02 липня 2019 р. Справа № 480/1538/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - А.Б. Діска,
за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідачів - Заславської О. С.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 , в якій просить:
- визнати протиправними дії командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 при виданні наказів №780 від 20.11.2018 "Про результати службового розслідування" та №808 від 01.12.2018 "Про виплату премій та надбавки військовослужбовцям військової частини за листопад 2018 року";
- скасувати накази №780 від 20.11.2018 "Про результати службового розслідування" та №808 від 01.12.2018 "Про виплату премій та надбавки військовослужбовцям військової частини за листопад 2018 року", як незаконні;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 20 % премії за листопад 2018 року.
Ухвалою суду від 03.05.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче судове засідання.
Представником відповідачів у запереченні проти позову було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із порушенням позивачем строку звернення до суду, вмотивоване тим, що позивач був обізнаний про проведення щодо нього службового розслідування, ознайомлений з актом проведення службового розслідування та відмовився від ознайомлення з наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 780 від 20.11.2018 року, про що було складено відповідний акт, доказів звернення з рапортом на ім'я командира військової часини НОМЕР_1 ОСОБА_2 з вимогами ознайомлення з наказами не надав.
Позивач у підготовчому судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду та зазначив, що з оскаржуваними наказами його ознайомлено не було, наказ № 780 від 20.11.2018 року та № 808 від 08.12.2018 року не доведено до особового складу, акт про відмову від ознайомлення з наказом не містить дати його складення та реєстрації, наказ № 780 від 20.11.2018 року виданий штабом в/ч НОМЕР_1 в м. Торецьк, Донецької області, а позивач в період з 20.11.2018 року по 26.11.2018 року перебував на службі в пункті постійної дислокації в/ч НОМЕР_1 в м. Конотоп, з 27.11.2018 року по 01.01.2019 року позивач перебував на лікуванні у Головному військовому клінічному госпіталі в м. Київ. Вказує, що звертався до командування військової частини з вимогою ознайомити його з цими наказами, проте відповіді не отримав.
Аналогічні обгрунтування були зазначені позивачем і у наданих суду додаткових письмових поясненнях (а.с.84-87).
Представник відповідачів у підготовчому судовому засіданні підтримала клопотання про залишення позову без розгляду.
Суд, заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 2, 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду в справах щодо прийняття на публічну службу, її проходження, звільнення з військової служби з публічної служби встановлюється місячний термін.
З матеріалів справи вбачається, що дійсно ОСОБА_1 ознайомлений з Актом проведення службового розслідування по факту незадовільного виконання покладених посадових службових обов'язків начальником штабу - першим заступником командира зведеного батальйону військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.11.2018 року №918 "Про призначення службового розслідування" (а.с.44-47). З актом розслідування позивач не згоден та надав відповідні пояснення (а.с.52).
Однак, на копіях наказів №780 від 20.11.2018 року "Про результати службового розслідування" та №808 від 01.12.2018 року "Про виплату премій та надбавки військовослужбовцям військової частини за листопад 2018 року", наданих представником відповідачів суду, відсутні підписи позивача про ознайомлення з ними.
При цьому, на переконання суду, Акт про відмову від ознайомлення з наказом командира військової частини НОМЕР_1 без зазначення дати, наданий представником відповідачів (а.с.53,71), не є належним підтвердженням ознайомлення ОСОБА_1 з наказом №780 від 20.11.2018 року.
Крім того, представником відповідача не надано підтверджуючих документів про ознайомлення (відмову в ознайомленні) ОСОБА_1 з наказом №808 від 01.12.2018 року.
Стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду.
З огляду на викладені вище обставини, суд вважає, що відповідачами не доведено факту ознайомлення позивача з оскарженими наказами, у зв'язку з чим відсутнє порушення строків звернення ОСОБА_1 до суду із даним позовом.
Керуючись ст. ст. 122, 180, 183, 240, 248 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі № 480/1538/19 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, скасування наказів та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Повний текст ухвали складено 04.07.2019 року.
Суддя А.Б. Діска