Справа № 296/2536/18
1-кп/296/227/19
Вирок
Іменем України
01 липня 2019 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
з участю прокурора ОСОБА_5 , ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
захисника ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження №12018060020000388 по обвинуваченню
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого - 29.08.2012 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч.2 ст.15 ч.3 ст.186, ч.3 ст.185, ст.69, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців; 24.03.2014 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч.3 ст.185, ст.69, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до арешту на строк 45 діб; 21.07.2014 року Житомирським районним судом Житомирської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.69 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки; 28.10.2014 року Корольовським районним судом м. Житомира за ч.2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 2 місяці,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187, ст.395 КК України,-
ОСОБА_8 , будучи раніше неодноразово судимим за скоєння умисних тяжких злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив нові кримінальні правопорушення.
Відповідно до ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06.12.2017 року, з метою здійснення контролю за поведінкою, попередження скоєння нових кримінальних правопорушень та виховного впливу, відносно ОСОБА_8 встановлений адміністративний нагляд строком на дванадцять місяців, відповідно до умов якого останньому були встановлені обов'язки у вигляді заборони виходу з будинку (квартири) з 22 години 00 хвилин до 06 годин 00 хвилин, заборону відвідувати кафе, бари, ресторани та інші заклади, де здійснюється роздрібна торгівля спиртними напоями, заборони виїзду в особистих справах за межі району, з'являтись до органів Національної поліції за місцем проживання чотири рази на місяць для реєстрації (дні тижня та години реєстрації визначаються Національною поліцією).
Про обов'язки, покладені адміністративним наглядом, кримінальну та адміністративну відповідальність за порушення його правил, ОСОБА_8 письмово ознайомлено адміністрацією Ізяславської ВК-31. Крім того, ОСОБА_8 роз'яснено, що він зобов'язаний прибути на реєстрацію в органи поліції до обраного місця проживання: АДРЕСА_1 та зареєструватися в Житомирському ВП ГУНП в Житомирській області в триденний строк.
04.01.2018 року працівниками ДОП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_8 повторно роз'яснено вимоги адміністративного нагляду. Однак, в подальшому встановлено, що ОСОБА_8 відсутній за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, 27 січня та 28 січня 2018 року та на даний час місцезнаходження останнього невідоме.
Крім цього, ОСОБА_8 , перебуваючи у розшуку, тим самим порушив обов'язки, покладені на нього згідно ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 06.12.2017 року, а саме був відсутній за місцем проживання в період, зазначений у вказаній ухвалі.
Таким чином, ОСОБА_8 висновків не зробив та без поважних причин не прибув у визначений строк до обраного місця проживання та самовільно, без повідомлення органу, який здійснює нагляд, з метою ухилення від адміністративного нагляду, залишив місце проживання та став переховуватися від органів поліції, про нове місце мешкання не повідомляв, чим умисно ухилився від адміністративного нагляду.
Крім цього, 23.01.2018 року близько 23 години 45 хвилин ОСОБА_8 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився біля буд. № 5 по пров. Сонячному у м. Житомирі. В цей момент у останнього виник злочинний умисел, направлений на напад на ОСОБА_7 , з метою заволодіння будь - яким майном останнього, поєднаний із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, поєднаний із проникненням у житло.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, у вказаний день, час та місці ОСОБА_8 незаконно проник до буд. АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_7 . У подальшому ОСОБА_8 , перебуваючи у приміщенні вказаного будинку, почав наносити удари обома руками, складеними в кулак по різним частинам тіла ОСОБА_7 , при цьому вимагаючи у останнього грошові кошти. Після чого ОСОБА_8 , не припиняючи своїх злочинних дій, переслідуючи корисливий мотив, штовхнув ОСОБА_7 на диван та, застосовуючи предмет, зовні схожий на кухонну сокиру, почав наносити останньому удари в область голови. В подальшому за допомогою ковдри, яка частково знаходилася під ОСОБА_7 на дивані, почав здавлювати шию за допомогою вказаної ковдри, з метою подолання фізичного опору останнього.
В ході нападу, ОСОБА_8 заволодів чужим майном ОСОБА_7 , а саме: чоловічою шкіряною курткою, чорного кольору, вартістю 1200 грн., чоловічою шкіряною дублянкою, рижого кольору, вартістю 300 грн., чоловічою кепкою, чорного кольору, вартістю 100 грн., чоловічою балоновою курткою, чорного кольору, вартістю 260 грн., чоловічими рукавицями шкіряними, чорного кольору, вартістю 100 грн., чоловічим наручним годинником «Касіо», вартістю 1500 грн та мобільним телефоном марки «НТС» у корпусі чорного кольору, вартістю 300 грн., що належить ОСОБА_10 . Після чого ОСОБА_8 , утримуючи вищевказане майно при собі, місце вчинення злочину залишив та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_8 вчинив напад, поєднаний із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого ОСОБА_7 , поєднаний із проникненням у житло, в ході якого заволодів майном на загальну суму 3760 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину свою у вчиненні даних злочинів не визнав повністю, вважає, що свідок ОСОБА_11 його оговорює, а потерпілий приревнував. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення не визнав в повному обсязі, з тих підстав, що речі не викрадав. Пояснив, що близько 18 год вечора йому подзвонив ОСОБА_12 і попросив його прийти до нього з приводу підключення комп'ютера до інтернет мережі. Коли він прийшов, там були ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , випивали, запропонували йому сісти разом з ними. Із ОСОБА_15 не був знайомий. Коли закінчилось спиртне, ОСОБА_7 запропонував випити ще. Так як грошей ні в кого не було, ОСОБА_7 дав свою банківську картку ОСОБА_13 , щоб вона пішла до магазину та купила алкоголь. Однак виявилось, що на картці грошей не було, тому горілку вони не купили. Коли прийшли до ОСОБА_16 , ОСОБА_15 вдома у нього не було. ОСОБА_11 подзвонила до ОСОБА_7 та попросила у нього гроші, на що останній їй сказав аби вона прийшла до нього, бо він вже вдома та візьме гроші. ОСОБА_11 попросила його піти разом з нею до будинку ОСОБА_7 , оскільки боялася його, так він її поб'є. Обвинувачений погодився. На той момент була пізня година, близько 12 ночі. Коли підійшли до будинку ОСОБА_15 , то залишився на вулиці, так як не хотів заходити через напружені відносини між ним та ОСОБА_17 (хоча приводу для ревнощів не давав, спілкувався з ОСОБА_11 так як у них були спільні знайомі). Мельник до будинку зайшла сама, він чекав на вулиці хвилин 20. Так як було холодно, був одягнений в одному светрі, йому набридло чекати. Йому подзвонила ОСОБА_18 та попросила зайти до будинку, оскільки ОСОБА_7 почав на неї кидатись. Він постукав у двері будинку, двері відкрив ОСОБА_7 . Він зайшов до будинку, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 були без верхнього одягу. Мельник стояла в коридорі на кухні, почала кричати нецензурною лайкою в бік ОСОБА_7 , казала, що йде від нього, кричали один на одного між собою. ОСОБА_7 казав останній аби вона забирала свої речі та йшла додому. Він запропонував ОСОБА_11 зібрати речі, на що ОСОБА_7 почав його штовхати до виходу, розпочалася бійка в коридорі. ОСОБА_7 впав на куртки у веранді, щось говорив, на що він не звертав уваги, пішов до зали та сів чекати ОСОБА_11 , яка збирала свої речі. Через хвилину почув крик ОСОБА_7 «йди сюди!» з коридору кухні. Коли вийшов до кухні, ОСОБА_7 стояв з сокиркою для м'яса в правій руці та почав лаятися в його сторону. Підійшов до потерпілого, останній замахнувся на нього цією сокиркою та хотів його вдарити. Він виставив руку вперед. Другий раз вдарив його в голову, що викликало у обвинуваченого агресію. ОСОБА_11 в цей момент знаходилась позаду ОСОБА_7 , стояла біля веранди, дивилася, втручатися у конфлікт не намагалася. Схопив руку ОСОБА_7 , з його руки випала сокирка, наніс рукою 3 удари: удар в щелепу, від якого ОСОБА_7 присів, та два удари в голову кулаком. ОСОБА_7 втратив свідомість, він злякався, що потерпілий помре, підняв його та провів до дивана. З голови йшла кров, він взяв підковдру, перемотав потерпілому голову та почав запитувати у ОСОБА_7 адресу будинку, щоб викликати швидку. ОСОБА_7 повідомив йому адресу, після чого він викликав швидку та сказав ОСОБА_11 про необхідність залишення ними будинку ОСОБА_7 , на що остання не погодилась та сказала, що залишиться. Після цього він пішов, з побоювань приїзду на місце працівників поліції, та через цю бійку він потрапить за грати. Сокиркою удари ОСОБА_7 не наносив, навіть не тримав її в руках. Вранці, наступного дня, близько 10-11 години він поїхав до ОСОБА_19 , аби знайти ОСОБА_11 для того, щоб вони зняли побої, розуміючи про те, що сталося і те, що через ці події може потрапити в тюрму. Від дільничного стало відомо про те, що ОСОБА_7 написав заяви до поліції. 20.12.2017р. звільнився з місць позбавлення волі, 24-25.12.2017р. приходив дільничний, запитував, чому не з'являється. До 27 числа січня знаходився за місцем свого проживання, ніхто до нього з працівників поліції не приходив, про те, що перебуває в розшуку, не знав. Йому запропонували роботу по будівництву у м. Києві, він подзвонив дільничному та сказав про те, що їде до Києва. Дільничний вказав на необхідність бути на зв'язку, про розшук нічого не казав. По поверненню через місяць до Житомира (27.02.2018р), приїхав в с. Сонячне та дізнався про те, що його розшукують працівники поліції. Майна, викраденого у потерпілого, в будинку він не бачив, мети візиту потерпілого з приводу взяття у нього грошей у нього не було, пішов з ОСОБА_11 до будинку, так як вона його про це попросила, бо хотіла випити та взяти гроші у ОСОБА_7 . Заперечив вчинення ним розбійного нападу на потерпілого. З приводу порушення ним правил адміністративного нагляду зазначив, що після звільнення його в грудні 2017 року, дільничний йому роз'яснив правила адміністративного нагляду. Він ходив у відділок поліції, цікавився з приводу адміністративного нагляду, на що йому відповіли, щоб зв'язатися з дільничним. Приходив до дільничного, залишив свій номер мобільного телефону, йому сказали про те, що за необхідності подзвонить.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні даних злочинів, його вина підтверджується сукупністю наступних безпосередньо досліджених в судовому засіданні доказів.
Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 пояснив, що з обвинуваченим знайомий з дитинства. Ввечері, після вечірньої зміни прийшов зі своєю співмешканкою ОСОБА_11 до товариша, випили по 100 грамів. Потім, як прийшов до них обвинувачений, випили ще пляшку горілки. З обвинуваченим вийшли, так як він хотів з ним поговорити з приводу того, звідки той володіє інформацією про наявні кошти. Обвинувачений його штовхнув, від поштовху він упав, і ОСОБА_8 витягнув у нього гаманець (в ньому було 170-180 грн). Розуміючи те, що вже знаходиться напідпитку, він вирішив піти додому. Через 2-2,5 години до нього постукала у вікно його співмешканка, він відкрив їй двері, розмовляли хвилин 7. Співмешканка Мельник під час розмови сказала, що хтось прийшов та стукає в двері. Коли він тільки підійшов до дверей, двері відкрилися, в цей момент до коридору вскочив обвинувачений та наніс йому удар у скроню, він впав на підлогу, потім був нанесений другий удар. ОСОБА_20 в цей час перебувала у ванній кімнаті. Конфлікт був шумний, він не кричав, однак намагався захищатися - закривався. В коридорі висіло пальто його доньки, яке обвинувачений накинув йому на шию, затягнув його в кухню, поклав, зняв з нього годинник марки «Касіо» та почав його душити. Вказані дії ОСОБА_8 сприймав як реальну загрозу для свого життя в той момент. ОСОБА_21 на той час вже вийшла з ванної кімнати, сиділа в креслі в кімнаті, в конфлікт не втручалася. Перевіривши кишені потерпілого, обвинувачений піднявся на другий поверх будинку, де розташована кімната. ОСОБА_7 встав, в цей момент обвинувачений вискочив з другого поверху будинку та між ними зав'язалася бійка, яка перейшла на кухню. ОСОБА_8 вимагав у нього гроші, не дивлячись на те, що він йому пояснив, що грошей в будинку не тримає. На столі лежала сокира для рубки м'яса, виготовлена з нержавіючої сталі. Не пам'ятає, хто взяв цю сокиру зі столу. Перший удар сокирою обвинувачений наніс повз нього, біля голови, другий удар по ньому був сильним, удар прийшовся в лобну частину голови з правого боку. Було багато крові, він зайшов в кімнату, сів на диван. Обвинувачений витягнув з розетки телевізор, витягнув антену, переніс телевізор з кімнати до кухні. Телевізор ОСОБА_8 залишив на кухні, потім викликав швидку допомогу, при цьому зазначив про те, щоб потерпілий навіть і не думав писати заяву до поліції. На холодильнику лежав його мобільний телефон, який забрав обвинувачений, забрав куртки, які лежали на кріслі. Як забирав куртки він не бачив, лише потім помітив, що їх немає. ОСОБА_11 викликала працівників поліції. Швидка допомога приїхала через 20 хвилин. Після того як ОСОБА_8 пішов з будинку, він не вставав, сидів на дивані. На даний час куртка та дублянка, кепка йому повернуті, працівники поліції повідомили про те, що ці речі знаходились у квартирі товариша, до якого вони ходили того дня. По приїзду швидкої, йому була надана перша допомога, їхати в лікарню відмовився, так як не хотів будити матір та дитину з такого приводу. На момент приїзду швидкої ОСОБА_11 в будинку вже не було. В подальшому проходив лікування, перебував на лікарняному близько тижня. Накладалися шви, він ходив на перев'язку, приймав таблетки. Переломів встановлено не було. Після даної події ОСОБА_11 з'явилася через місяць, прийшла до нього додому. Сказала, що в той день разом з ОСОБА_8 до нього не йшла, йшла сама, а обвинувачений за нею простежив, запевняла, що речей не брала. ОСОБА_8 він зустрів через 2 тижні після вказаної події в ломбарді «Скарбниця» по вул. Довженка. Туди він прийшов разом з донькою, з метою забрати річ, яка перебувала в ломбарді на зберіганні. В даному ломбарді знайшов свій мобільний телефон, який на той момент вже був проданий. Хто саме здав вказаний мобільний телефон, йому не повідомили. В ломбарді ОСОБА_8 першим розпочав з ним розмову з приводу події, що сталася між ними, при цьому вказав аби він забрав заяву, бо вб'є потерпілого.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснив, що з ОСОБА_8 знайомий давно, з приводу події йому нічого не відомо, до нього приходили слідчі та повідомили, що у потерпілого ОСОБА_7 було викрадено телефон. Не пам'ятає обставин, за яких даний телефон опинився в нього. На його мобільний номер подзвонили та попросили здати телефон. Хто саме дзвонив та давав йому телефон свідок не пам'ятає. Зазначає, що можливо це був його сусід з першого поверху, ОСОБА_23 , з яким інколи відпочивають разом, він на свій паспорт здав телефон в ломбард «Скарбниця», що по вул. Довженко. Телефон здавали без документів та зарядних пристроїв. Особисто йому не пропонували купити даний мобільний телефон, лише попросили здати до ломбарду. Він цікавився з приводу того, чи не пов'язаний вказаний телефон з крадіжкою, йому пояснили, що у людини не вистачає грошей, тому хоче його здати.
Свідок ОСОБА_24 пояснила, що обвинувачений ОСОБА_8 є її онуком. Після звільнення з місць позбавлення волі не міг влаштуватися на роботу у м. Житомирі, тому в січні 2018 року поїхав до м. Києва на роботу. З матір'ю він не проживає, жив переважно з нею по вул.Гагаріна. Коли почали приходити працівники поліції, вона пояснювала, що онук поїхав до м. Києва на заробітки. Від працівників поліції їй стало відомо, що ОСОБА_8 причетний до побиття. По приїзду ОСОБА_8 в м. Житомирі, останній казав їй, що бачив як ОСОБА_7 б'є ОСОБА_11 , отже він заступився за ОСОБА_11 . З приводу реєстрації ОСОБА_8 після його звільнення з місць позбавлення волі, пояснила, що ОСОБА_8 цілими днями знаходився вдома. Про необхідність ходити на реєстрацію він сам їй казав, казав, що відмічається. Перед поїздкою в Київ свідок попереджала ОСОБА_8 про відмітки, але він сказав, що домовився із дільничним інспектором і йому дозволили їхати до м. Києва. Після цього до них додому приходили працівники з розшуку, працівники поліції та дільничний інспектор, відібрали пояснення та повідомили, щоб прийшов на відмітку.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_25 пояснила, що являється матір'ю обвинуваченого ОСОБА_8 . В день події вона знаходилась вдома, їй подзвонив ОСОБА_8 та повідомив що буде знімати побої через конфлікт з ОСОБА_26 у нього вдома. Зі слів сина вони були втрьох, відпочивали, а потім ОСОБА_27 себе захищав. Коли вони приїхали, син чекав в лікарні, в травматології, разом з ним була ОСОБА_13 , яка відмовилась від походження СМЕ. ОСОБА_8 звернувся до медичного закладу з приводу того, що у нього були синці, ОСОБА_14 збирався подавати на сина заяву в поліцію. У ОСОБА_13 на обличчі було тілесне ушкодження - невеликий синець. Зі слів сина, тілесні ушкодження він отримав через ревнощі, ОСОБА_28 першим розпочав, а він захищався. З приводу даної події ОСОБА_13 в лікарні їй нічого не розповідала, на даний момент вони не спілкуються, останній раз бачила її пів року назад. З приводу перебування сина під адміністративним наглядом, пояснила, що, звільнившись з місць позбавлення волі, ОСОБА_8 перебував на обліку, ходив на відмітки, потім поїхав до м. Києва на роботу. Чи повідомляв ОСОБА_8 про це відповідний орган їй не відомо, оскільки на той час ОСОБА_27 проживав у бабусі, з нею лише бачився.
Свідок ОСОБА_29 пояснив, що ОСОБА_8 є сином його цивільної дружини, з ОСОБА_7 знайомий. Він, ОСОБА_30 , ОСОБА_8 та ОСОБА_13 зустрілися біля приміщення травмпункту по вул. В. Бердичівській, з метою проходження експертизи ОСОБА_8 та ОСОБА_31 . У ОСОБА_16 та у ОСОБА_31 на обличчі були тілесні ушкодження, зі слів ОСОБА_31 побої їй були завдані її співмешканцем, ОСОБА_7 . Причиною конфлікту ОСОБА_8 та ОСОБА_31 зазначали ревнощі, про обставини події нічого не розповідали. В травмпункті ОСОБА_18 відмовилась знімати побої. З приводу перебування ОСОБА_8 під адміністративним наглядом пояснив, що з матір'ю останнього разом проживає 3,5 роки, ОСОБА_32 з ними не проживав, після звільнення з місць позбавлення волі проживав у бабусі. Свідку було відомо про встановлений адміннагляд нал ОСОБА_8 , розмовляли про це, однак обвинувачений не з'являвся на відмітки, оскільки працював у м. Києві.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дала наступні показання. Потерпілий ОСОБА_7 є її співмешканцем, обвинувачений ОСОБА_8 це син її подруги. Зазначила, що проживала разом із ОСОБА_7 протягом 4 років, в момент події з ним посварилася, жила у ОСОБА_33 . 23.01.2018р. вона була у ОСОБА_16 , туди прийшов і ОСОБА_8 . Вживали спиртне, так як було свято. Після закінчення спиртного вона подзвонила ОСОБА_7 , він приніс ще випивку (пляшку спиртного), залишився з ними, всі разом вживали спиртне, намагався з нею примиритися. В подальшому вона, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пішли з будинку ОСОБА_16 , направлялися в сторону будинку ОСОБА_34 . ОСОБА_8 сам пішов з ними, вона не просила його йти разом. У ОСОБА_7 був гаманець, в якому знаходилась банківська картка та гроші в сумі 100 чи 150 грн. Коли піднімалися під гірку, ОСОБА_8 вдарив ОСОБА_7 , той впав, ОСОБА_16 забрав гаманець. Вона з ОСОБА_8 пішли до магазину за пляшкою горілки. ОСОБА_7 з ними не ходив, пішов вперед додому. В магазині ОСОБА_16 купив пляшку горілки, вона наздоганяла ОСОБА_7 , так як хотіла піти до нього додому примиритися. Перебуваючи у магазині, з ОСОБА_16 ні про що не домовлялася. Перебувала в стані легкого алкогольного сп'яніння. Зайшла до будинку, зачинили двері. В якийсь момент почули стук у двері. Двері відкрив ОСОБА_7 , вона в цей момент знаходилась в коридорі. На ОСОБА_7 одразу напав ОСОБА_8 , збивши останнього з ніг в коридорі, кричав з приводу грошей,наносив йому декілька ударів. ОСОБА_7 лежав на спині, ОСОБА_8 повів чи потягнув його до коридору кухні, із словами нецензурної лайки наказав йому лежати, а сам побіг на другий поверх будинку, при цьому питав «де бабло?». Вона намагалася втрутитись в дану сутичку та розборонити їх, однак не змогла. Коли ОСОБА_8 знаходився на другому поверсі, ОСОБА_7 вже піднявся, сів на диван, її про будь - яку допомогу не просив, вона злякалася. В подальшому бачила в руках у ОСОБА_8 залізну сокирку для м'яса, якою він почав наносити тілесні ушкодження ОСОБА_7 . ОСОБА_7 , намагаючись захиститися від ударів, хотів вихватити сокирку. Бачила як ОСОБА_8 гострою частиною сокирки декілька разів бив ОСОБА_7 в область брови, удари наносив зверху вниз, потерпілий сидів на дивані в той момент, намагався встати, однак не зміг, в нього була розсічена брова, по обличчю стікала кров. ОСОБА_8 закрутив шию потерпілого в ковдру чи одіяло та наносив удари , зачавив шию на пару хвилин, потерпілий кричав відпустити його. Свідок злякалась крові, одягнулась та вибігла з будинку. Чим завершився даний конфлікт невідомо. Побігла до ОСОБА_19 , через хвилин 20 приходив ОСОБА_8 , з речами: приніс куртки (4-5 шт), дублянку, шапку, перчатки, годинник, мобільний телефон чорного кольору. Не пам'ятає, чи був серед цих речей гаманець. Ці речі належали ОСОБА_7 . Побачивши речі, вона сказала ОСОБА_8 аби він заніс їх до ОСОБА_7 , однак ОСОБА_8 заховав їх за диван, що знаходиться в кімнаті. ОСОБА_12 не бачив факту принесення цих речей ОСОБА_8 , так як перебував в цей момент у ванній кімнаті. Мобільний телефон ОСОБА_8 здав до ломбарду за допомогою сусіда, який взяв документи, де подівся годинник не знає. Через деякий час приходила до ОСОБА_7 додому. В подальшому, по приїзду працівників поліції до будинку ОСОБА_19 вона віддала ці речі, що лежали за диваном. Бачила ОСОБА_8 та казала йому про те, що його розшукують. Їй відомо, що ОСОБА_8 поїхав до м. Києва, він сам їй про це казав особисто, коли дзвонив. Причина конфлікту між обвинуваченим та потерпілим їй не відома, вважає, що сталося це через ревнощі, так як ОСОБА_15 приревнував її до ОСОБА_8 . Відносин між нею та ОСОБА_8 не було, інколи разом вживали спиртне.
- згідно витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 24.01.2018 року, за номером кримінального провадження 12018060020000388 внесено відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 по факту проникнення ОСОБА_8 23.01.2018 року близько 23 год. 45 хв. до приміщення будинку АДРЕСА_2 та здійснення останнім нападу на нього, поєднаного із насильством, що є небезпечним для життя та здоров'я, та заволодіння майном останнього, завдавши матеріального збитку на загальну суму 7100 грн.; згідно цього ж витягу, 30.01.2018 року внесено відомості до ЄРДР по факту порушення ОСОБА_8 правил адміністративного нагляду, встановлених Ізяславським районним судом Хмельницької області від 06.12.2017 року.
- згідно рапорту інспектора - чергового Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області від 24.01.2018 року, отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 3789 від 24.01.2018 року, по факту повідомлення служби 102 лікаря швидкої допомоги про те, що 24.01.2018 року о 02 год. 47 хв. за адресою у м. Житомирі, пров. Сонячний, 5 відома потерпілому особа вдарила ОСОБА_7 молотком по голові та забрав мобільний телефон. Діагноз: забійна рана голови, їхати до лікарні відмовляється.
- згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.01.2018 року, ОСОБА_7 повідомив про те, що 23.01.2018 року близько 23 год. 45 хв. громадянин на ім'я ОСОБА_35 , перебуваючи за адресою у АДРЕСА_2 , застосовуючи насильство, що є небезпечним для життя та здоров'я, відкрито заволодів майном, належним ОСОБА_7
- згідно протоколу огляду місця події від 24.01.2018 року та таблиць зображень до нього, проведеного в приміщенні будинку АДРЕСА_2 за участю потерпілого ОСОБА_7 , вбачається, що встановлено місце скоєння злочину відносно останнього, детальний вид обстановки в приміщенні будинку, механізм спричинення йому тілесних ушкоджень. Виявлено пальто зі слідами бурого кольору, сліди пальців рук, марлевий тампон зі змивами речовини бурого кольору.
- згідно акту про застосування службового собаки від 24.01.2018 року, встановлено, що по сліду з будинку, сс взяла слід, вийшла на вулицю до дороги та повернула на ліво, пройшла 200 м до дороги та закінчила пошук сліду. За результатами роботи виявлено напрямок руху.
- згідно протоколу огляду місця події від 26.01.2018 року, проведеного в приміщенні будинку АДРЕСА_3 в присутності власника будинку ОСОБА_36 , за участю свідка ОСОБА_11 , вбачається, що за вказаною адресою виявлено та вилучено речі, на які добровільно вказала ОСОБА_11 , пояснивши, що вказаний одяг, належний ОСОБА_37 , приніс ОСОБА_32 , а саме дублянка рижого кольору із етикеткою «Kolvi», кепка тканева чорного кольору, куртка тканева чоловіча, чорного кольору, із етикеткою «Schott», чоловіча куртка шкіряна чорного кольору із етикеткою «Pierre Cardin», куртка тканева помаранчевого кольору, із етикеткою «Colors of Benetton». Підстав для визнання даного доказу недопустимим суд не вбачає.
- згідно висновку судово - медичної експертизи № 175 від 25.01.2018 року, у ОСОБА_7 виявлено забійну рану на волосистій частині голови зліва, синці, садна та крововилив на обличчі зліва та лівій вушній раковині, перелом кісток спинки носа, синець та садна на правій верхній кінцівці. Вищевказані тілесні ушкодження у ОСОБА_7 утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, в термін та за обставин, вказаних обстеженим та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я.
- постановою слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_38 від 26.01.2018 року визнано речовими доказами: куртку шкіряну, чорного кольору, шкіряну дублянку, рижого кольору, кепку тканеву, чорного кольору, куртку - жилетку, тканеву, помаранчевого кольору та куртку тканеву, чоловічу, чорного кольору із плямами червоно - бурого кольору; передано на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів СВ Житомирського ВП., ухвалою суду на них накладено арешт.
- згідно письмової розписки ОСОБА_7 від 20.03.2018 року, останній отримав від слідчого свої речі - шкіряну куртку та дублянку, із зобов'язанням їх зберігання.
- висновком судово - імунологічної експертизи №163 від 02.02.2018 р. встановлено належність крові ОСОБА_7 до групи О з ізогемаглютинінами анти -А і анти-В за ізосерологічною системою АВО.
- згідно висновку судово - дактилоскопічної експертизи № 1\2-74 від 08.02.2018 року, сліди папілярних узорів рук з найбільшими розмірами по вісях 15х24 мм, 14х18 мм (стрічка № 5), 15х31 мм (стрічка № 8), вилучені під час огляду місця події від 24.01.2018 року за адресою у м. Житомирі, пров. Сонячний, 5, придатні для ідентифікації за ними особи. Сліди папілярних узорів рук з найбільшими розмірами по вісях 8х9 мм (стрічка № 1), 5х16 мм (стрічка № 2), 14х25 мм (стрічка № 3), 14х22 мм, 12х18 мм (стрічка № 6), 10х12 мм, 15 х 25 мм (стрічка № 7), 17х21 мм, 10х11 мм, 10х12 мм, 7х21 мм, 11х12 мм (стрічка № 8), вилучені під час огляду місця події від 24.01.2018 року за адресою у м. Житомирі, пров. Сонячний, 5, непридатні для ідентифікації за ними особи. Сліди папілярних узорів рук з найбільшими розмірами по вісях: 15х24 мм (стрічка № 5) залишений вказівним пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої надана на дослідження та заповнена на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 14х18 мм (стрічка № 5) залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої надана на дослідження та заповнена на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 15х31 мм (стрічка № 8) залишений великим пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої надана на дослідження та заповнена на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3
- згідно протоколу огляду предмету від 29.01.2018 року оглянуто речі, вилучені в ході ОМП від 24.01.2018 року за адресою у АДРЕСА_4 , а саме: пальто жіноче, в чорно - білу клітинку, на якому наявні сліди бурого кольору; оглянуто речі, вилучені в ході ОМП за адресою у АДРЕСА_3 , а саме: куртка чоловіча, трап'яна, чорного кольору, на якій виявлено сліди бурого кольору; куртка - жилетка чоловіча, трап'яна, помаранчевого кольору, на якій виявлено сліди бруду.
- висновком судово - імунологічної експертизи №165 від 20.02.2018 р. з додатком № 1 обліку результатів виявлення антигенів і аглютинінів встановлено належність крові ОСОБА_7 до групи О з ізогемаглютинінами анти -А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. У вирізках з марлевих тампонів, об.№2,3 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в об.№2,3 виявлений антиген Н. Оскільки для дослідження не доставлені контролі предметів - носіїв (змив з ділянки, що знаходиться в безпосередній близькості від плями крові), зробити категоричний висновок про групову належність крові на підставі серологічного дослідження тільки марлевих тампонів з кров'ю не є можливим. Однак, якщо вважати виявлені властивості достовірними, то кров на зазначених тампонах може походити від особи з групою крові О(І), такою особою може бути ОСОБА_7 . У вирізках з марлевих тампонів, об №1,4 слідів крові не виявлено.
- висновком судово - імунологічної експертизи №164 від 20.02.2018 р. з додатком № 1 обліку результатів виявлення антигенів і аглютинінів встановлено належність крові ОСОБА_7 до групи О з ізогемаглютинінами анти -А і анти-В за ізосерологічною системою АВО. У вирізках з пальто, об.№1-6, куртки - жилетки, об.№ 8, чорної куртки, об.№13-17 виявлена кров людини. При серологічному дослідженні в об. № 1-6, 8, 13-17 виявлений антиген Н. Походження антигену Н в зазначених об'єктах можливе за рахунок крові будь - якої особи, організму якої властивий антиген Н, такою особою може бути ОСОБА_7 . У вирізці з куртки - жилетки, об.№7 виявлена кров, видову належність якої не встановлено з жодною із наявних у відділенні сироваток. У вирізках з куртки - жилетки, об.№9-12 слідів крові не виявлено.
- згідно довідок ФОП ОСОБА_39 , вартість куртки шкіряної, бувшої у використанні, яка купувалась в 2010 році за 3200 грн, станом на 23.01.2018 року становить 1200 грн.; вартість дублянки шкіряної, бувшої у використанні, яка купувалась в 2006 році за 700 грн, станом на 23.01.2018 року становить 300 грн.; вартість кепки трап'яної, бувшої у використанні, яка купувалась в 2017 році, станом на 23.01.2018 року становить 100 грн.; вартість гаманця шкіряного, бувшого у використанні, який купувався в 2016 році за 780 грн, станом на 23.01.2018 року становить 350 грн.; вартість куртки трап'яної, бувшої у використанні, яка купувалась в 2015 році за 600 грн, станом на 23.01.2018 року становить 260 грн.; вартість рукавиці шкіряної, бувшої у використанні, яка купувалась в 2017 році за 200 грн, станом на 23.01.2018 року становить 100 грн. Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 07.04.2003 року підтверджено реєстрацію ФОП ОСОБА_39 державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради, із включенням відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР.
- згідно довідок ФОП ОСОБА_40 , вартість мобільного телефону марки «НТС», бувшого у використанні, який знаходився у використанні з 2007 року, станом на 23.01.2018 року становить 300 грн.; вартість наручного годинника марки «Касіо», бувшого у використанні, який знаходився у використанні з 2016 року, станом на 23.01.2018 року становить 1500 грн. Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 10.12.2004 року підтверджено реєстрацію ФОП ОСОБА_40 державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради, із включенням відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР.
- згідно повідомлення генерального директора «Ломбард»«Заставно - Кредитний Дім» ОСОБА_41 , ОСОБА_22 25.01.2018 року об 11 год. 19 хв. звертався до ПТ «Ломбард» Заставно - Кредитний Дім» за адресою у м. Житомирі, вул. Довженка, 44, з приводу закладу майна, а саме мобільного телефону «НТС» Wildfire S A510E, статус - закладений на 14 днів.
- копією виписки № 1047 із медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_8 лікарем травматологічного пункту КУ ЦМЛ №1 від 25.01.2018 року підтверджено звернення останнього 25.01.2018 року о 18 год 10 хв до травмпункту, із встановленням забою обох кистей та потиличної ділянки голови ліворуч, побив відомий по вул.Сонячна 5 23.01.2019р. Факт наявності даних тілесних ушкоджень підтверджує показання обвинуваченого, потерпілого та свідка ОСОБА_11 в тій частині, що між ОСОБА_16 та ОСОБА_15 відбувалась бійка.
- згідно рапорту оу ВКП Житомирського ВП ОСОБА_42 від 24.01.2018 року, в ході проведеного обходу прилеглих вулиць на наявність камер відеоспостереження, встановлених поблизу місця події, а саме пров. Сонячний, 5 у м. Житомирі, останніх виявлено не було.
- згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.01.2018 року, за номером кримінального провадження 12018060020000458 внесено відомості до ЄРДР по факту порушення ОСОБА_8 правил адміністративного нагляду, встановлених Ізяславським районним судом Хмельницької області від 06.12.2017 року, а саме 27.01.2018 року о 22 год. 30 хв. ОСОБА_8 був відсутній за місцем свого проживання за адресою у АДРЕСА_1 .
- згідно рапорту ст. ДОП Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_43 від 29.01.2018 року встановлено, що під час перевірки працівниками поліції ОСОБА_8 за місцем його проживання 27.01.2018 року о 22.30 год останній був відсутній; під час перевірки останнього за місцем проживання 28.01.2018 року о 23.00 год ОСОБА_8 був відсутній.
- копією матеріалів справи №5\18 адміністративного нагляду відносно ОСОБА_8 , з терміном нагляду з 20.12.2017 р. по 20.12.2018 р, підтверджується встановлення ухвалою Ізяславського районного суду від 06.12.2017 року адміністративного нагляду ОСОБА_8 на строк 12 місяців, із встановленням обмежень; довідкою начальника Ізяславської виправної колонії № 31 про оголошення особі, яка звільняється з місць позбавлення волі, ухвали судді про встановлення адміністративного нагляду підтверджено ознайомлення ОСОБА_8 під особистий підпис про встановлення такого нагляду та зобов'язання останнього прибути і зареєструватися у триденний термін у Житомирському ВП не пізніше 23.12.2017 року; згідно характеристики ОСОБА_8 , наданої ДУ «Ізяславська виправна колонія № 31 та затвердженої начальником установи 10.10.2017 року, останній за статейними ознаками скоєного злочину підпадає під дію Закону України «Про адміністративний нагляд за особами звільненими з місць позбавлення волі»; реєстраційний листок адміннаглядним не заповнений; затверджено графік нічних перевірок; довідкою ст. ДОП Житомирського ВП ОСОБА_43 від 04.01.2018 року підтверджено проведення бесіди із ОСОБА_8 , з приводу встановлення відносно нього адміністративного нагляду із встановленими обмеженнями; згідно рапорту ДОП Житомирського ВП ОСОБА_44 від 27.01.2018 року, встановлено відсутність за місцем проживання ОСОБА_8 27.01.2018 року о 22 год 30 хв; згідно рапорту ДОП Житомирського ВП ОСОБА_44 від 28.01.2018 року, встановлено відсутність за місцем проживання ОСОБА_8 28.01.2018 року о 23 год 00 хв.
Відповідно до положень процесуального закону недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
На підтвердження вини ОСОБА_8 обвинуваченням (прокурором) надано протокол проведення слідчого експерименту від 20.03.2018 року та фото таблиці до нього, за участю обвинуваченого ОСОБА_8 , де останній на місці розповів про подію 23.01.2018 року за адресою у АДРЕСА_2 , по факту спричинення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 та показав на місці механізм їх спричинення.
Проте, суд вважає даний доказ недопустимим з огляду на наступне.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що 31 січня 2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру. 20.03.2018р. проведено слідчий експеримент за участі підозрюваного, за результатами якого складено протокол. В протоколі зазначено, що підозрюваному роз'яснені права, передбачені статтею 63 КПК України (а.п.219).
Разом з тим, ст.63 КПК України визначає процесуальний статус представника цивільного позивача, відповідача. Права особи в статусі підозрюваного, визначені в ст. 42 КПК України, ОСОБА_8 взагалі роз'яснені не були. Не роз'ясненою залишилась і стаття 63 Конституції України.
Процесуальним законом визначений обов'язок суду визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння як отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права, що у наслідку має визнання таких доказів недопустимими.
Право відмовитися давати показання підсилене обов'язками бути про нього повідомленим, оскільки право мовчати і не свідчити проти самого себе вимагає не тільки того, щоб особу не примушували це робити, а й того, щоб її негайно і достатнім чином повідомили про це право; до того ж, існування цього обов'язку належить окремо виділити у контексті права не свідчити проти самого себе і права мовчати.
На підтвердження вини ОСОБА_8 обвинуваченням (прокурором) надано протокол проведення слідчого експерименту від 26.01.2018 року та фото таблиці до нього за участю свідка ОСОБА_11 .
З матеріалів кримінального провадження встановлено, 26.01.2018р. проведено слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_11 , за результатами якого складено протокол. В протоколі зазначено, що свідку роз'яснені права, передбачені статтею 63 КПК України (а.п.122).
Разом з тим, ст.63 КПК України визначає процесуальний статус представника цивільного позивача, відповідача. Права особи в статусі свідка, визначені в ст.66 КПК України, ОСОБА_11 взагалі роз'яснені не були. Не роз'ясненою залишилась і стаття 63 Конституції України, а також свідка не попереджено про відповідальність за завідомо неправдиві показання та за відмову давати показання.
Протоколи слідчих експериментів від 26.01.2018р. та від 20.03.2018р. суд визнає недопустимими доказами.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_8 інкримінується за наведених в акті обставин заволодіння в ході нападу на потерпілого ОСОБА_15 23.01.2018р. близько 23 години 45 хвилин в будинку АДРЕСА_2 також і гаманцем шкіряним чорного кольору вартістю 350грн, в якому знаходились грошові кошти в сумі 150грн.
Проте, в ході судового розгляду обвинувачення в цій частині не знайшло свого підтвердження, оскільки як потерпілим ОСОБА_7 , так і очевидцем свідком ОСОБА_31 підтверджено інші фактичні обставини заволодіння обвинуваченим цим майном - на дорозі по виходу з помешкання ОСОБА_19 за деякий час до інкримінуємого злочину (інше місце, адреса, час тощо), які є відмінними від тих, що викладені в обвинувальному акті. При цьому підозра ОСОБА_8 за встановлених обставин не пред'являлась, від такого обвинувачення він не захищався.
Таким чином, причетність ОСОБА_8 до заволодіння гаманцем шкіряним чорного кольору вартістю 350грн, в якому знаходились грошові кошти в сумі 150грн., за наведених в обвинувальному акті обставин суд визнає недоведеною.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що в ході злочинних дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_7 завдано матеріальної шкоди в розмірі 3760 грн (4260грн - 350грн - 150грн).
Суд не покладає в основу вироку показання обвинуваченого ОСОБА_8 про те, що він не порушував правил адміністративного нагляду, так як дана версія подій суперечить показанням самого обвинуваченого, свідків ОСОБА_24 (бабусі обвинуваченого), ОСОБА_45 (матері обвинуваченого), ОСОБА_29 (цивільний чоловік матері), їх показання логічні, узгоджуються між собою та з іншими об'єктивними доказами - матеріалами справи про адміннагляд.
Версія обвинуваченого щодо непричетності до розбійного нападу спростовується показаннями потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_21 , які були очевидцями подій та безпосередньо допитані в судовому засіданні. Їх показання логічні та узгоджуються між собою та з іншими об'єктивними доказами.
Обрану обвинуваченим версію подій суд вважає реалізацією обвинуваченим свого конституційного права на захист. Доводи сторони захисту про те, що допитана свідок ОСОБА_11 є зацікавленою особою, в ході судового слідства не знайшли підтвердження. Суд критично відноситься до показань обвинуваченого, вважає їх такими, що спрямовані на уникнення покарання за вчинене та зменшення своєї вини.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у порушенні ним правил адміністративного нагляду, тобто, в самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а також неприбуття без поважних причин у визначений строк до обраного місця проживання, і ці умисні дії кваліфікує за ст.395 КК України; суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, і ці умисні дії кваліфікує як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосуванням насильства, що є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого (розбій), поєднаний із проникненням у житло.
Обираючи вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, що відноситься до категорії невеликої тяжкості та особливо тяжкого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Так, обтяжуючою відповідальність обвинуваченого обставиною судом визнається вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Факт знаходження обвинуваченого в стані сп'яніння під час вчинення розбійного нападу підтверджується як його показаннями, так і показаннями потерпілого та свідка ОСОБА_11 . Пом'якшуючих відповідальність обставин судом не встановлено.
Крім того, суд також враховує і те, що ОСОБА_8 має молодий вік, є раніше неодноразово судимим за вчинення умисних злочинів, останній раз 28.10.2014 року до 4 років 2 місяців позбавлення волі, через невеликий проміжок часу після звільнення з місць позбавлення волі по відбуттю покарання (через місяць) вчинив умисні злочини, перебував у розшуку, за місцем проживання характеризується негативно, його соціальні зв'язки - не одружений, дітей не має, проживав з бабусею, на обліку в лікаря - нарколога та лікаря - психіатра не перебуває, враховуючи думку прокурора, потерпілого, який не наполягав на суворому покаранні обвинуваченого, в зв'язку з чим суд приходить до висновку про те, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства із призначенням покарання в межах санкцій статей обвинувачення, яке належить відбувати реально.
При цьому судом також враховуються приписи закону про те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, а також те, що призначене судом покарання буде необхідне й достатнє для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчиненню нових злочинів.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення в розмірі 4260 гривень підлягає частковому задоволенню. Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення вартості куртки шкіряної 1200грн, дублянки вартістю 300грн, кепки вартістю 100грн, куртки вартістю 260грн, оскільки ці речі зберіглись в натурі і будуть повернуті потерпілому. Крім того, за безпідставністю не підлягає стягненню вартість шкіряного гаманця 350грн з грошовими коштами в розмірі 150грн, про що зазначено вище. Таким чином, обгрунтованим є позов потерпілого про стягнення на його користь вартості викрадених рукавиць шкіряних 100грн, чоловічого наручного годинника Касіо вартістю 1500грн, мобільного телефону НТС вартістю 300грн., на загальну суму 1900грн.
Арешт на майно, а саме: куртку шкіряну, чорного кольору; шкіряну дублянку, рижого кольору; кепку тканеву, чорного кольору; куртку - жилетку тканеву, помаранчевого кольору; куртку тканеву чоловічу, чорного кольору із плямами червоно - бурого кольору, накладеного ухвалою слідчого судді Богунського районного суд м. Житомира від 30.01.2018 року, скасувати.
Судові витрати за проведення судово - дактилоскопічної експертизи згідно довідки вартості в розмірі 1001 гривень стягнути із засудженого.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою.
Речові докази: куртка шкіряна, чорного кольору, шкіряна дублянка, рижого кольору, кепка тканева, чорного кольору, куртка - жилетка тканева, помаранчевого кольору та куртка тканева чоловіча, чорного кольору із плямами червоно - бурого кольору, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів СВ Житомирського ВП - повернути власнику.
Керуючись ст.ст.368, 369, 374 КПК України, суд,-
Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.395 КК України, та призначити покарання у виді арешту строком шість місяців.
Визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.187 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком 7 років із конфіскацією 1/4 частини належного засудженому майна.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 7 років із конфіскацією 1/4 частини належного засудженому майна.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Строк відбування покарання рахувати з дня затримання, тобто з 28.02.2018р.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої вчиненням кримінального правопорушення задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7 1900грн завданої матеріальної шкоди.
Речові докази: куртка шкіряна, чорного кольору, шкіряна дублянка, рижого кольору, кепка тканева, чорного кольору, куртка - жилетка тканева, помаранчевого кольору та куртка тканева чоловіча, чорного кольору із плямами червоно - бурого кольору, передані на відповідальне зберігання до камери зберігання речових доказів СВ Житомирського ВП - повернути власнику.
Арешт на майно, а саме: куртку шкіряну, чорного кольору; шкіряну дублянку, рижого кольору; кепку тканеву, чорного кольору; куртку - жилетку тканеву, помаранчевого кольору; куртку тканеву чоловічу, чорного кольору із плямами червоно - бурого кольору, накладеного ухвалою слідчого судді Богунського районного суд м. Житомира від 30.01.2018 року, скасувати.
Стягнути із засудженого ОСОБА_8 на користь держави 1001 (одна тисяча одна) гривень судових витрат за проведення судово - дактилоскопічної експертизи.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 30 днів, починаючи з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому, потерпілому, прокурору та захиснику.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3