Ухвала від 19.01.2010 по справі К-14820/09-С

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" січня 2010 р. м. Київ К-14820/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)

СуддівВесельської Т.Ф.

Мироненка О.В.

Мороз Л.Л.

Чумаченко Т.А.

провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Пирятинському районі Полтавської області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії за касаційною скаргою УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він відноситься до категорії громадян з правовим статусом “діти війни” та відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив визнати бездіяльність відповідачів неправомірною та зобов'язати здійснити відповідні перерахунки за період за 2006-2007 роки та виплати кошти в сумі 2733,30 грн..

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2009 року, позов ОСОБА_6 частково задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області.

Зобов'язано УПФ України Київського району в Пирятинському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_6 з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1,70 грн.

У касаційній скарзі УПФ України в Пирятинському районі Полтавської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, просить судові рішення скасувати і постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_6

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Встановлено, що ОСОБА_6 народився 14 вересня 1939 року і відповідно до вимог статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01 січня 2006 року, набув правового статусу особи, передбаченого цим Законом.

Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Підвищення до пенсії дітям війни у 2006 році могло бути впроваджено лише за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік”, в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” від 19 січня 2006 року. Однак нарахування та виплата пенсії у збільшеному розмірі відповідачем не проводилася, оскільки умови, передбачені вказаним Законом, не настали.

Щодо підвищення пенсії у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік.

Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 01 січня 2007 року по 09 липня 2007 року, позивач також не мав права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма відповідного Закону, якою передбачено це право, була зупинена.

Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що з моменту ухвалення рішення Конституційним Судом України бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною.

За таких обставин, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач в 2006 році та до 09 липня 2007 року не мав права на підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а мав його лише з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Суди обґрунтовано визнали, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.

Відповідно частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без зміни, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Пирятинському районі Полтавської області залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2009 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в Пирятинському районі Полтавської області про зобов'язання нарахувати щомісячне підвищення до пенсії -без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами, протягом одного місяця з дня відкриття таких обстави.

Судді Горбатюк С.А.

Весельська Т.Ф.

Мироненко О.В.

Мороз Л.Л.

Чумаченко Т.А.

Попередній документ
8288274
Наступний документ
8288276
Інформація про рішення:
№ рішення: 8288275
№ справи: К-14820/09-С
Дата рішення: 19.01.2010
Дата публікації: 23.03.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: