Справа № 296/6439/19
2-а/296/204/19
05 липня 2019 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомирао в складі:
головуючого судді Драча Ю.І.,
за участю судового засідання Івашко Т.А.,
представника позивача Юхимчук О.М.,
відповідача ОСОБА_1 .,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, територіальний підрозділ Богунський районний відділ у м.Житомирі до ОСОБА_1 про примусове видворення та затримання з метою ідентифікації, а також забезпечення видворення за межі території України, -
Управління державної міграційної служби України в Житомирській області звернулося до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просить примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Білорусь - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і затримати його з метою ідентифікації та забезпечення видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства, які перебувають в Україні, строком на шість місяців.
В обґрунтування позову зазначило, що до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області надійшло повідомлення від Відділу боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Головного управління національної поліції в Житомирській області, про те, що з Житомирської ВК №4 05.07.2019 року звільняється громадянин Білорусії ОСОБА_1 , який перебуває з порушенням правил перебування на території України та в подальшому ухилитиметься від виїзду з України. Управлінням Державної міграційної служби України в Житомирсткій області здійснено перевірку правомірності перебування на території України ОСОБА_1 , за результатами якої встановлено, що він перебуває на території України в порушення Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року. Відповідно до Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про безвізові поїздки громадян, затвердженої Постановою КМУ від 27.12.2001р. №1731, громадяни держави однієї Сторони, незалежно від місця постійного проживання, можуть в'їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, що діють в цій державі, по документах, зазначених у Додатку до цієї Угоди.
За правилами пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою КМ України від 15 лютого 2012 р. № 150 іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в'їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в'їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС.
Відповідно до п. 6, 8 Порядку строк перебування іноземців та осіб без громадянства на території України продовжується у разі, коли вони прибули з держав з безвізовим порядком в'їзду за наявності обґрунтованих підстав (лікування, вагітність чи пологи, догляд за хворим членом родини, оформлення спадщини, подання заяви про отримання дозволу на імміграцію чи набуття громадянства України тощо) та за умови подання підтверджувальних документів - на період існування таких підстав, але не більш як 180 днів з дати останнього в'їзду в Україну. Заяви про продовження строку перебування на території України подаються іноземцями та особами без громадянства і приймаючою стороною не раніше ніж за десять та не пізніше ніж за три робочі дні до закінчення такого строку до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем проживання.
Слід відмітити той факт, що гр. Білорусії ОСОБА_1 , перебуваючи в Україні, не звертався до територіальних органів або підрозділів ДМС особисто чи через адміністрацію колонії із заявою про продовження строку перебування на території України, чим порушив будь-які строки перебування іноземців та осіб без громадянства на території України.
Відомості про перетин кордону гр. Білорусії ОСОБА_1 , згідно витягу із інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, "Аркан" відсутні, на даний час знаходиться в Україні нелегально, порушуючи правила перебування іноземців на території України, визначені ст. 9, 16, 23 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»
Згідно інформації наданої позивачам державною установою «Житомирська виправна колонія № 4», у засудженого гр. Білорусії ОСОБА_1 відсутній паспортний документ громадянина Республіки Молдова, та документи, які б надавали право законно перебувати на території України.
Громадянин Білорусії ОСОБА_1 судимий, а саме: 22.05.2017 р. Подільським районним судом м. Києва був засуджений за ч.3, ст.185 Кримінального кодексу України, до 3 років позбавлення волі.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 22.01.2018 року на підставі ст. 72 ч. 5 Кримінального кодексу України, засудженому ОСОБА_1 зараховано строк попереднього ув'язнення з 29.12.2016 року по 20.06.2017 року та з 21.06.2017 року по 19.09.2017 року з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В державній установі «Житомирська установа виконання покарання № 4» ОСОБА_1 відбував покарання з 30.12.2016 року.
Згідно характеристики наданої Житомирської УВП №4, під час тримання в Житомирській УВП №4 характеризується як спокійний, скритий, невимогливий, рівень розвитку інтелекту достатній. Дружні стосунки підтримує із засудженими різної спрямованості. В середовищі засуджених вживчивий. В спілкуванні з представниками адміністрації не завжди тактовний. На заходи виховного характеру реагує, але належні висновки робить не завжди, не своєчасно. Вину у вчиненому злочину визнає частково. Вирок суду та міру призначеного судом покарання вважає несправедливим. З рідних має матір. Соціально-корисні зв'язки з нею підтримує шляхом листування та отримує передачі.
Відповідно до абзацу першого ч. 1 ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України. ОСОБА_1 до консульських установ чи інших уповноважених органів з метою відновлення документів та легалізації свого становища в Україні не звертався, жодних інших документів не має.
Враховуючи, що у відповідача немає постійного місця проживання, роботи та законних джерел доходів, не має достатнього фінансового забезпечення його проживання в Україні та для виїзду за межі України, порушення ним міграційного законодавства щодо терміну тимчасового перебування на території України, позивачі вважають, що є всі підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення територіального підрозділу ДМС про примусове повернення та рішення суду про його видворення. Про це свідчить грубе порушення чинного законодавства України та неодноразове засудження за злочини за статтями КК України, його перебування на території України суперечить національним інтересам України, створює небезпечні умови життєдіяльності і добробут її громадян та сприяє негативному впливу на «кримінальне середовище» на території України, відсутність в нього документа, що дає право на виїзд з України, можливість законним способом фінансово забезпечити своє перебування на території держави, законні підстави перебування та проживання на території України.
04.07.2019 року з метою забезпечення вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, відповідно до ст. 26 Закону завідувачем Богунського РВ УДМС України в Житомирській області затверджено рішення про примусове повернення відповідача з України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.
Суд, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 29 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві".
За положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: 1) законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції". Правовий статус іноземця та особи без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, їх основні права, свободи та обов'язки, порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України, регулюються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-УІ.
Пунктом 7 ч.І ст.1 Закону України від 22 вересня 2011 року №3773-УІ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" ( далі Закон) визначено, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні. Частиною 3 статті 3 розділу 1 Закону зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов'язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.
Відповідно до частини 1 статті 9 розділу II Закону іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Відповідно до статті 26 Закону іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати ЗО днів з дня прийняття рішення. Рішення про примусове повернення може бути оскаржено до суду. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення. За положеннями статті ЗО Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обгрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянстваухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців. Положення цієї статті не застосовуються до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Таким чином, примусове видворення іноземця за рішенням суду можливе в разі невиконання рішення про примусове повернення іноземця чи особи без громадянства або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Частиною 1 ст.289 КАС України визначено, що за наявності обгрунтованих підстав вважати,що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов пропримусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення,перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, до місцевого загального суду за місцезнаходженням пункт)тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, може бути подана позовна заява прозатримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.Частино 11 ст.289 КАС України, передбачено, що строк затримання іноземців та осіб безгромадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, якінезаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.Відповідно до пунктів 1, 5 Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1110 пункт тимчасовогоперебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є державною установою, що призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства: стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення за межі України; стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; затриманих ДМС, її територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством; затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні. Іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців з дня фактичного затримання особи.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, враховуючи наявність обгрунтованих підстав вважати, що ОСОБА_1 в подальшому буде ухилятися від виконання рішення про його примусове видворення, своїми діями грубо порушує вимоги ст.ст. 9, 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», беручи до уваги, що рішення від 02.07.2019 № 23 про примусове повернення з України громадянина Республіки Білорусії ОСОБА_1 є чинним, приймаючи до уваги відсутність у відповідача документів на право перебування на території України, та документів, які дають йому право на виїзд за територію України, з огляду на відсутність встановлених Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод заборон на примусове видворення відповідача, суд доходить висновку про наявність підстав для затримання відповідача з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України на строк 6 місяців для його ідентифікації та примусового видворення з України після процедури ідентифікації.
Затримання відповідача з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та видворення до країни громадянської належності, не буде суперечити п.п.'Т п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Ця обставина є достатньою для ухвалення рішення про видворення іноземця, який не має законних підстав проживати в Україні.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача узгоджуються з положеннями чинного законодавства України, отже, позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до п.З ч. 2 ст. 371 КАС України, суд вважає за можливе звернути рішення до негайного виконання.
На підставі викладеного та керуючись 26, 30, 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 2, 5-10, 77, 257-263, 242-243, 246, 271, 272, 288, 289,371 КАС України, суд
Адміністративний позов Управління ДМС України в Житомирській області, Богунського районного відділу Управління ДМС України в Житомирській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства та примусового видворення за межі території України - задовольнити.
Затримати строком на шість місяців з метою ідентифікації громадянина Республіки Білорусії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Примусово видворити за межі території України громадянина Республіки Білорусії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після завершення процедури його ідентифікації.
Рішення звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Корольовський районний суд міста Житомира десяти днів з дня його проголошення.
Cуддя Ю. І. Драч