номер провадження справи 33/58/19
09.07.2019 Справа № 908/771/19
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В.
При секретарі судового засідання Юсубова Д.В.
Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи № 908/771/19
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Ультра Ойл” (49027, м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 7, оф. 1133)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)
про стягнення суми
За участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Ремига О.В., довіреність № 54 від 01.01.2019 р.
01.04.2019 р. у господарський суд Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 104/07 від 31.03.2019 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Ультра Ойл” до Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення 673563,44 грн. заборгованості за надання послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, 54348,43 грн. пені, 32529,58 грн. інфляційних втрат, 13344,81 грн. 3% річних.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 01.04.2019 р. здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/771/19 та визначено до розгляду судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.04.2019 р. вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі.
До господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ультра Ойл” надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2019 р. суддею Мірошниченко М.В. відкрито провадження у справі № 908/771/19 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 33/58/19, підготовче засідання призначено на 07.05.2019 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.05.2019 р. на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України, враховуючи клопотання позивача, підготовче засідання відкладено на 03.06.2019 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.06.2019 р. на підставі ч. 2 ст. 183 ГПК України, враховуючи клопотання відповідача, підготовче засідання відкладено на 12.06.2019 р.
Ухвалою суду від 12.06.2019 р. підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті у судовому засіданні 09.07.2019 р.
У судове засідання 09.07.2019 р. з'явився представник відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 09.07.2019 р. справу розглянуто, оголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про спільне використання технологічних електричних мереж № 4-84 від 06.12.2016 р., а саме несплата послуг за період із січня по грудень 2018 р. на загальну суму 673563,44 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача. Також просив стягнути 54348,43 грн. пені, 32529,58 грн. інфляційних втрат та 13344,81 грн. 3% річних. Позов обґрунтований ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України.
03.05.2019 р. до суду від відповідача надійшов письмовий відзив, у якому зазначено, що оскільки позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність заборгованості, то вимоги про стягнення суми боргу у розмірі 673563,44 грн. є необґрунтованими та безпідставними. Позивачем також не надано жодного доказу щодо направлення відповідачу та отримання відповідачем рахунків на оплату, а отже не надано доказів наявності заборгованості відповідача перед позивачем. Таким чином відсутні правові підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, оскільки відсутні докази прострочення відповідачем грошового зобов'язання. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник позивача у судове засідання з розгляду справи по суті не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без участі його представника.
Суд визнав можливим розглянути справу у відсутність позивача.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд
06.12.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Ультра Ойл” (власник мереж за договором, позивач) та Відкритим акціонерним товариством “Запоріжжяобленерго” (користувач, відповідач) укладений договір № 4-84 про спільне використання технологічних електричних мереж, за умовами якого власник мереж зобов'язується забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача та (або) інших суб'єктів господарювання (далі - субспоживачі), передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 4.1 договору користувач зобов'язався здійснювати оплату за використання електричних мереж власника мереж за розрахунковий період. Розрахунок плати за використання електричних мереж власника мереж здійснюється згідно з додатком № 4 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж».
У розділі 8 договору сторони встановили порядок розрахунків за спільне використання технологічних електричних мереж. Розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця (п. 8.1). За підсумками розрахункового періоду власник мереж у термін до 5 числа місяця, наступного за розрахунковим, направляє користувачу рахунок та підписані уповноваженою особою власника мереж та скріплені його печаткою два примірники «Акту прийому-здачі наданих послуг» (додаток № 5). Сума платежу визначається, виходячи з додатку № 4 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж» (п. 8.2). Оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунка та оформленого «Акта прийому-здачі наданих послуг» у термін, що не перевищує 10 днів з дня отримання документів, зазначених у п. 8.2 договору. Якщо рахунок та (або) «Акт прийому-здачі наданих послуг» не надані та (або) неналежно оформлені, то оплата за надані послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється користувачем у термін, що не перевищує 10 днів з дня отримання належно оформлених документів (п. 8.4). Користувач у термін, що не перевищує 20 днів з дня отримання зобов'язаний повернути власнику мереж один екземпляр підписаного та скріпленого своєю печаткою «Акту прийому-здачі наданих послуг» (додаток № 5) (п. 8.5).
Додатковою угодою № 1 від 08.02.2017 р. у зв'язку з перейменуванням відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» ВАТ “Запоріжжяобленерго” на ПАТ “Запоріжжяобленерго”, сторони замінили в преамбулі договору, додатках та додаткових угодах до договору № 4-84 найменування ВАТ “Запоріжжяобленерго” на ПАТ “Запоріжжяобленерго”.
Згідно з пунктом 12.5 договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2017 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.
Сторонами до договору підписаний, зокрема, додаток № 4 «Порядок обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж».
Із матеріалів справи слідує, що між сторонами були підписані без зауважень та заперечень за договором № 4-84 від 06.12.2016 р. акти надання послуг (прийому-здачі наданих послуг): № 1 від 31.01.2018 р., № 2 від 28.02.2018 р., б/н від 31.03.2018 р., б/н від 30.04.2018 р., б/н від 31.05.2018 р., б/н від 30.06.2018 р., б/н від 31.07.2018 р., б/н від 31.08.2017 р., б/н від 30.09.2018 р., б/н від 31.10.2018 р. на суму 55382,05 грн. за кожним актом, б/н від 30.11.2018 р. та № 355 від 30.11.2018 р. на суму 59871,47 грн., б/н від 31.12.2018 р. на суму 59871,47 грн., усього на загальну суму 673563,44 грн. Оригінали вказаних актів та супровідних листів, якими акти поверталися відповідачем позивачу, знаходяться в матеріалах дійсної справи (а.с. 111-137).
Також у матеріалах справи наявні оригінали відповідних рахунків (а.с. 157-168) на загальну суму 673563,44 грн., які виставлялися позивачем відповідачу згідно з вказаними вище актами. Дати виставлення рахунків співпадають з датами, зазначеними в актах надання послуг (прийому-здачі наданих послуг), окрім рахунку за березень 2018 р., який виставлений 30.03.2018 р. (акт від 31.03.2018 р.).
На вимогу п. 8.4 договору № 4-84 позивач листом від 20.02.2019 р. вих. № 78/05 направив відповідачу копії актів надання послуг та рахунки на оплату за 2018 рік. Листом від 30.05.2019 р. вих. № 170/07 позивач повторно направив відповідачу вказані документи (акти та рахунки).
Між сторонами у справі підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період: січень 2016 р. - грудень 2018 р. за договором № 4-84 від 06.12.2016 р., згідно якого заборгованість на 31.12.2018 р. відповідача перед позивачем склала 673563,44 грн. З боку відповідача акт звірки підписаний головним бухгалтером ПАТ «Запоріжжяобленерго» Мага І.М. Оригінал акту знаходиться у матеріалах справи (а.с. 139).
Оскільки заборгованість у сумі 673563,44 грн. сплачена не була, позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, за яким відкрите провадження у дійсній справі.
Вирішуючи спір по суті, суд враховує таке.
Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як встановлено судом сторонами щомісяця підписувалися акти прийому-здачі наданих послуг за договором № 4-84 від 06.12.2016 р. Акти з боку відповідача підписані без зауважень та заперечень, підпис представника відповідача, який підписував акти, скріплений круглою печаткою ПАТ «Запоріжжяобленерго». В актах відображено за який місяць надані послуги з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та сума наданих послуг з урахуванням ПДВ.
Оформлені відповідачем акти, згідно відповідних супровідних листів, поверталися позивачу. Відтак, відповідачу була відома сума наданих послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, яка підлягає сплаті за договором № 4-84. В усіх актах зазначена дата їх складення. У деяких актах ця дата співпадає з датою підписання їх відповідачем. В інших актах дата підписання їх відповідачем не зазначена.
Таким чином, суд вважає встановленим факт підписання відповідачем актів щодо наданих послуг за договором № 4-84 від 06.12.2016 р. у день їх (актів) складення.
У відповідності до ст. 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Згідно статті 9 даного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а носить лише інформаційний характер. Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити грошові кошти за договором.
Суд відзначає, що відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечував надання та фактичного отримання ним послуг за договором № 4-84. Тобто факт надання послуг відповідачем не заперечений та не спростований. Між сторонами підписаний акт звірки взаєморозрахунків за яким відповідач підтвердив наявність заборгованості за договором № 4-84 від 06.12.2016 р. у сумі 673563,44 грн.
Згідно ч. 2 ст. 197 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Заперечення відповідача спростовуються наведеним вище. Відповідач не заперечив та не спростував отримання від позивача актів та рахунків за спірний період. Зокрема, у матеріалах справи відсутнє листування з боку відповідача стосовно не направлення/ несвоєчасного направлення актів та (або) рахунків за договором, неможливості у зв'язку з цим сплатити отримані послуги тощо.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Доказів сплати суми 673563,44 грн. заборгованості відповідач суду не подав, розміру заборгованості не заперечив та не спростував.
Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 673563,44 грн. заборгованості за договором про спільне використання технологічних мереж № 4-84 від 06.12.2016 р. визнається обґрунтованою та доведеною, судом задовольняється.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача пеню, нараховану за загальний період із 16.02.2018 р. по 31.03.2019 р. у сумі 54348,43 грн.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 9.2.1 договору № 4-84 передбачено, що за внесення платежів, передбачених п. 4.1 з порушенням терміну, визначеного п. 8.4 цього договору, користувач сплачує власнику мереж пеню у розмірі 0,05% за кожний день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені.
Факт порушення відповідачем грошового зобов'язання, визначеного договором № 4-84 від 06.12.2016 р., суд вважає встановленим. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд зазначає, що вказаний розрахунок позивача є правильним, розмір пені не перевищує розміру пені, розрахованого виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період нарахування пені.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 54348,43 грн. пені.
Також позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача на його користь 13344,81 грн. 3% річних, нарахованих за загальний період із 16.02.2018 р. по 31.03.2019 р., та 32529,58 грн. інфляційних втрат, нарахованих за загальний період із березня 2018 р. по лютий 2019 р. включно.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником.
Перевіривши розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, подані позивачем, суд визнає розрахунок 3% річних правильним.
Таким чином, з відповідача на користь позивача стягується 13344,81 грн. 3% річних.
Стосовно розрахунку позивача інфляційних втрат, суд зазначає, що окремо по кожному акту інфляційні втрати вирахувані позивачем правильно. Проте загальна сума інфляційних втрат за всіма актами складає 36276,37 грн.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 237 ГПК України суд не виходить за межі позовних вимог, із відповідача на користь позивача стягується 32529,58 грн. інфляційних втрат.
Таким чином, позов у цілому судом задовольняються повністю.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, з якого на користь позивача стягується 11606,79 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14; ідентифікаційний код 00130926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Ультра Ойл” (49027, м. Дніпро, вул. Глинки, буд. 7, офіс 1133, ідентифікаційний код 39125160) 673563 (шістсот сімдесят три тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 44 коп. заборгованості за надання послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання, 54348 (п'ятдесят чотири тисячі триста сорок вісім) грн. 43 коп. пені, 32529 (тридцять дві тисячі п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 58 коп. інфляційних втрат, 13344 (тринадцять тисяч триста сорок чотири) грн. 81 коп. - 3 % річних, 11606 (одинадцять тисяч шістсот шість) грн. 79 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 09 липня 2019 р.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя М.В. Мірошниченко