доданих до позовної заяви документів, що є окремою підставою для повернення позовної заяви на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина 2 статті 309 Господарського процесуального кодексу України).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Враховуючи вищевикладене та межі перегляду справи судом касаційної інстанції, Верховний Суд вважає за необхідне законні по суті ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду залишити в силі, з мотивів викладених у даній постанові.
9. Судові витрати
З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 у справі № 910/14734/18 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Н.М. Губенко
Судді О.А. Кролевець
В.І. Студенець