Ухвала від 04.07.2019 по справі 2340/4216/18

УХВАЛА

04 липня 2019 року

м. Київ

справа №2340/4216/18

адміністративне провадження №К/9901/17396/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Саприкіної І. В.,

суддів: Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

перевіривши касаційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС України), оформлену висновком від 06 вересня 2018 року та листом від 28 вересня 2018 року № Х - 750, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;

- зобов'язати ліквідаційну комісію Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (далі - Ліквідаційна комісія Управління) повторно надіслати до МВС України документи для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;

- зобов'язати МВС України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності 31 серпня 2017 року відповідно до Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 01 квітня 2019 року адміністративний позов задовольнив частково:

- визнав протиправною бездіяльність МВС України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ;

- зобов'язав Ліквідаційну комісію Управління надіслати до МВС України документи, які подані ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління, та висновок Ліквідаційної комісії Управління щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 від 06 вересня 2018 року;

- зобов'язав МВС України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23 травня 2019 року скасував рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та прийняв нову постанову, якою задовольнив позов ОСОБА_1 :

- визнав протиправною відмову МВС України, оформлену висновком від 06 вересня 2018 року та листом від 28 вересня 2018 року № Х - 750, у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850;

- зобов'язав Ліквідаційну комісію Управління надіслати до МВС України документи, які подані ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Управління, та висновок Ліквідаційної комісії Управління щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 ;

- зобов'язав МВС України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 200 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності (31 серпня 2017 року) відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850.

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 20 червня 2019 року Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просило скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року і відмовити у задоволення позову.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що предметом розгляду у цій справі є відмова суб'єкта владних повноважень щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги та зобов'язання відповідачів подати документи для прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

За п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Тлумачення ч. 6 ст. 12 КАС України свідчить, що малозначна справа є такою у силу своїх властивостей незалежно від того, чи визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанцій.

Оскільки ч. 6 ст. 12 КАС України розміщена в розділі 1 «Загальні положення» КАС України, то вона поширюється і на стадію касаційного провадження.

З урахуванням предмету позову, характеру правовідносин, складності справи, а також значення справи для сторін і суспільства, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Ознайомившись із касаційної скаргою, колегія суддів встановила відсутність виняткових обставин та фундаментальних правових проблем. Правові висновки, викладені у рішенні суду апеляційної інстанції, відповідають постановам Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року (справа № 711/4013/17), від 30 січня 2018 року (справа № 822/1579/17), від 13 лютого 2018 року (справа № 806/845/16), від 23 січня 2018 року (справа № 208/8402/14-а), від 29 березня 2018 року (справа № 816/303/16), від 23 листопада 2018 року (справа № 750/11020/17).

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, рекомендовано державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення від 19 грудня 1997 року у справі «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії»).

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії.

Надіслати Управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін