Справа № 560/2083/19
іменем України
10 липня 2019 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Шевчук О.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Хмельницького університету управління та права імені Леоніда ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до Хмельницького університету управління та права імені Леоніда ОСОБА_2 , в якій просить визнати протиправним та скасувати наказ №247/19 від 14 травня 2019 року, в частині відрахування з аспірантури Хмельницького університету управління та права імені ОСОБА_3 , виданий ректором Хмельницького університету управління та права імені Леоніда ОСОБА_4 та поновити у складі аспірантів другого року навчання, за спеціальністю 281 Публічне управління та адміністрування, заочної форми підготовки.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Згідно з п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пунктів 6, 27 частини 1 статті 1 Закону України "Про освіту" заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність; суб'єкт освітньої діяльності - фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність.
Пунктом 8 частини 1 статті 1 цього Закону визначено, що здобувачі освіти - вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, аспіранти (ад'юнкти), докторанти, інші особи, які здобувають освіту за будь-яким видом та формою здобуття освіти;
Як передбачено пунктом 18 частини 1 статті 1 Закону України "Про освіту", освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб'єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про освіту" управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснює, зокрема, керівник закладу освіти.
Частиною 3 статті 26 цього Закону передбачено, що керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень, зокрема: організовує діяльність закладу освіти; вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти; забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм.
Позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ №247/19 від 14 травня 2019 року, в частині відрахування з аспірантури Хмельницького університету управління та права імені Леоніда ОСОБА_2 , виданий ректором Хмельницького університету управління та права імені ОСОБА_5 та поновити у складі аспірантів другого року навчання, за спеціальністю 281 Публічне управління та адміністрування, заочної форми підготовки.
Між позивачем та Хмельницьким університетом управління та права в особі ректора ОСОБА_6 було укладено договір про надання освітніх послуг, а саме: навчання в аспірантурі без відриву від виробництва, тому цей спір не містить ознак публічно-правового спору, а тому не є справою адміністративної юрисдикції, і він не може вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у п.24-25 рішення від 20 липня 2006 року у справі “Сокуренко і Стригун проти України” вказав, що фраза “встановлений законом” поширюється не лише на правову основу самого існування “суду”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін “судом, встановленим законом” у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає “усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …”. Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, “встановленим законом”.
Таким чином, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та встановлених обставин, суд вважає, що приймаючи оскаржуваний наказ ректор Хмельницького університету управління та права імені Леоніда ОСОБА_2 Омельчук ОСОБА_7 діяв як керівник закладу освіти, що представляє сторону договору від 01 вересня 2017 року.
У зв'язку з цим відповідач у даних правовідносинах не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України та не виконує окремих владних управлінських функцій або делегованих повноважень під час винесення оскаржуваного наказу. Водночас, спірні відносини не пов'язані також із прийняттям, проходженням чи звільненням з публічної служби, а тому справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Даний спір є приватно-правовим, а тому його належить розглядати в порядку цивільного судочинства відповідним судом з урахуванням правил підсудності.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницького університету управління та права імені Леоніда ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддяО.П. Шевчук