25 червня 2019 р. Справа № 480/1971/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - Нежевело В.В.,
представника відповідача - Будакова В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/1971/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Попівська сільська рада
про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Попівська сільська рада, у якій просить суд:
- визнати протиправною та скасувати відмову відповідача, викладену у листі від 17.05.2019 за №П--6232-3138/21-19, у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 300 м. від найближчого населеного пункту;
- зобов'язати відповідача не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням суду законної сили надати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 300 м. від найближчого населеного пункту.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.04.2019 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 300 м. від найближчого населеного пункту. До заяви були додані усі необхідні документи. Однак, листом від 17.06.2019 року відповідач відмовив у наданні такого дозволу, мотивуючи тим, що згідно інформаційної довідки Відділу у Великописарівському районі Сумської області від 03.05.2019 р. №1028/413-19 землі, за рахунок яких позивач планує відведення земельної ділянки у власність відноситься до земель сільськогосподарського призначення - пасовища. Позивачу запропоновано уточнити бажане місце розташування земельної ділянки.
Позивач вважає лист відповідача фактичною відмовою у наданні дозволу на землевідведення, яка не відповідає приписам ЗК України, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою суду від 05.06.2019 року відкрито провадження у справі, розгляд проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
20.06.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Обґрунтовуючи правомірність відмови (рішення у формі листа) у наданні дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою, відповідач посилається на те, що землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність позивачу відносяться до земель сільськогосподарського призначення - пасовища. Частинами другою та третьою ст.37 Закону України "Про охорону земель" встановлено, що використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється. На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо розорювання сіножатей та пасовищ. Крім цього, позивача у листі повідомлено, що питання землевідведення вирішуються колегіально, а відповідач під час прийняття рішення щодо відведення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності має приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування. Також відповідач заперечує проти позовних вимог у формі зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Сумській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру у Сумській області, а отже суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень (а.с.21-23).
Третьою особою не надано суду пояснення щодо позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19.04.2019 ОСОБА_1 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 300 м. від найближчого населеного пункту, до якої були додані копії документів, що посвідчують особу, викопіювання із території земель Попівської сільської ради (а.с. 13).
Листом від 17.05.2019 року №П-6232-3138/21-19 відповідач, посилаючись на інформаційну довідку від 03.05.2019 року №1028/413-19, надану Відділом Великописарівського району Сумської області, повідомив позивача про неможливість задоволення заяви ОСОБА_1 , оскільки землі за рахунок яких планується відведення земельної ділянки у власність позивачу відносяться до земель сільськогосподарського призначення - пасовища, що не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель". Позивачу запропоновано уточнити бажане місце розташування земельної ділянки (а.с.15).
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України) та Законом України «Про землеустрій».
Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.
Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов'язків, зобов'язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з'ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви. Однак, жодної обґрунтованої з наведених у частині 7 статті 118 Земельного кодексу України підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем не зазначено.
Відповідач, розглядаючи заяву ОСОБА_1 мав прийняти одне з двох рішень: або надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, або надати мотивовану відмову у його наданні. При цьому, у випадку відмови, ГУ Держгеокадастру у Сумській області повинно було керуватись лише тими підставами, виключний перелік яких визначено у ст.118 Земельного кодексу України, з відповідним обґрунтуванням.
Як свідчить з листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 17.05.2019 року № П-6232-3138/21-19, відмова позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність мотивована тим, що земельна ділянка, яка планується для відведення позивачу є пасовищем і передання такої земельної ділянки у власність не відповідає призначенню та принципам землеустрою, визначеним статтями 2, 6 Закону України "Про землеустрій", в частині створення раціональної системи землеволодіння та землекористування, а також вимогам Закону України "Про охорону земель" (а.с.15).
При цьому, слід відмітити, що і представник позивача, і представник відповідача сприймають спірний лист виявом рішення відповідача.
Однак, вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України. Тому суд зазначає, що відповідач протиправно відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправною та скасування відмови ГУ Держгеокадастру у Сумській області, викладеної у листі від 17.05.2019 року № П-6232-3138/21-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населених пунктів на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області з відстанню близько 300 м. від найближчого населеного пункту, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд не підміняє суб'єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб'єкта.
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб'єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.
Важливими при цьому є те, що відмова ГУ Держгеокадстру в Сумській області, оформлена л и с т о м, всупереч приписам частини 7 статті 118 ЗК України мотивована лише посиланням на приналежність бажаної земельної ділянки до пасовищ.
Тобто, без дотримання відповідного порядку.
Отже з урахуванням викладеного, для повного захисту прав позивача, суд, згідно з частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ Держгеокадастру в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняти рішення по заяві від 19.04.2019 з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 768,40 грн. за квитанцією №77628 від 31.05.2019 р. (а.с.4).
Щодо клопотання позивача про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в сумі 1500 грн., суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що 28.05.2019 року між ОСОБА_1 та адвокатом Нежевело Валентиною Вікторівною укладено договір про надання правничої допомоги, пунктом 23 якого передбачено, що гонорар адвоката складає 1500 грн. (а.с32-33).
Відповідно до акту виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги (детальний опис) від 24.06.2019 р. адвокатом Нежевело В.В. надано послуги:
- консультативна робота та надання юридичної - правничої допомоги щодо визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність викладену у листі ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 17.05.2019 - 50 хв.;
- правнича допомога при підготовки договору про правничу допомогу щодо надання допомоги консультативно-юридичного характеру та правничої допомоги у підготовці позовної заяви (адміністративного позову), правове супроводження адвокатом в межах судового розгляду справи про визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов'язання вчинити дії - 50 хв.;
- правнича допомога при визначені правової позиції клієнта, вивчення документів наданих клієнтом, відповідних нормативних актів - 1 год. 40 хв.;
- правнича допомога при підготовки позовної заяви (адміністративного позову) про визнання протиправною та скасування відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, зобов'язання вчинити дії - 4год. 30 хв.;
- правове супроводження з наданням правничої допомоги в межах наданих адміністративного судочинства при розгляді справи №480/1971/19 (а.с.35-36).
За домовленістю сторін за виконання вказаних робіт адвокатом отримано винагороду в сумі 1500 грн., що підтверджується розрахунковою квитанцією №РК-1 (а.с.34).
Також в матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2 та копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги (а.с.16-17).
Згідно з ч.1 ст.16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Частиною 1 ст.132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із с у д о в о г о з б о р у та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України витрати на професійну п р а в н и ч у до п о м о г у належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 КАС України, яка не обмежує розмір таких витрат.
За змістом пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4, 5 статі 134 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З огляду на викладені вище обставини, суд зазначає, що опис наданих робіт, наведений в акті виконаних робіт від 24.06.2019 року (а.с.35), містить тотожній опис наданих адвокатом послуг, що підтверджує обґрунтованість витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 1500,00 грн., які підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області - третя особа - Попівська сільська рада про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладену у листі від 17.05.2019 за №П--6232-3138/21-19, у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області (вул.Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) надати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Попівської сільської ради Великописарівського району Сумської області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885) понесені судові витрати у сумі 2268 (дві тисячі двісті шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 02.07.2019 року.
Суддя О.М. Кунець