03 липня 2019 року Справа 215/1872/19
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Барановський Р.А., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Шульги Анатолія Вікторовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,-
08.04.2019р. ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовом до начальника Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Шульги Анатолія Вікторовича, в якому позивач просив суд:
визнати протиправною бездіяльність начальника Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Шульги А.В., яка виявилася у порушені правового режиму розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.02.19р. вх. С-10 і не вжитті заходів для забезпечення принципів ст. 3, 19, 34, 68 Конституції України;
визнати протиправною бездіяльність начальника Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Шульги А.В., яка виявилася у не вжитті заходів до усунення причин, що породжують подання заяви від 27.02.19р. вх.С-10 та зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт вимоги яких порушено згідно ст.249 КАС України;
зобов'язати, окремим пунктом рішення, начальника Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Шульгу А.В. протягом 15-ти днів індивідуальним актом гарантувати право ОСОБА_1 відповідно до ст. 3, 22, 34 Конституції України та надати документи згідно заяви від 27.02.19р. вх.С-10.
Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09.04.2019р. у справі №215/1872/19 (2-а/215/159/19) вищезазначену позовну заяву ОСОБА_1 ухвалено передати за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Вищевказана справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 02.07.2019р. та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Барановському Р.А.
На підставі положень частини 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України - адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що провадження у справі не відкрито.
Відповідно до пунктів 1, 3 та 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
В порушення пункту 1 частини 1 вказаної статті адміністративний позов не містить документу на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача.
За приписами частини 1 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Частиною 2 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
У відповідності до положень частин 1 та 2 статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України - сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Натомість, в матеріалах позовної заяви поданої від імені ОСОБА_1 відсутня копія паспорта громадянина України як документ, що підтверджує наявність у ОСОБА_1 процесуальної дієздатності.
Відповідно до п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в позовній заві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Однак, як вбачається зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 у позові не зазначено адресу електронної пошти позивача (або про її відсутність) в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, до позовної заяви не надано доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, зокрема не надано доказів звернення (направлення або подання нарочно) із заявою (запитом) від 27.02.2019р. до відповідача та отримання останнім.
Таким чином, позовна заява не містить належного викладу обставин та суті спірних правовідносин з посиланням на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також в порушення зазначених вимог, позовна заява не містить належного викладу обставин та суті спірних правовідносин з посиланням на докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно, шляхом складання уточненої позовної заяви з належним викладенням позовних вимог, відповідно до частини першої статті 5, частини першої, пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 8 ч. 5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Проте, не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Також ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Натомість, як вбачається із доданих до позову документів, позивачем до адміністративного позову не додано копій всіх документів, які додаються до позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, оскільки в порушення вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 не надано копії позовної заяви із доданими до неї матеріалами для направлення відповідачу.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Одночасно із позовною заявою позивач подав заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що його місячний дохід становить лише 30,57 грн. (2018 рік), що підтверджується довідкою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №2593 від 01.04.2019р.
Розглянувши вказану заяву про звільнення від сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України - суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р. (далі - Закон №3674-VI) визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Статтею 8 Закону №3674-VI закріплено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів статті 8 Закону № 3674-VI відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015р. №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору"№484-VIII від 22.05.2015 р.
Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Подаючи до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, позивач на підтвердження свого тяжкого матеріального стану надав довідку №2593 від 01.04.2019р. про отримання ним щомісячної компенсаційної виплати по догляду за інвалідом 1 групи ОСОБА_2 , за період з квітня 2017 по березень 2019 року всього на суму 709, 27 грн.
При цьому, надана позивачем довідка Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради №2593 від 01.04.2019р. не є достатнім доказом на підтвердження тяжкого майнового стану позивача, яким підтверджується факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містить відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб, зокрема для сплати судового збору (довідка органу доходів і зборів, довідка про склад сім'ї та про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги, відомості про вклади, нерухоме та рухоме майно з якого отримується дохід, компенсації, сукупний дохід родини тощо).
Натомість, доказів, що вказана виплата є єдиним доходом, а також інших доказів щодо тяжкого матеріального стану, заявником до позовної заяви не надано.
Позивачем не надано й документів на підтвердження того, що він має статус малозабезпеченої особи, дохід якої є нижчим від прожиткового мінімуму, що могло б беззаперечно свідчити про скрутне матеріальне становище заявника.
Отже, вищевикладені обставини свідчать про те, що на даний час відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову
З огляду на те, що позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження скрутного матеріального стану та відсутності достатніх коштів для оплати судових витрат, а також актуальних відомостей щодо розміру річного доходу за весь попередній календарний рік, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2019 року становить 1921, 00 грн.
Частиною 1 та пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано: фізичною особою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, з урахування положень ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2019 рік" - 768, 40 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону №3674-VI - у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено позовні вимоги немайнового характеру, у зв'язку з чим сума несплаченого судового збору за подання такого позову до суду у поточній редакції складає - 768, 40 грн.
Поряд з цим, позивач наділений правом зміни позовних вимог та обрання способу захисту порушеного права. В такому випадку позивачу належить самостійно визначити суму судового збору згідно змісту позовних вимог, що заявлятимуться.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому згідно з ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України вона підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
Таким чином, вищенаведені недоліки позовної заяви ОСОБА_1 можуть бути усунені шляхом надання до суду:
1) копії паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача;
2) позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви:
- відомостей про наявність або відсутність у позивача офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти;
- відомостей наведених у п. 8 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-змісту позовних вимог із зазначенням належного способу захисту прав позивача у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;
4) доданих до позовної заяви матеріалів для відповідача;
5) належним чином завірених доказів на підтвердження фактичних обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у т.ч. докази направлення або подання заяви (запиту) позивача від 27.02.19р. до відповідача та отримання останнім даного запиту);
6) обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати позивачем із наданням належних та достатніх доказів на підтвердження відповідних доводів доказів (довідка податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану: довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо) або документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру у відповідності до Закону України “Про судовий збір” у розмірі 768, 40 грн. або в іншому розмірі у випадку зміни розміру позовних вимог у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір" за наступними розрахунковими реквізитами для перерахування судового збору:
Отримувач коштів: УДКСУ у Чечелівському районі м.Дніпропетровська, 22030001, код ЄДРПОУ отримувача - 37989253, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача - №34316206084014, код класифікації доходів бюджету - 22030001.
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України).
За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України - у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Прийняти до свого провадження позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Шульги Анатолія Вікторовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Тернівського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Шульги Анатолія Вікторовича про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду:
1) копії паспорта громадянина України на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача;
2) позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви:
- відомостей про наявність або відсутність у позивача офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти;
- відомостей наведених у п. 8 ч.5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-змісту позовних вимог із зазначенням належного способу захисту прав позивача у відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України;
3) примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справи;
4) доданих до позовної заяви матеріалів для відповідача;
5) належним чином завірених доказів на підтвердження фактичних обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у т.ч. докази направлення або подання заяви (запиту) позивача від 27.02.19р. до відповідача та отримання останнім даного запиту);
6) обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати позивачем із наданням належних та достатніх доказів на підтвердження відповідних доводів доказів (довідка податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану: довідка про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо) або документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру у відповідності до Закону України “Про судовий збір” у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію даної ухвали направити особі, яка звернулась до суду із позовною заявою.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України окремо від рішення суду в апеляційному порядку у випадку, передбаченому п.10 ч. 1 ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.А. Барановський