ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про забезпечення адміністративного позову
09 липня 2019 року м. Київ № 640/11517/19
Окружний адміністративний суд м.Києва у складі головуючого судді Смолія І.В., розглянувши заяву Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька, 32) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (01001, м.Київ, вул.Б.Грінченка, 3) про визнання протиправним та скасування розпоряджень,
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (надалі також - суд), надійшла заява Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» (надалі також - КС «Експрес Кредит Юніон» заявник) про забезпечення позову шляхом заборони Національній комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (ЄДРПОУ 38062828), вчиняти дії щодо проведення перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), які ліцензуються, а також планової виїзної перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» (ЄДРПОУ 39045012) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
На підставі частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) судом вирішено здійснити розгляд заяви без повідомлення учасників справи.
Вирішуючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає
Згідно Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), на II квартал 2019 рік, затвердженого Розпорядження від 29.11.2018 №2102 та Розпорядження від 26.03.2019 №457, визначено проведення планових виїзних перевірок.
Планом, проведення перевірки фінансово-господарської діяльності КС «Експрес Кредит Юніон» визначено в період з 13.05.2019 по 17.05.2019. В подальшому Нацкомфінпослуг надіслано повідомлення від 07.03.2019 та від 12.04.2019.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва №640/7977/19 від 11.05.2019 за заявою КС «Експрес Кредит Юніон» зупинено дію Розпорядження від 29.11.2018 №2102 та Розпорядження від 26.03.2019 №457.
Однак, в супереч дії вказаної ухвали суду, Нацкомфінпослуг розпочато проведення перевірки та зупинено її на час оскарження даної ухвали, про що свідчить Журнал реєстрації перевірки заявника, в якому посадовими особа Нацкомфінпослуг зазначено про початок та зупинення проведення перевірки.
Тобто, як зазначає заявник, продовження перевірки суперечитиме Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та Положенню про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.
Статтею 22 Закону України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 №2908-111 передбачено, що кредитна спілка зобов'язана вести оперативний і бухгалтерський облік результатів своєї діяльності відповідно до законодавства України, а також статистичну звітність та подавати її в установлених порядку та обсязі органам статистики.
Кредитна спілка подає Уповноваженому органу фінансову звітність та інші звітні дані в обсягах, формах та у строки, встановлені Уповноваженим органом, а також надає на запити Уповноваженого органу необхідні пояснення щодо звітних даних.
Голова правління несе персональну відповідальність за достовірність та повноту фінансової звітності та інших звітних даних.
Достовірність і повнота річної звітності кредитної спілки повинна бути підтверджена незалежним аудитором (аудиторською фірмою), визначеним загальними зборами кредитної спілки. Аудиторський висновок подається Уповноваженому органу та представляється загальним зборам кредитної спілки.
Результати фінансової діяльності кредитної спілки визначаються на підставі річної звітності, включаючи баланс та звіт про доходи і витрати. Звітність про фінансово господарську діяльність за рік підлягає затвердженню загальними зборами членів кредитної спілки.
Перевірка діяльності кредитної спілки здійснюється відповідно до законодавства України та статуту кредитної спілки.
Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877V передбачено, що цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Стаття 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено основні принципи державного нагляду (контролю), а саме: пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання; гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб'єкта господарювання; дотримання умов міжнародних договорів України; незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь- яких інших об'єднань громадян; наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади; презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб'єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій.
Стаття 5 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» регулює порядок проведення планових заходів зі здійснення державного нагляду (контролю), а саме: планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) недопускається, крім випадків зміни найменування суб'єкта господарювання та виправлення технічних помилок.
Плановим періодом вважається рік, який обчислюється з 1 січня по 31 грудня планового року.
Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення.
Протягом планового періоду здійснення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається.
Тобто, очевидним є факт порушення Нацкомфінпослуг норм Закону, які полягають у призначенні перевірок.
Частиною другою ст.14 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що зазначені у частині першій цієї статті суб'єкти державного фінансового моніторингу в межах їх повноважень зобов'язані: здійснювати нагляд у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення за діяльністю відповідних суб'єктів первинного фінансового моніторингу, зокрема шляхом проведення планових та позапланових перевірок, у тому числі безвиїзних, у порядку, встановленому відповідним суб'єктом державного фінансового моніторингу, який згідно з цим Законом виконує функції регулювання і нагляду за суб'єктом первинного фінансового моніторингу.
Міністерством фінансів України розроблено Порядок проведення перевірок Міністерством фінансів України суб'єктів первинного фінансового моніторингу (Наказ Міністерства фінансів України 06.05.2015 №489).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що цей Порядок розроблено відповідно до пункту 1 частини другої статті 14 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі - Закон) з метою встановлення єдиного порядку організації та проведення Міністерством фінансів України (Мінфін) планових та позапланових перевірок (у тому числі виїзних) щодо діяльності суб'єктів первинного фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Дія зазначеного вище Порядку поширюється на суб'єктів первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за якими у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення здійснюється Мінфіном.
Заявник також зазначає, що дія цього Порядку не поширюється на КС «Експрес Кредит Юніон», а також Нацкомфінпослуг не затверджено відповідного порядку проведення планових та позапланових перевірок у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, тому Позивач вважає, що призначення проведення такої перевірки Відповідачем є незаконним.
Порядком складання та подання звітності кредитними спілками та об'єднаними кредитними спілками до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, який затверджений Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України 25.12.2003 №177 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2004 за № 69/8668) передбачено наступні вимоги до подання звітності Кредитної спілки:
Кредитна спілка оприлюднює річну фінансову звітність з урахуванням вимог статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Достовірність і повнота річної фінансової звітності, а також впевненість щодо річних звітних даних кредитної спілки мають бути підтверджені суб'єктами аудиторської діяльності на підставах та в порядку, передбачених законодавством.
Аудиторський звіт щодо проведення обов'язкового аудиту фінансової звітності та звіт про надання впевненості щодо річних звітних даних кредитної спілки кредитна спілка подає в паперовій формі разом із супровідним листом не пізніше 01 червня року, наступного за звітним.
Отже, 13.05.2019 Нацкомфінпослуг розпочав та зупинив проведення двох перевірок КС «Експрес Кредит Юніон», тобто намагається вчинити дії щодо продовження проведення перевірок на підставі розпоряджень, то заявник вважає, що є всі законні підстави вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних Розпоряджень до завершення розгляду даної судової справи та набранням рішенням законної сили.
Крім того, в разі невжиття заходів забезпечення позову буде завдано шкоду законним правам та інтересам КС «Експрес Кредит Юніон» через втручання у звичний режим роботи Кредитної спілки, перешкоджання нормальній господарській діяльності шляхом продовження проведення перевірок діяльності КС «Експрес Кредит Юніон», може призвести до незаконних результатів зазначених перевірок, що може вплинути на погіршення рейтингів КС «Експрес Кредит Юніон» або до застосування незаконних санкцій (в тому числі позбавлення ліцензій і т.д.).
Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно частини другої вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Згідно з Рекомендаціями №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи від 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» (Заява № 11901/02) зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Iрланді1» (Заява №50389/99) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як нагопошується у рішенні Європейський суд з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» (заява № 21948/04), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Конституційний Суд України у п.9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп-2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своє суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Розглянувши зазначене клопотання, та враховуючи те, що ухвалою суду від 11.05.2019 зупинено дію розпоряджень від 29.11.2018 №2102 та №457 від 26.03.2019, суд приходить до висновку про його обґрунтованість, виходячи з того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких я маю намір звернутися до суду, оскільки у випадку реалізації арештованого автомобіля за ціною визначеною виконавцем, незважаючи на позитивне рішення суду, заявник позбавлений можливості на ефективний захист та його виконання, через неможливість, з підстав наведених вище, витребування майна в добросовісного набувача; очевидні ознаки протиправності Розпорядження від 29.11.2018 №2102 та Розпорядження від 26.03.2019 №457 Нацкомфінпослуг.
Керуючись положеннями статей 150, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Заяву Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити Національній комісії що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (ЄДРПОУ 38062828), вчиняти дії щодо проведення перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), які ліцензуються, а також планової виїзної перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Кредитної спілки «Експрес Кредит Юніон» (ЄДРПОУ 39045012) до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя І.В. Смолій