09 липня 2019 року м. Дніпросправа № 808/3911/16
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року (суддя - Дуляницька С.М.) по справі №808/3911/16 за позовом Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (правонаступником якої є Головне управління ДФС у Запорізькій області) звернулася із адміністративним позовом до суду про стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб в сумі 68837,71грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року позов задоволено. Рішення суду мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з фізичних осіб, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями та який в добровільному порядку відповідачем не погашається.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить змінити рішення суду першої інстанції, в частині визначеної суми податкового боргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не врахував того, що на час винесення рішення вже існувало інше судове рішення - Якимівського районного суду Запорізької області від 28.04.2015р. у цивільній справі №330/2701/14-ц, яким за користування тією ж земельною ділянкою було стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2012р. до 01.12.2014р. в сумі 22 834,48грн. З цих підстав відповідач вказує на те, що з нього фактично двічі стягнуто орендну плату за землю за період з 01.01.2014р. по 30.11.2014р. в сумі 18043,53грн. Крім цього відповідач посилається на те, що судом першої інстанції невірно визначено розмір податкового боргу, оскільки невірно застосовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки. За позицією відповідача правильним розміром заборгованості є 40991,62грн, яку і слід стягнуто у спірному випадку.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що податковий борг, стягнення якого є предметом спору у справі, виник внаслідок прийняття контролюючим органом:
податкового повідомлення - рішення від 30.06.2014 року № 6147-00, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 19683,86 грн. Податкове повідомлення- рішення вручено особисто платнику (а.с.12);
податкового повідомлення - рішення від 03.07.2015 року № 625-15, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 24585,14 грн. Податкове повідомлення-рішення направлено платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.13);
податкового повідомлення - рішення від 30.06.2016 року № 10346-00, яким визначено суму грошового зобов'язання в розмірі 24585,14 грн. Податкове повідомлення-рішення вручено особисто платнику (а.с.14).
15.03.2016р. контролюючим органом сформовано податкову вимогу №319-23 про сплату податкового боргу, яку засобами поштового зв'язку направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.15).
За розрахунками контролюючого органу, станом на день подання позову до суду, за відповідачем обліковувався податковий борг у розмірі 68837,71рн. (враховуючи наявну переплату в розмірі 16,43грн.).
Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності податкової заборгованості є доведеним, що є достатньою підставою для стягнення суми податкового боргу, з огляду на вжиті податковим органом заходи щодо погашення податкової заборгованості (направлення податкової вимоги).
За наслідками перегляду справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як вбачається з апеляційної скарги відповідач, не заперечуючи підстав виникнення податкового боргу (прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень), вказує на те, що судом першої інстанції невірно визначено розмір податкового боргу. Зокрема, відповідач вказує на те, що судом першої інстанції невірно застосовано нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відносно зазначених аргументів відповідача суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідачем не розпочиналася процедура адміністративного та судового оскарження вищезазначених повідомлень-рішень, у зв'язку з чим сума заборгованості набула статусу податкового боргу. Іншого суду доведено не було.
Таким чином, оскільки грошове зобов'язання, яке визначене контролюючим органом, набуло статусу податкового боргу, то суд першої інстанції правильно вказав на наявність правових підстав для звернення контролюючим органом з позовом до суду про стягнення такого податкового боргу.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що з огляду на порядок узгодження податкових зобов'язань, які визначені контролюючим органом, у межах цієї справи не може бути надано оцінку правомірності прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, якими визначено грошове зобов'язання, оскільки така оцінка рішенням контролюючого органу може бути надана лише під час безпосереднього оскарження рішень в адміністративному чи судовому порядку.
Отже, оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідачем не розпочиналася процедуру оскарження податкових повідомлень-рішень, якими визначено податкові зобов'язання, що набули статусу податкового боргу, стягнення якого є предметом спору у справі, то доводи заявника апеляційної скарги про неправильність визначення судом першої інстанції розміру податкового боргу, з огляду на невірне застосування нормативної грошової оцінку земельної ділянки, є безпідставними.
В той же час, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими аргументи відповідача про неврахування під час розгляду цієї справи того, що на час винесення рішення у цій справі вже існувало інше судове рішення - Якимівського районного суду Запорізької області від 28.04.2015р. у цивільній справі №330/2701/14-ц, яким за користування тією ж земельною ділянкою було стягнуто з відповідача заборгованість з орендної плати за період з 01.01.2012р. до 01.12.2014р.
Так, у межах розгляду справи про стягнення податкового боргу, обов'язковим є перевірка правильності заявленої до стягнення контролюючим органом суми податкового боргу.
Встановлені обставини справи свідчать про те, що податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2014 року № 6147-00 контролюючим органом визначено податкове зобов'язання з орендної плати за 2014 рік у розмірі 19683,86грн. Вказана сума податкового боргу увійшла до розрахунку загальної суми заборгованості, яка заявлена позивачем до стягнення (68837,71грн.).
В той же час, встановлені обставини справи свідчать про те, що рішенням Якимівського районного суду Запорізької області від 28.04.2015р. у цивільній справі №330/2701/14-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати, за користування тією ж земельною ділянкою, у тому числі за 11 місяців 2014 року у сумі 18043,52грн. (1640,32грн. х 11 місяців).
Отже на час розгляду цієї справи існувало рішення суду, яке свідчить про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, у тому числі і за період, який увійшов до розрахунку загальної суми заборгованості у цій справі.
Таким чином, задоволення позову контролюючого органу у повному обсязі, призводить фактично до подвійного стягнення з відповідача плати за користування земельною ділянкою за 11 місяців 2014 року.
Ураховуючи викладене суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що заявлений позивачем до стягнення загальний розмір податкової заборгованості є необґрунтованим на суму 18043,52грн..
Вказані обставини є підставою для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати у розмірі 50 794,19грн. (68837,71грн. - 18043,52грн.).
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі №808/3911/16 - скасувати та прийняти нову постанову про часткове задоволення позову.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) податковий борг з орендної плати з фізичних осіб в сумі 50 794,19грн. (п'ятдесят тисяч сімсот дев'яносто чотири гривень дев'ятнадцять копійок).
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.
Вступну та резолютивну частину проголошено 09.07.2019р.
Повне судове рішення складено 10.07.2019р.
Головуючий - суддя Я.В. Семененко
суддя Н.А. Бишевська
суддя І.Ю. Добродняк