10 липня 2019 року справа №200/14088/18-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В.,
секретар судового засідання - Токарева А.Г.,
за участю:
представник позивача - не з'явився,
представника відповідача - Груєнка С.Л., за довіреністю від 28.08.2018 року № 64,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2019 року у справі № 200/14088/18-а (головуючий 1 інстанції Шинкарьова І.В., повний текст рішення складено 15 квітня 2019 року у приміщенні суду за адресою: вул. Добровольського, 1, м. Слов'янськ Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
В грудні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» (далі-позивач, ТОВ «Азовінтекс») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області (далі-відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0114544605 від 28 серпня 2018 року на суму 249 981,10 грн щодо зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% за платежем орендної плати з юридичних осіб у сумі 249 981,10 грн. за затримку 549, 545, 518, 515, 513, 484, 484, 483, 482, 454, 453, 452, 122, 92, 60 календарних днів зі сплати грошового зобов'язання у сумі 1 29 905,50 грн (а.с. 4-5).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2019 року позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 0114544605 від 28 серпня 2018 року в частині застосування штрафу за несвоєчасну плату узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки на суму 44 472,65 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області на користь позивача судовий збір у сумі 1 921,00 грн (а.с. 184-187).
Позивач з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій послався на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що в силу норм Податкового кодексу України, Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України», Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», розпорядження КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція», позивач звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності а орендна плата за користування державним та комунальним майном для суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції - скасовується. Норми Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», є нормами прямої дії (а.с. 199-204).
У судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення. Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Суд, заслухав суддю - доповідача, пояснення представника відповідача, перевірив матеріали справи, обговорив доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельне підприємство «Азовінтекс» за даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб знаходиться за місцезнаходженням: проспект Леніна, буд. 86-А, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, код ЄДРПОУ 24155428, пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації 04 червня 1996 року № 1 274 120 0000 000442 (а.с. 6-11).
Головним управлінням ДФС у Донецькій області 08.08.2018 року здійснена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб ТОВ «ПБ «Азовінтекс» на підставі якої складений акт № 636/05-99-46-05/05-584/24155428. Під час перевірки податковим органом встановлені порушення ТОВ «ПБ «Азовінтекс» терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України. (а.с. 167-170).
На підставі висновків перевірки Головного управління ДФС у Донецькій області прийняте податкове повідомлення - рішення:
- від 28 серпня 2018 року № 0114544605 про зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 249 981,10 грн. за затримку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на 549, 545, 518, 515, 513, 484, 484, 483, 482, 454, 453, 452, 122, 92, 60 (а.с. 12).
З розрахунку штрафних санкцій до акту камеральної перевірки вбачається, що за декларацією № 9022020222 від 22 лютого 2016 року та декларацією № 9022474046 від 17 лютого 2017 року, сума узгодженого податкового зобов'язання була погашена у 2018 році.
Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, підприємство подало скаргу від 13 вересня 2018 року № 522/252 до Державної фіскальної служби України (а.с.14-16).
Рішенням від 14 листопада 2018 року № 36994/6/99-99-11-03-01-25 ДФС України, скасувало податкове повідомлення - рішення від 28 серпня 2018 року № 0114544605 у частині застосування штрафу за несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки у сумі 44 472,65 грн (податкові декларації № 9005226249 від 7 лютого 2014 року), в іншій частині спірне податкове повідомлення - рішення залишено без змін (а.с. 17-19).
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Приписами ст. 67 Конституції України та п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.
Як визначено пунктом 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
За несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань ПК України передбачена відповідальність для платника податків у вигляді нарахування штрафу (стаття 126) та пені (стаття 129).
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
15 жовтня 2014 року набув чинності Закон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VІІ від 02 вересня 2014 року (далі Закон № 1669-VII, яким визначено тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Відповідно до статті 6 Закону № 1669-VII (в редакції, чинній до 8 червня 2016 року) під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
За змістом статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р та від 02 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» були затверджені Переліки населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких внесено м. Маріуполь Донецька область.
Суд зазначає, що 8 червня 2016 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо безперешкодної діяльності органів місцевого самоврядування» від 17 травня 2016 року № 1365-VIII, яким стаття 6 Закону № 1669-VII була викладена в наступній редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».
Згідно частини 4 статті 4 Закону № 1669-VII, в редакції Закону України № 1365-VIII, перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.
Отже, нова редакція статті 6 Закону № 1669-VII, чинна з 8 червня 2016 року, передбачає звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності лише для тих субєктів господарювання, які розташовані в населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та які розташовані на лінії зіткнення.
Тобто, з урахуванням внесених змін у законодавство, розташування субєкта господарювання в зоні проведення антитерористичної операції є недостатньою підставою для звільнення від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1276-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та Перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.
Судами встановлено, та не заперечується позивачем, що спірна ділянка розташована у м. Маріуполі Донецької області, яка до жодного із Переліків не входить, а тому виключає можливість застосування статті 6 Закону № 1669-VII до спірних правовідносин, оскільки склад податкового правопорушення полягає у несвоєчасній сплаті орендної плати за землю за період з липня 2016 року по січень 2017 року.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні санкції застосовані за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання за період, коли позивач не був звільнений від сплати за користування земельними ділянками, а саме за період з серпня 2016 року по січень 2017 року.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2019 року у справі № 200/14088/18-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс» до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 4 квітня 2019 року у справі № 200/14088/18-а - залишити без змін.
Повний текст постанови складений та підписаний 10 липня 2019 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач: І.В. Геращенко
Судді: Е.Г. Казначеєва
Л.В. Ястребової