Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/530/19
іменем України
08 липня 2019 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залу суду № 3 у м. Коростені Житомирської області об'єднане кримінальне провадження, відомості про які внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019060060000119 та №12018060060001852 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Каховка Херсонської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, не одруженого, але проживаючого у цивільному шлюбі, має на утриманні неповнолітню доньку - 4 роки, офіційно не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , у вчинені злочинів, передбачених за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 Кримінального кодексу України, -
встановив:
14 листопада 2018 року близько 16-ї години, ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи на території залізничного вокзалу станції Коростень, що по вул. Героїв Небесної Сотні, 18 у м. Коростені Житомирської області, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно з корисливих спонукань, реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав велосипед марки "Totem", вартістю 3200 грн, що належить ОСОБА_5 , після чого з викраденим з місця події зник, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на вказану суму.
Повторно, 16 січня 2019 року близько 11.00 години, ОСОБА_4 , знаходячись в дитячій кімнаті квартири АДРЕСА_3 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність та настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу, таємно із скриньки, яка знаходилася на дерев'яному комоді, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: золоті сережки вагою 1,80 грам, 580 проби, вартістю 2664 гривні, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на вищевказану суму та з місця події зник.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений за ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, вчинені повторно, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений за ст.185 ч.2 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого йому обвинувачення ОСОБА_4 винуватим себе визнав повністю і пояснив суду, що все зазначене в обвинувальних актах відповідає дійсності. У скоєному щиросердечно розкаюється та просив суд суворо його не карати.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , в поданих до суду заявах, просили кримінальне провадження розглядати без їх участі, зазначивши також, що претензій до обвинуваченого вони не мають.
Враховуючи, що ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, правильно розуміє суть обвинувачення, фактичні обставини провадження ніким не оспорюються, судом в порядку ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України визнано недоцільним дослідження письмових доказів і визначено дослідити тільки характеризуючі дані на обвинуваченого, як особу.
На підставі ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_4 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особу.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.50 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженим, так і іншими особами.
Обираючи покарання ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, ступінь здійснення злочинних намірів та причини, внаслідок яких вчинено злочини, особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає як повне визнання своєї вини, активне сприяння у розкритті злочину та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 судом не встановлено.
Як особа ОСОБА_4 характеризується задовільно, має на утриманні неповнолітню доньку віком 4 роки, не перебуває на обліку в лікаря - психіатра чи лікаря - нарколога, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, щиро розкаявся у вчинених злочинах, а тому суд вважає, що його виправлення та перевиховання ще можливе без ізоляції від суспільства і йому слід обрати покарання, яке не пов'язане з позбавленням чи обмеженням волі.
Цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів, суд вирішує в порядку положення ст.100 Кримінального процесуального кодексу України.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 - не обирався.
Керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених за ст.ст.185 ч.1, 185 ч.2 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:
за ст.185 ч.1 Кримінального кодексу України у виді - 1 (одного) року позбавлення волі;
за ст.185 ч.2 Кримінального кодексу України у виді - 2 (двох) років позбавлення волі.
Відповідно до ст.70 ч.1 Кримінального кодексу України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді - 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням іспитовим строком на 2 (два) роки.
Згідно зі ст.76 Кримінального кодексу України на ОСОБА_4 покласти такі обов'язки:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази: договір про надання фінансового кредиту майна від 16 січня 2019 року 00000013794, фотокартку із зображенням золотих сережок, DVD-R диск з фрагментами від 14 листопада 2018 року (які приєднані до матеріалів кримінального провадження) - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 - не обирався.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 Кримінального процесуального кодексу України в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області ОСОБА_1