вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
09.07.2019р. Справа № 904/1787/18
За позовом: Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат», м. Покров
До: Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «Вітлюс», м. Дніпро
Про: стягнення 102 000, 00 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Секретар судового засідання Кучма Т.В.
Від позивача: Данканич Є.І. (адвокат);
Від відповідача: Іпатов А.В. (адвокат);
Присутні: Шевченко О.В. , Аржанухін В.Л.
ПАТ «Покровський ГЗК» (позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до ТОВ ВКФ «Вітлюс» (відповідач) про стягнення 243 600, 00 грн., що складають суму штрафних санкцій за порушення строку поставки товару за додатком № 8 (специфікація) від 24.03.17 р. до договору поставки № Т3580/05 від 27.12.2016р. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказував на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки від 27.12.16р. №Т3580/05 в частині строків поставки товару.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.18р. у справі №904/1787/18 позов задоволено; стягнуто з ТОВ ВКФ «Вітлюс» на користь АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» : 243 600,00грн. - штрафних санкцій та 3 654,00 грн. - судового збору. Постановою ЦАГС від 22.11.18р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.18р. у справі №904/1787/18 скасовано; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.03.19р. касаційну скаргу АТ «Покровський ГЗК» задоволено частково. Постанову ЦАГС від 22.11.18р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.06.18р. у справі №904/1787/18 скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області. Ухвалюючи таке рішення , Верховний Суд у своїй постанові зазначав про наступне: «… 5.2.7. Враховуючи викладене, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції по суті правильно з'ясувавши характер спірних правовідносин , дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову лише на тій підставі, що до цих правовідносин сторін не підлягає застосуванню п. 11.2 договору поставки, яким передбачено відповідальність постачальника у разі порушення строків поставки товару.
В свою чергу, суд першої інстанції, якій дійшов протилежного висновку про задоволення позову, характер спірних правовідносин не дослідив та не дав їм належної правової кваліфікації, що стало підставою для задоволення позову в повному обсязі.
При цьому, з'ясувавши, що сторони підписали специфікацію до договору поставки (додаток №8), згідно з якою домовились про поставку товару на загальну суму 240 000,00 грн., господарський суд першої інстанції стягуючи з відповідача 243 600,00 грн штрафу, не врахував встановлені ст. 3 ЦК України такі загальні засади цивільного законодавства як справедливість, добросовісність і розумність.
Крім того, як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції не дослідили інші умови договору поставки, зокрема, щодо обмеження стягнення загальної суми штрафу від загальної вартості товару (пункти 11.3-11.9 договору поставки).
6.3. Під час нового розгляду справи господарським судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення характеру спірних правовідносин, і в залежності від встановленого та відповідно до чинного законодавства вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні…».
Відповідно до приписів ст. 316 ГК України, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції , є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
Під час нового розгляду справи 25.04.19р. позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 102 000, 00 грн. ( в т.ч.: 30 000, 00 грн. - пеня ( за період з 24.06.17р. по 18.07.17р.) за порушення строків поставки товару; 24 000, 00 грн. -10% штраф за прострочення строків поставки товару більше 10-ти календарних днів (за період з 24.06.17р. по 18.07.17р.); та 48 000, 00 грн. - штраф за порушення строку заміни товару не належної якості) . Уточнені позовні вимоги обґрунтовані посиланням на позицію Верховного Суду, яка викладена у постанові від 25.03.19р. , на порушення відповідачем строків поставки товару, обумовлених сторонами договору та строків заміни неякісного товару , поставленого відповідачем позивачу (т.1, а.с.223-224).
ТОВ ВКФ «Вітлюс» (відповідач) проти уточнених позовних вимог заперечував, зазначаючи (поміж-іншим) наступне: враховуючи зміст постанови Верховного Суду від 25.03.19р., позивач безпідставно застосовує до спірних правовідносин п.11.2. договору поставки щодо права позивача нарахувати відповідачу штрафні санкції за порушення строків постачання товару; тому нарахування позивачем відповідачу 30 000, 00 грн. - пені за порушення строків поставки товару та 24 000, 00 грн. -10% штрафу за прострочення строків поставки є не обґрунтованим, що протиричіть позиції Верховного Суду. Також вказує, що позивач безпідставно здійснив нарахування йому 48 000, 00 грн. штрафу за несвоєчасну заміну неякісного товару, оскільки згідно з п.11.13 договору поставки строк пред'явлення вищезазначеної вимоги по стягненню штрафу становить 3 (три) банківських дні з моменту закінчення терміну заміни товару; однак позивач з цією вимогою звернувся до відповідача лише під час розгляду цієї справи, тобто термін на звернення сплив, а отже право на пред'явлення вимоги позивачем було втрачено.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
27.12.16р. між ТОВ ВКФ «Вітлюс» ( постачальник ) та ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» ( правонаступник - АТ «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» , покупець) укладено договір поставки № Т3580/05, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, сорт, кількісні та якісні характеристики, код товару за УКТ ЗЕД за державним класифікатором продукції та послуг вказуються в Специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.
Згідно п. 3.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах та у спосіб, визначений у Специфікаціях ( Додатках ) до цього договору. Умови поставки визначаються згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс 2010.
В пункті 3.3 договору сторони узгодили, що разом з товаром постачальник зобов'язаний надати покупцю наступні оригінали документів , оформлених на державній мові та відповідно до вимог п. 2.4 Положення про документальні забезпечення записів у бухгалтерському обігу, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95: рахунок (рахунок - фактура) (оригінал на державній мові); видаткова накладна на відпуск товару (оригінал на державній мові); акт приймання-передачі товару (згідно додатку 2 договору); залізнична накладна (оригінал) - за умови поставки залізничним транспортом або товарно-транспортну накладну (оригінал) - за умови поставки вантажним автотранспортом, оформлені відповідно до чинних нормативних документів України; сертифікати якості виробників товару, а також інші документи згідно з п. 2.3 договору (оригінали або належним чином завірені копії); копії сертифікату походження товару СТІ на мові країни-виробника, завірену печатку постачальника (у разі необхідності); у разі, якщо товар підлягає сертифікації - сертифікат походження і відповідності по системі сертифікації УкрСЕПРО, гігієнічний, екологічний сертифікат, а також інші сертифікати згідно чинного законодавства України (оригінал або належним чином завірені копії); документи, надання яких обумовлено в специфікаціях (додатку) до договору. Якщо зазначені у п. 3.3. договору документи складені з порушенням вимог чинного законодавства для складання таких документів, якщо найменування та/або якісні та кількісні характеристики товару зазначені в таких документах не відповідають найменуванню та/або кількісним характеристикам поставленого товару, покупець вправі відмовитися від прийняття товару без надання пояснень ( п. 3.5. договору). Відповідно до п. 3.6. договору зобов'язання постачальника щодо поставки товару вважаються виконаними в момент підписання покупцем акту приймання-передачі товару.
Згідно з п. 4.1 договору загальна вартість товару становить суму партії товару по всіх специфікаціях до цього договору. В п.4.2. договору сторони погодили, що ціна кожного найменування товару, його марка, вид, сорт, одиниці виміру, а також загальна вартість кожної партії товару вказується в специфікації до нього.
Відповідно до пункту 5.3. договору : у разі виявлення покупцем під час приймання товару невідповідності кількості та/або якості або асортименту чи будь-яким іншим умовам договору, покупець має право відмовитися від прийняття товару та розірвати договір або діяти в наступному порядку: покупець письмово, в тому числі за допомогою факсимільного чи електронного зв'язку або листом з повідомленням про вручення , сповіщає про це постачальника і вказує термін, в який представник постачальника повинен прибути на територію покупця для посвідчення факту невідповідності товару умовам договору шляхом підписання відповідного акту , передбаченого вимогами Інструкції П-6/П-7.
Згідно пункту 5.4. договору : у разі невідповідності кількості, якості товару, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору , сторони складають та підписують відповідний акт. У разі невідповідності якості, асортименту та інших характеристик поставленого товару умовам договору, постачальник зобов'язується замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар, на якісний, відповідного асортименту та іншим характеристикам протягом 20-ти календарних днів з дати підписання відповідного акту.
Відповідно п. 11.2 договору : за порушення строків поставки товару, сторони передбачили відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 0,5% від суми непоставленого (недопоставленого) товару за кожен день прострочення, а у разі продовження прострочення понад 10 календарних днів - покупець має право додатково стягнути з постачальника штраф в розмірі 10% від суми не поставленого (недопоставленого) товару.
В п. 11.13. договору сторони погодили, що у разі порушення строку заміни товару, встановленого п. 5.4., 5.5. , покупець має право вимагати від постачальника в термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного та/або не відповідного асортименту товару (т.1, а.с.8-13).
24.03.17 р. сторони підписали Специфікацію до договору № Т3580/05 від 27.12.16 р. ( Додаток № 8 ), згідно якої домовились про поставку товару - шин М-7539.00 в кількості 20 шт., за ціною 10 000,00 грн. за одиницю, що в загальні сумі складає 240 000,00 грн. (т.1, а.с.14).
Пунктом 2 Специфікації сторони визначили умови поставки, а саме: DDP, склад ПАТ «ОГЗК», м. Покров згідно з Правилами Інкотермс. У пунктів 5 Специфікації сторони узгодили строк поставки товару, яка повинна бути здійснена Постачальником на протязі 30 календарних днів з дати відкриття акредитиву.
Як вбачається із матеріалів справи, акредитив № 600U/UAN/5553 було відкрито покупцем 24.05.17 р. (т.1., а.с. 16-17 ), а отже, товар мав бути переданий покупцю до 22.06.17 р. включно.
19.07.17 р. за видатковою накладною № 390 постачальник здійснив поставку товару на адресу покупця (т.1, а.с.30 ). Зазначена накладна зі сторони покупця не підписана, оскільки при прийманні товару комісією позивача були виявлені невідповідності товару умовам договору № Т3580/05, про що 20.07.17 р. складено акт № 1132 приймання ТМЦ ( т.1, а.с.94) . В той же час, сторони не заперечують , що товар був фактично поставлений відповідачем саме 19.07.17 р. , тобто прострочення поставки товару за цією накладною склало 26 днів.
Про факт невідповідності поставленого товару умовам договору постачальника повідомлено листом № 2180/05 від 20.07.17 р., що не заперечується останнім. 08.08.17 р. комісією ПАТ «Покровський ГЗК » за участю представника ТОВ ВКФ «Вітлюс » (постачальника) складено акт № 39 про приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості, яким встановлено факт поставки відповідачем 19.07.17р. товару неналежної якості (т.1, а.с.34)
Скориставшись правом, передбаченим п. 3.5. договору, покупець (позивач) відмовився від прийняття товару та 01.09.17р. за видатковою накладною № 122 повернув його відповідачу ( т.1, а.с.33).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснив поставку заміненого товару на суму 240 000, 00 грн., лише 05.02.18р. (що підтверджується відповідною видатковою накладною №63 від 05.02.18р., т.1,а.с.18). Отже , відповідачем були порушені строки заміни неякісного товару ( погоджені сторонами під час укладання договору ), оскільки товар належної якості було поставлено позивачу лише 05.02.18р. , а потрібно було це здійснити до 28.08.17р.
Таким чином, факт несвоєчасного постачання відповідачем недоброякісного товару та подальша його заміна на якісний в строки , що перевищують погоджені в договорі , підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.
Враховуючи вищевикладені обставини прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань з поставки товару, позивач відповідно до пунктів 11.2. та 11.13. договору нарахував відповідачу : 30 000, 00 грн. - штрафу(пені) ( за період з 24.06.17р. по 18.07.17р.) за порушення строків поставки товару; 24 000, 00 грн. - 10% штрафу за прострочення строків поставки більше 10-ти календарних днів (за період з 24.06.17р. по 18.07.17р.); та 48 000, 00 грн. - штрафу за порушення строку заміни товару, не належної якості) (т.1. а.с.223-224).
Судом перевірено правильність здійснених позивачем нарахувань відповідачу пені та штрафу за порушення строків поставки товару за видатковою накладною № 390 від 19.07.17р. , зауваження відсутні , а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 30 000, 00 грн. - пені за порушення строків поставки товару та 24 000, 00 грн. -10% штрафу за прострочення строків поставки більше 10-ти календарних днів підлягають задоволенню.
Одночасно , суд не знаходить достатньо правових підстав для задоволення позовних вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 48 000, 00 грн. - штрафу за порушення строку заміни товару не належної якості , з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи , 08.08.17 р. представниками сторін було складено акт № 39 про приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості, яким встановлено факт поставки відповідачем 19.07.17р. товару неналежної якості. В той же час, відповідно до п.5.4. договору : постачальник (відповідач) зобов'язався замінити неякісний, невідповідний асортименту та іншим характеристикам товар, на якісний, відповідного асортименту та іншим характеристикам протягом 20-ти календарних днів з дати підписання відповідного акту ( тобто в строк до 28.08.17р. ) .
Згідно до п.11.13. договору : у разі порушення строку заміни товару, встановленого п. 5.4., 5.5. покупець має право вимагати від постачальника в термін до 3 банківських днів після закінчення такого строку заміни штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного та/або не відповідного асортименту товару.
Таким чином, позивач мав би вимагати від відповідача сплати штрафу у розмірі 20% від вартості не якісного товару в строк з 29.08.17р. по 31.08.17р. ( включно). Але позивачем не надано доказів, що саме в цей період часу він звертався до відповідача з вищезазначеною вимогою про сплату штрафу ( він звернувся з такою вимогою лише 25.04.19 р. , подавши заяву про уточнення позовних вимог під час нового розгляду справи ) ; а тому вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 48 000, 00 грн. штрафу за порушення строку заміни товару не належної якості задоволенню не підлягають .
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості, тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
За змістом ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 675 ЦК України встановлено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.
Якість товарів, які поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (ч. 1 ст. 268 ГК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України)
Відповідно до ст.530 цього Кодексу : якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 546 ЦК України : виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Суд звертає увагу на те, що при первинному поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 654, 00 грн., що є більшим за розмір судового збору за подання позовної заяви (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а.с.223-224) майнового характеру відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір». У зв'язку з чим сума переплаченого судового збору становить 1 733,00 грн. (3 654, 00 грн. - 1921, 00 грн. = 1 733, 00).
Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сума судового збору, переплаченого позивачем в зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, господарський суд , -
1. Позовні вимоги задовольнити частково .
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Вітлюс» ( 49107, м. Дніпро, вул. Шинна, 27; код ЄДРПОУ 19428574) на користь позивача - Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» ( 53304, м. Покров, вул. Центральна, 11; код ЄДРПОУ 00190928): 30 000, 00 грн. - пені за порушення строків поставки товару; 24 000, 00 грн. -10% штрафу за прострочення строків поставки більше 10-ти календарних днів та 1017, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити, судові витрати в цій частині покласти на позивача.
4. Повернути з державного бюджету на користь позивача - Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» ( 53304, м. Покров, вул. Центральна, 11; код ЄДРПОУ 00190928): 1733,00 грн. - надмірно сплачений судовий збір, згідно платіжного доручення №6828 від 16.04.2018р., яке міститься в матеріалах справи №904/1787/18, про що винести ухвалу.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення .
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції .
Суддя Васильєв О.Ю.
Повне рішення складено 09.07.2019р.