Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 липня 2019 р. № 520/5782/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області про визнання неправомірними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії -
07.06.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови своїм Рішенням № 2955 від 15.04.2019 року в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі наданих документів;
- скасувати рішення Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м Харкова № 2955 від 15.04.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати Харківське приміське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати період роботи в ЗАТ “ХСПМК Теплицьтехмонтаж” по трудовій книжці з 25.04.1997 року по 01.07.2000 року;
- зобов'язати Харківське приміське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з настанням 60 - ти річного віку, а саме з 19.03.2019 року у встановленому законом розмірі;
- у разі задоволення позовних вимог стягнути на користь позивача сплачений судовий збір та в порядку ст. 382 КАС України - встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м Харкова № 2955 від 15.04.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, на думку позивача, є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Відповідач, Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач 21.02.2019 року звернувся до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про призначення пенсії за віком.
Харківським приміським об'єднаним управління Пенсійного фонду України Харківської області прийнято рішення № 2955 від 15.04.2019 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Відмовляючи у призначенні пенсії за віком, Харківське приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області посилалось зокрема на те, що немає можливості зарахувати необхідний стаж, а саме період роботи в ЗАТ «ХСПМК Теплицьтехмонтаж» (код 00861630) по трудовій книжці з 25.04.1997 року по 30.04.2003 року, оскільки згідно інформації № 106-04/44 від 26.02.2019 року відділу адміністрування, супроводження ІС, НОМЕР_1 та захисту інформації серед списку працюючих на підприємстві позивач не значиться.
Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернулась з даним позовом до суду.
Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону Украни «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому, відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно записів трудової книжки позивача, він у період з 25.04.1997 року по 30.04.2003 року працював в ЗАТ «ХСПМК Теплицьтехмонтаж».
Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення та незараховуючи вказаний стаж роботи, виходив з того, що згідно інформації № 106-04/44 від 26.02.2019 року відділу адміністрування, супроводження ІС, НОМЕР_1 та захисту інформації Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області серед списку працюючих на підприємстві позивач не значиться.
Тобто, пенсійним органом встановлено невідповідність записів в трудовій книжці відповідача.
Згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Згідно зі статтею 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно із частиною 3 статті 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, пенсійний орган в силу діючого законодавства наділений повноваженнями вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про дії спрямовані на проведення перевірки відповідності змісту трудової книжки саме первинним документам підприємства, на якому працював позивач.
Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судовим розглядом встановлено, що відповідач у спірних правовідносинах діяв без використання повноваження з метою, з якою це повноваження надано та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що рішення Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м Харкова № 2955 від 15.04.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком підлягає скасуванню як протиправне.
Відповідно до ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, суд для ефективного захисту прав позивача, вважає необхідним зобов'язати Харківське приміське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог позивача в частині зобов'язання Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області зарахувати період роботи в ЗАТ “ХСПМК Теплицьтехмонтаж” по трудовій книжці з 25.04.1997 року по 01.07.2000 року та зобов'язання Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з настанням 60 - ти річного віку, а саме з 19.03.2019 року у встановленому законом розмірі, суд зазначає наступне.
Так, згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вищезазначених позовних вимог позивача, оскільки відповідачем не вчинено належної перевірки вказаної у трудовій книжці інформації для призначення пенсії позивачу.
Щодо позовних вимог в частині визнання неправомірними дії Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови своїм рішенням № 2955 від 15.04.2019 року в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі наданих документів, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 44 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Отже, приписами чинного законодавства Харківському приміському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Харківської області надано право на прийняття рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання неправомірними дії Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови рішенням № 2955 від 15.04.2019 року в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дії Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови своїм рішенням № 2955 від 15.04.2019 року в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 на підставі наданих документів.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в даній справі, суд зазначає, що згідно приписів ч.1 ст. 382 КАС України, встановлення такого контролю є правом, а не обов'язком суду, відповідно до фактичних обставин справи.
В даній справі суд не вбачає підстав для застосування судового контролю.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (вул. Євгена Котляра, 4, м. Харків, 61052) про визнання неправомірними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Скасувати рішення Харківського приміського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України м Харкова № 2955 від 15.04.2019 року щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Харківське приміське об'єднане Управління Пенсійного фонду України Харківської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області (код ЄДРПОУ 40386382, вул. Євгена Котляра, 4, м. Харків, 61052) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бабаєв А.І.