25 червня 2019 року м. Дніпросправа № 280/4921/18
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В.,
за участю секретаря судового засідання Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО «НАВІГАТОР»
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року (головуючий суддя Прасов О.О.)
у справі № 280/4921/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО «НАВІГАТОР»
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО «НАВІГАТОР» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 0093785007 від 23.08.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на примусовому виконанні Вознесенівського (Орджонікідзевського) відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходились виконавчі провадження за вимогами податкового органу до позивача: виконавче провадження №50684482 з примусового виконання вимоги №Ю-1046-23-У від 11.01.2016 - провадження закінчене повним фактичним виконанням 26.04.2016; виконавче провадження №48373037 з примусового виконання вимоги №Ю-88-У від 04.06.2015 - провадження закінчене повним фактичним виконанням 22.09.2015; виконавче провадження №51014355 з примусового виконання вимоги №Ю-1046-23-У від 01.03.2016 - провадження закінчене повним фактичним виконанням 03.06.2016. Отже, станом на 22.09.2015, 26.04.2016, 03.06.2016 жодної заборгованості позивач перед відповідачем не мав, і, таким чином, підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за межами строку закінчення виконавчого провадження відповідач не мав. Позивач звертався до відповідача з проханням проведення звірки щодо сплати єдиного соціального внеску за період з 2015 по 2016 роки, але жодної відповіді не отримав. Отже, відповідач безпідставно покладає на позивача фінансову відповідальність, чим порушує його права та законні інтереси.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року у задоволенні адміністративний позов відмовлено.
Суд виходив з встановлених у справі обставин, що позивач не своєчасно сплачував єдиний внесок, у зв'язку з чим контролюючим органом обґрунтовано застосовано штраф у сумі 13830,83 грн. та нарахована пеня у сумі 4567,39 грн. Відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску № 0093785007 від 23.08.2018.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити. Позивач зазначає, що відповідач взагалі не надав суду першої інстанції жодного первинного документу: акту, вимоги тощо, на підтвердження того, що в період з січня 2014 року по серпень 2018 року єдиний внесок сплачено позивачем з порушенням чинного законодавства.
Натомість, суду першої інстанції надані матеріали виконавчих проваджень, які підтверджують, що станом на 22.09.2015, 26.04.2016, 03.06.2016 жодної заборгованості позивач перед відповідачем не мав, і таким чином, підстав для застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за межами строку закінчення виконавчого провадження відповідач не мав.
Позивач також просить звернути увагу на те, що у рішенні відповідача № 000256 від 23.07.2015 визначений період застосування штрафних санкцій з 21.01.2014 по 25.06.2015. Водночас в рішенні № 0093785007 від 23.08.2018 визначений період застосування штрафних санкцій з 09.05.2015 по 20.08.2018, тобто в порушення конституційного принципу, відповідач двічі намагається притягнути товариство до відповідальності за одне й те ж порушення.
Крім того, відповідно до довідки ГУ ДФС у Запорізькій області станом 21.01.2019 ТОВ «РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО «НАВІГАТОР» не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (утому числі розстроченої, відстроченої реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. Дана довідка надана відповідачем вже після винесення рішення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 23.08.2018 відповідачем - Головним управлінням ДФС у Запорізькій області по формі, наведеній у Додатку 12 до Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953, прийнято рішення № 0093785007 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, яким на підставі ч.10, п.2 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до ТОВ «РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО «НАВІГАТОР» застосовано штраф у розмірі 13830,83 грн. (20 % з 01.01.2015) за період 09.05.2015 по 20.08.2018 та нарахована пеня у розмірі 4567,39 грн.
Факт несвоєчасної сплати єдиного внеску підтверджується наявною в матеріалах справи інтегрованою карткою підприємства, в якій відображено, що єдиний внесок за березень - грудень 2015 року, січень - грудень 2016 року, січень - грудень 2017 року, січень - травень 2018 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.
Також в інтегрованій картці містяться дані про прийняте контролюючим органом рішення №000256 від 23.07.20158 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, згідно з яким донараховано єдиного внеску на загальну суму 4372,98 грн., з яких: штраф - 3401,72 грн.; пеня - 971,26 грн., за період з 21.01.2014 до 25.06.2015.
Суми грошових коштів, які надходили від підприємства як оплата єдиного внеску зараховувались контролюючим органом в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що сплачені суми по єдиному внеску за платіжними документами позивача кореспондуються з Розрахунком штрафної санкції, який є додатком до рішення №0093785007 від 23.08.2018 та інтегрованою карткою позивача по єдиному внеску за 2014-2018 роки.
З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд, переглядаючи судове рішення у відповідності до вимог ст.308 КАС України, погоджується з судом першої інстанції про правомірне застосування до товариства штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.
За визначенням п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції на момент виникнення спірних відносин) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VI встановлений обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
За правилами абз.1 ч.7 ст.9 Закону № 2464-VI єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.
Згідно з абз.1 ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
За визначенням п.6 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
За приписами п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Отже, правовим наслідком несвоєчасної сплати сум єдиного внеску для платника податків є застосування до нього штрафних санкцій та нарахування пені.
Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (ч.16 ст.25 Закону № 2464-VI).
За положеннями ч.15 ст.25 Закону № 2464-VI рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Суми штрафів та нарахованої пені, застосованих за порушення порядку та строків нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, стягуються в такому самому порядку, що і суми недоїмки із сплати єдиного внеску.
Суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, затверджена Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до п.1 р.VII Інструкції № 449 (в редакції на момент винесення спірного рішення) за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1 4 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції у таких розмірах:
за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
Окрім цього, у п.4 р.VII Інструкції № 449 встановлено, що факти порушень законодавства, крім тих, що є предметом акта документальної перевірки, та тих, що зазначені у підпункті 2 пункту 2 цього розділу, посадова особа органу доходів і зборів оформляє актом довільної форми, в якому чітко викладається зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчих актів. Такий акт про порушення надсилається (вручається) платнику разом із рішенням про застосування штрафних санкцій.
Отже, прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до Інструкції № 449, яке є самостійним виконавчим документом, відбувається на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів і не потребує попереднього складення акту перевірки.
Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності та встановлених обставин у справі, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що відповідач мав правові підстави для прийняття рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0093785007 від 23.08.2018.
З приводу доводів позивача, що в межах виконавчих проваджень про примусове виконання вимог про сплату недоїмки із сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування № Ю-88-У від 04.06.2015 на суму 2950,58 грн., № Ю-1046-23-У від 11.01.2016 на суму 3531,32 грн., № Ю-1046-23-У від 01.03.2016 на суму 5872,78 грн. підприємством погашено визначені цими вимогами суми, внаслідок чого станом на 22.09.2015, 26.04.2016, 03.06.2016 жодної заборгованості позивач перед відповідачем не мав, відповідно, були відсутні підстави для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено вище, всі суми грошових коштів по єдиному внеску, які надходили до бюджету, в тому числі, в порядку примусового виконання вимог про сплату недоїмки, зараховувались контролюючим органом в рахунок погашення недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення.
Такі дії контролюючого органу в повній мірі відповідають приписам ч.6 ст.25 Закону № 2464-VI, згідно якої за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Отже, доводи, наведені позивачем в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків відповідача про притягнення позивача до відповідальності за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, тому суд першої інстанції вірно встановив відсутність підстав для визнання протиправним та скасування рішення № 0093785007 від 23.08.2018.
Суд першої інстанції під час розгляду справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО «НАВІГАТОР» залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 січня 2019 року у справі № 2802/4921/18 залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Н.А. Бишевська
суддя Я.В. Семененко