18 червня 2019 р. Справа № 480/1560/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Опімах Л.М.
за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,
представника позивача - адвоката Рішки Д.С.,
представника відповідача - Сича Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який його представник підтримав у судовому засіданні, мотивуючи вимоги тим, що 13.03.2019 р. позивачем придбано у власність легковий автомобіль марки FORD моделі FOCUS, рік виготовлення 2011 р., номер транспортного засобу НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова - НОМЕР_3 , за ціною 2700,00 євро, який був у використанні та мав ряд несправностей та механічних пошкоджень. Під час митного оформлення 25.03.2019 р. декларантом позивача було подано до митного оформлення електронну митну декларацію, якою задекларовано придбаний позивачем автомобіль. Разом з електронною митною декларацією декларантом були подані документи: сертифікат якості 017CC0249138, рахунок-фактура (інвойс) від 13.03.2019 р., зовнішньоекономічний договір (контракт) від 13.03.2019 р., акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 18.03.2019 р. № UA 209060/2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 20.04.2011 р. DY003582, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.05.2012 р. НОМЕР_4 , банківська квитанція від 14.03.2019 р., банківська квитанція від 25.03.2019 р., договір з митним брокером, висновок про проходження товару або акт експертизи від 22.03.2019 р. № 19/5946/2551, фото, копія митної декларації країни відправлення від 13.03.2019 р., сертифікат відповідності колісного транспортного засобу, паспортний документ фізичної особи що дає право на перетин державного кордону України від 25.05.2018 р. FR422194, паспортний документ фізичної особи, що містить інформацію про місце постійного або тимчасового проживання на території України. Проте 26.03.2019 р. Сумською митницею ДФС було прийняте Рішення про коригування митної вартості товару № UA805180/2019/000061/2, яким за методом визначення митної вартості щодо ідентичних товарів скориговано митну вартість товару, заявлену в митній декларації від 25.03.2019 р., та визначено вартість автомобіля в сумі 3831,50 євро, та відмовлено у митному оформленні товару, що оформлено карткою відмови № UA805180/2019/000140. Підставою незастосування основного методу визначення митної вартості товару та її коригування відповідачем зазначено те, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально. Також митниця направила позивачу запит про надання документів на підтвердження заявленої митної вартості товару й обраного методу її визначення, однак не зазначила, які саме документи необхідно додатково надати. Вважає, що такий висновок митного органу не ґрунтується на законі, оскільки, на думку позивача, декларантом було подано всі необхідні належним чином оформлені документи, які містили необхідну інформацію про вартість товару. Жодні розбіжності щодо вартості товару в даних документах відсутні. Вважає спірні рішення протиправними та прийнятими з порушенням норм Митного кодексу України. Просив позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, зазначив, що в процесі перевірки заявлених декларантом позивача у митній декларації відомостей щодо імпортованого товару встановлено факт відсутності документального підтвердження заявлених відомостей про митну вартість автомобіля. Зокрема, на підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом надано договір купівлі-продажу від 13.03.2019 р., підписаний особами, але не посвідчений компетентними органами, що є порушенням Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 р. N 1118. Крім того, в договорі зазначені різні дати його підписання: продавцем договір підписано 13.03.2019 р.. а покупцем ОСОБА_1 - 15.03.2019 р. Отже, в порушення ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України декларантом позивача не надано належний документ на підтвердження заявленої митної вартості товару. Також, окрім ціни за товар, у договорі також зазначена і ціна завдатку в розмірі 500 євро, проте не застережено, що даний завдаток включено до ціни придбання автомобіля. Крім іншого, у ході виконання митних формальностей щодо перевірки поданих документів виявлено також і інші розбіжності у відомостях, зазначених у цих документах. Загалом же з переліку обов'язкових до подання документів на підтвердження заявленої митної вартості, передбачених ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, декларантом не подано жодного належним чином оформленого документу. На запит митного органу позивач додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару не надав, а тому відповідач вважає, що оскаржувані рішення є правомірними. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.03.2019 р. декларантом позивача було подано до митного оформлення електронну митну декларацію, якою задекларовано придбаний позивачем автомобіль марки FORD моделі FOCUS, рік виготовлення 2011 р., номер транспортного засобу НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова - НОМЕР_3 . У декларації митну вартість товару було визначено за ціною угоди в сумі 2700 євро (а.с.15-16,19-20).
26.03.2019 р. Сумською митницею ДФС було прийняте Рішення про коригування митної вартості товару № UA805180/2019/000061/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/000140, згідно з якими митну вартість автомобіля, визначену декларантом, було відхилено та визначено митну вартість за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів) у розмірі 3831,50 євро (а.с.12-13,14).
Суд вважає, що рішення митного органу суперечать вимогам митного законодавства та підлягають скасуванню з огляду на таке.
Загальні положення щодо митної вартості та методів її визначення викладені в розділі III Митного кодексу України.
Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;
2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
У даному випадку подані до митного оформлення документи не містили жодних розбіжностей, не мали ознак підробки, водночас містили всі складові митної вартості та підтверджували ціну товару.
Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
З матеріалів справи вбачається, що при ввезенні на митну території України автомобіля марки FORD моделі FOCUS, рік виготовлення 2011 р., номер транспортного засобу НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова - НОМЕР_3 , його ціна, що підлягала сплаті, в усіх поданих для митного оформлення документах містила єдине числове значення - 2700,00 євро (а.с.15-16,17-18,19-20).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
З системного аналізу вказаних норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), і єдиною підставою його незастосування є, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У судовому засіданні представник відповідача не навів доказів існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Сумської митниці ДФС щодо вартості імпортованого товару. Суд визнає, що одночасно з поданням митної декларації митному органу було подано всі необхідні документи, які підтверджують ціну товару, зазначену у декларації. Однак, митний орган не належним чином перевірив числове значення заявленої митної вартості, що підтверджується доказами.
Так, із рахунку-фактури (інвойсу) № 20190031 від 13.03.2019 р. та контракту від 13.03.2019 р. (а.с.17-18,19-20) вбачається, що вартість придбаного товару становить 2700,00 євро.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що митний орган, маючи в наявності всі необхідні документи для визначення митної вартості товару, який імпортується, за ціною договору, неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, не дотримався вимог Митного кодексу України, дані рішення не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товару та картки відмови у митному оформленні є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС 768,40 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.3).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Сумської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39420037, вул. Юрія Вєтрова, 24, м. Суми, 40020) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA805180/2019/000061/2 від 26.03.2019 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA805180/2019/000140.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 768,40 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах
Повне рішення складене 24 червня 2019 року.