Справа № 308/2645/19
21 травня 2019 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,
секретаря судового засідання Секереш О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дрюченко Олександр Сергійович, до Закарпатської митниці ДФС про зміну постанови в справі про порушення митних правил та звільнення особи від адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Закарпатської митниці ДФС про зміну постанови в справі про порушення митних правил та звільнення особи від адміністративної відповідальності.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою в справі про порушення митних правил №5669/30500/18 від 16.01.2019 року ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченим ст. 485 Митного кодексу України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 110054,31 грн.
Дану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню оскільки він не вчиняв адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України так як не мав жодного умислу на вчинення протиправних дій спрямованих на ухилення від сплати митних платежів (у даному випадку їх зменшення). Вказує, що він є фізичною особою підприємцем та є митним брокером, постійно здійснює оформлення митних декларацій, що є видом його діяльності. При підготовці митної декларації від 26.11.2018 року №UA305140/2018/010081, виникла технічна помилка. А саме, декларація копіювалась з попередньої оформленої декларації, де товаром був сідельний тягач, нові дані які вносилися до декларації через збій програми частково не збереглись. Про дану обставину позивач повідомив начальника ВМО №3 (Хуст) МП «Виноградів-вантажний» Закарпатської митниці ДФС України ОСОБА_2 листом - поясненням від 06.12.2018 року. При цьому, взяв на себе зобов'язання сплатити різницю митних платежів при митному оформленні.
07.12.2018 року ОСОБА_1 булу подана нова виправлена МД до митної декларації від 26.11.2018 року №UA305140/2018/010473 де був зазначений вірний код товару згідно з УКТ ЗЕД, та сплачені відповідні платежі до державного бюджету України.
Просив суд, постанову Закарпатської митниці Державної фіскальної служби №5669/30500/18 від 16 січня 2019 року про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 відповідно до ст.485 Митного кодексу України у виді штрафу у розмірі 110054,31 грн. змінити в частині накладення стягнення - звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю відповідно до ст. 22 КУпАП.
Позивач ОСОБА_1 , та його представник ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомленими про день, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та про те, що вимоги заявленого позову підтримує та просить суд такі задоволити повністю.
Представник відповідача не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, проте подав відзив на позов, у якому просив відмовити в задоволенні позову та заяву про розгляд справи у його відсутності.
Вивчивши та перевіривши матеріали справи з наявними у ній доказами, суд, приходить до слідуючого висновку.
Судом встановлено, що постановою в справі про порушення митних правил №5669/30500/18 від 16.01.2019 року громадянина України ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченим ст. 485 Митного кодексу України та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 110054,31 грн.
Як вбачається з постанови про порушення митних правил №5669/30500/18, 26.11.2018 року декларантом ОСОБА_1 при підготовці та поданні до митного органу митної декларації від 26.11.2018 року №UA305140/2018/010081 було заявлено неправдиві відомості, щодо коду товару згідно УКТ ЗЕД, що призвело до зменшення розміру митних платежів на суму - 36684,77 грн., тим самим на думку митного органу ОСОБА_1 вчинив протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, що вказує на наявність в його діях ознак складу правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.
Однак, судом також встановлено, що ОСОБА_1 не вчиняв адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, оскільки не мав жодного умислу на вчинення протиправних дій спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.
ОСОБА_1 є фізичною особою підприємцем та є митним брокером, постійно здійснює оформлення митних декларацій, що є видом його діяльності. При підготовці митної декларації від 26.11.2018 року №UA305140/2018/010081, виникла технічна помилка. А саме, декларація копіювалась з попередньої оформленої декларації, де товаром був сідельний тягач, нові дані які вносилися до декларації через збій програми частково не збереглись. Про дану обставину він повідомив начальника ВМО №3 (Хуст) МП «Виноградів-вантажний» Закарпатської митниці ДФС України ОСОБА_2 листом - поясненням від 06.12.2018 року. При цьому, взяв на себе зобов'язання сплатити різницю митних платежів при митному оформленні.
07.12.2018 року ОСОБА_1 була подана нова виправлена МД митної декларації від 26.11.2018 року №UA305140/2018/010473 де був зазначений вірний код товару згідно з УКТ ЗЕД, та сплачені відповідні платежі до державного бюджету України.
Таким чином, ОСОБА_1 не вчининяв умисних дій щодо неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення.
Зокрема, статтею 485 МК України передбачена наявність спеціальної протиправної мети - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини.
Тобто, для притягнення до відповідальності відповідно до статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку, неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.03.2018 р. року по справі № 640/7258/17. Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України. при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 458 Митного Кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
У відповідності до ст. 485 Митного кодексу України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Отже, склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, передбачає, що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей.
Тобто, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини(встановлений законом порядок сплати податків та зборів).
Однак надані відповідачем матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів наявності умислу позивача ОСОБА_1 на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.
Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації чи документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою(письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Частиною другою ст. 264 МК України встановлено, що митна декларація та інші документи подаються митному органу в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом із митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені ч. 3 ст. 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати митному органу оригінали таких документів або засвідчені у встановленому порядку їхні копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення.
Передбачене статтею 355 МК порушення митних правил, яке полягає в заявленні у вантажній митній декларації неправдивих відомостей як підстави для звільнення від сплати податків і зборів, що спричинило їх недобори до бюджету, характеризується вчиненням одноразової дії у певний час, а саме під час митного оформлення товару, коли такий проступок може бути виявлений контролюючим органом, який згідно з метою митного оформлення, визначеною статтею 70 МК, засвідчує відомості, одержані під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформляє результати такого контролю. Митний кодекс України, як і інші нормативно-правові акти, що встановлюють порядок подання та заповнення декларації, не містить положень, які б дозволяли особі, яка її подала, вносити до декларації зміни, доповнення чи виправлення після прийняття її митним органом та митного оформлення товару. Тому зазначене порушення митних правил не можна вважати триваючим, воно припиняється із поданням декларації митному органу, а відтак адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня його вчинення.
Згідно ч 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При цьому, згідно ч. 1 вказаної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
При цьому, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення суд може звільнити порушника від адміністративної відповідальності та обмежитися усним зауваженням.
Малозначними правопорушеннями є такі діяння, які не становлять великої суспільної шкоди, не спричинили або не могли спричинити значної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим охоронюваним законом цінностям.
Суд враховує, що ОСОБА_1 не притягався раніше до адміністративної чи кримінальної відповідальності, сумлінно виконує свої обов'язки митного брокера, є молодою за віком людиною, а тому приходить до висновку про необхідність застосувати до нього ст. 22 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності, обмежитись усним зауваженням, оскілки така міра виховного характеру, буде мати достатній профілактичний вплив і дозволить запобігти вчиненню ним в подальшому правопорушень, а також засвідчить невідворотність реагування на кожне правопорушення.
А тому, за таких обставин, суд дослідивши представлені наявні докази, вважає, що притягнення позивача ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних правил відбулося без повного та належного з'ясування всіх обставин справи і встановлення його вини, а тому оскаржувану постанову слід змінити.
Керуючись ст. ст. 2, 5, 8-10, 77, 94, 241-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Заявлений позов - задоволити.
Постанову Закарпатської митниці Державної фіскальної служби №5669/30500/18 від 16 січня 2019 року про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 відповідно до ст.485 Митного кодексу України у виді штрафу у розмірі 110054,31 грн. змінити в частині накладення стягнення - звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за малозначністю відповідно до ст. 22 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Т.Р. Деметрадзе