18 квітня 2019 року Справа № 160/8445/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
за участі секретаря судового засіданняМанько К.А.
за участі:
представника позивача представника відповідача Довгополої О.О. Синьогіна Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Поляна Плюс" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування припису
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства "Поляна Плюс" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати припис головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 446-ДК0211Пр03\01-18 головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.09.2018 року та розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в наслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки до припису на суму 182321,20 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що використання земельної ділянки при наявності рішення компетентного органу про надання її у користування (у власність), але до оформлення правовстановлюючих документів, не вважається самовільним її зайняттям, а тому припис та розрахунок мають бути скасовані.
Відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначено, що з виїздом на місце було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 50,0000 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області засіяна сільськогосподарськими культурами ФГ «Поляна плюс». Крім того, головою ФГ «Поляна Плюс» було надано Пояснення, що підтверджує факт використання земельної ділянки.Таким чином, ФГ «Поляна плюс» самовільно займає земельну ділянку, площею 50,0000 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.06.2018р. Криничанське відділення поліції Кам'янського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області звернулось до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з проханням перевірити дотримання вимог чинного законодавства щодо використання земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, що розташована на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
На підставі вказаного листа, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області 03.07.2018 року було видано Наказ № 446-ДК «Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності», яким наказано здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.
За результатами перевірки встановлено наступне.
За інформацією згідно до бази даних Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 50,0000 га розташована на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, віднесена до земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства.
Так, згідно договору оренди земельної ділянки від 14.10.2010, зареєстрованому у Криничанському районному відділі ДРФ Центру ДЗК, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 20.10.2010 №041012201471, ОСОБА_1 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення фермерського господарства із земель державної власності, яка знаходиться на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту, загальною площею 50,0000га.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 03.07.2017 року 1/3 частки на право оренди земельної ділянки площею 50,0000га, яка розташована на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту належить ОСОБА_2 , 1/3 частки на право оренди земельної ділянки площею 50,0000га, яка розташована на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту належить ОСОБА_3 . Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частки ще не видано.
З виїздом на місце було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 50,0000га, яка розташована на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області засіяна сільськогосподарськими культурами ФГ «Поляна плюс».
Крім того, головою ФГ «Поляна Плюс» було надано пояснення, що підтверджує факт використання земельної ділянки.
Державним інспектором зроблено висновок, що ФГ «Поляна плюс» самовільно займає земельну ділянку, площею 50,0000 га, яка розташована на території Покровської сільської ради Криничанського району Дніпропетровської області.
У звя'зку із вищезазначеним державним інспектором Тютюнником О.В. було складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 446-ДК/625/АП/09/01/18 від 21.08.2018 року.
Зазначений акт було підписано головою ФГ «Поляна Плюс» Мироненковою Т.М. 05.09.2018.
Тому, твердження Позивача стосовно того, що з актом представник ФГ «Поляна Плюс» не був ознайомлений є таким, що не відповідає дійсності.
Що стосується виявлених порушень, суд зазначає, що 20.10.2010 року здійснено державну реєстрацію договору від 14.10.2010 року Криничанським райвідділом ДРФ ДП «Центр ДЗК» і фактично отримано від голови Криничанської райдержадміністрації земельну ділянку згідно акту приймання-передачі.
Для здійснення господарської діяльності на орендованій земельній ділянці ОСОБА_1 заснував фермерське господарство «Поляна плюс», зареєстроване 26.11.2010 року Криничанською райдержадміністрацією Дніпропетровської області.
06.07.2015 року внесено зміни до статуту ФГ «Поляна плюс», які зареєстровано 29.12.2015 року, а саме головою і членом фермерського господарства стала ОСОБА_3 - донька (п.4.1., 4.6.), яка представляє фермерське господарство перед органами державної влади, укладає угоди (п.4.2.).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер.
Відповідно до ч. 2 п. 38 договору оренди від 14.10.2010 року право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи - орендаря переходить до спадкоємців або інших осіб, які використовують цю земельну ділянку разом з орендарем.
03.02.2017 року ОСОБА_3 відповідно свідоцтва про право на спадщину за законом юридично отримала право оренди на 1\3 частини вищезазначеної земельної ділянки.
В подальшому, 04.04.2019 року між Божедарівською селищною радою та спадкоємцями - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 укладено договір оренди земельної ділянки №378 від 04.04.2019 про передачу в платне строкове користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства кадастровий номер НОМЕР_2 площею 50,0000га розташована на території Божедарівської селищної ради Криничанського району Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про оренду землі» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи - орендаря, якщо інше не передбачено договором - до спадкоємців.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків від фізичної особи , яка померла, до інших осіб.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцям з часу відкриття спадщини.
Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про оренду землі» в разі смерті орендаря, договір оренди продовжує діяти для спадкоємців.
Крім того, листом Державного комітету України із земельних ресурсів від 11 листопада 2008 року №14-17-4/12991 "Щодо застосування терміну "самовільне зайняття земельної ділянки" надано роз'яснення стосовно уточнення переліку випадків, у яких використання земельної ділянки кваліфікується саме як її самовільне зайняття.
У вказаному листі Державний комітет України із земельних ресурсів зазначив, що не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування прийняв рішення про її передачу у власність або надання у користування (оренду). Даний перелік рішень є вичерпним. У разі використання земельної ділянки за наявності будь-яких інших рішень зазначених органів (наприклад, про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки, про погодження місця розташування об'єкту тощо), дані дії слід кваліфікувати як самовільне зайняття земельної ділянки. Також не вважається самовільним зайняттям земельної ділянки, якщо стосовно неї вчинено відповідний правочин (тобто, укладена відповідно до законодавства цивільно-правова угода щодо земельної ділянки).
Правочином, за яким може набуватися право користування земельною ділянкою, слід також вважати, зокрема: таке право виникає на підставі договору або заповіту.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем не здійснювалися дії щодо самовільного зайняття земельної ділянки, а вчинялися дії, які відповідно до закону є правомірними.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що припис головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 446-ДК0211Пр03\01-18 від 06.09.2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі в наслідок самовільного зайняття частини земельної ділянки до припису на суму 182 321,20 грн. суд зазначає наступне.
Визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, визначається Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963.
За змістом частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема, оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.
З вказаних норм законодавства слідує, що за результатом проведення перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства Держсільгоспінспекція України та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право складати, зокрема, акти перевірок, давати обов'язкові для виконання приписи (розпорядження).
Обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо складання розрахунку може бути надана судом при вирішенні спору про стягнення сум збитків, в основу яких покладені згадувані дані розрахунку.
Таким чином розрахунок не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні діючого законодавства.
Тому, в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області №446-ДК/0211Пр/03/01-18 від 06.09.2018 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 871,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 06 травня 2019 року.
Суддя О.В. Єфанова