Справа № 587/1376/19
09 липня 2019 року Сумський районний суд Сумської області у складі:
головуючого - судді Черних О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Панченко А.І., головного державного виконавця Ричкаль С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області Ричкаль Сергія Павловича (м.Суми, вул.. Г.Кондратьєва, 28), боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); стягувач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про примусове проникнення до житла та іншого володіння,
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Сумській області Ричкаль С.П., направив до суду подання в якому зазначає, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Сумській області знаходиться виконавче провадження № 58330795 за виконавчим написом приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Ровенко А.О. №389 від 07.02.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу. Державний виконавець просить суд з метою недопущення порушень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», надати дозвіл для примусового проникнення державного виконавця до нежитлових приміщень, санаторія профілакторія «Росинка», - будинку АДРЕСА_3 та будинку АДРЕСА_4 , які перебувають у власності боржника ОСОБА_1 , для виконання виконавчого напису нотаріуса.
Згідно ч. 2ст. 439 ЦПК України, суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області Ричкаль С.П. у судовому засіданні подання підтримав, просив його задовільнити та надати дозвіл на примусове проникнення до нежитлового примішення санаторія профілакторія "Росинка", с. Битиця, вул. Кірова АДРЕСА_5 Сумського району, Сумської області, яке на праві спільної часткової власності належить боржнику ОСОБА_1 .
Суд, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що подання приватного виконавця про примусове проникнення до житла боржника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Сумській області перебуває виконавче провадження № 58330795 за виконавчим написом приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Ровенко А.О. №389 від 07.02.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 до користь ОСОБА_2 не виплачені в строк на підставі договору позики, посвідченого приватним нотаріусом СМНО Ровенко А.О. від 16.07.2018 р. за № 2612, грошові кошти в сумі 3 818 277, 75 грн., строк повернення яких настав 17.10.2018 року.
Згідно ч. 1ст. 439 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
В обґрунтування подання, виконавець зазначає, що 08.02.2019 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_1 . При виконанні даного виконавчого провадження було надіслано ряд запитів до установ з метою встановлення наявності майна боржника, рухомого чи не рухомого. Згідно відомостей з Державного реєстру речовизх прав на нерухоме майно боржник є власником нежитлових приміщень санаторію профілакторію «Росинка» за адресою: с АДРЕСА_4 , АДРЕСА_6 Сумська, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , та з метою опису та арешту майна державний виконавець намагався увійти до даного нежитлового приміщення. Оскільки неодноразово не вдавалося потрапити до нежитлового приміщення боржника ОСОБА_1 , головний державний виконавець звернувся до суду про надання дозволу про проникнення державного виконавця до вказаного володіння.
Постанова про відкриття виконавчого провадження, була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Згідно з ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), стягнення за виконавчим документом в першу чергу звертається на грошові кошти на рахунках відкритих в банках чи інших фінансових установах боржника.
Відповідно до відповіді УПФУ, боржник на обліку не перебуває.
Відповідно до відповіді ДФС на ім'я боржника відкриті розрахункові рахунки в банківській установі.
Головним державним виконавцем ДВС ГТУЮ в Сумській області винесено постанови про арешт коштів боржника та направлено до банківської установи для виконання.
За відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на ім'я боржника зареєстровано право власності на нерухоме майно, а саме: нежитлових приміщень, санаторія профілакторія «Росинка», - будинку АДРЕСА_3 та будинку АДРЕСА_4 .
Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний допускати в установленому Закону України "Про виконавче провадження" порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.
23 квітня 2019 року о 10 годині боржник не допустив виконавця для проведення виконавчих дій до нежитлових приміщень, що є перешкодою для примусового виконання виконавчого провадження .
Відповідно ч. ч. 1, 2 ст. 439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.
Статтею 1 Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з статтею 2 Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Частинами 1, 2 статті 311 ЦК України визначено, що житло фізичної особи є недоторканним. Проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення у ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства.
За змістом наведених вище норм національного та міжнародного законодавства, проникнення у житло, як обмеження конституційного права особи на недоторканність житла, має виступати виключним засобом забезпечення примусового виконання судового рішення та бути виправданим.
Стаття 18 Закону містить перелік обов'язків і прав виконавців, обов'язковість вимог виконавців, зокрема пунктом 4 частиною 3 статті 18 передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Крім того, Законом передбачено, що рішення суду про проникнення в житло (приміщення) боржника має бути вмотивоване. Це свідчить про те, що суду мають бути надані переконливі докази, які б свідчили про те, що державний виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до приміщення, проте це не дало результатів.
Разом з тим, суд не може погодитись з висновком виконавця, що боржник умисно не надав доступ до майна для здійснення його опису.
Так, в матеріалах справи є реєстр відправлення повідомлення ОСОБА_1 про те, що 23 квітня 2019 о 10 годині буде проведено перевірку майнового стану боржника, опис та арешт майна за адресою санаторія профілакторія «Росинка» в с. Битиця, вул.. АДРЕСА_4 району АДРЕСА_4 області. Дане повідомлення було направлено лише 19 квітня 2019 року, доказів того, що ОСОБА_1 отримав дане повідомлення виконавець суду не надав.
За таких обставин, суд вважає подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області Ричкаль С.П. про примусове проникнення до житла та іншого володіння боржника ОСОБА_3 передчасним і таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст.260,261,439 ЦПК України, суд,-
В задоволенні подання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Сумській області Ричкаль Сергія Павловича (м.Суми, вул.. Г.Кондратьєва, 28), боржник: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); стягувач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), про примусове проникнення до житла та іншого володіння - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити ухвалу суду шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Сумський районний суд Сумської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М.Черних