Справа № 2340/4216/18 Суддя (судді) першої інстанції: В.О. Гаврилюк
23 травня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ключковича В.Ю.,
суддів Беспалова О.О.,
Парінова А.Б.,
за участю
секретаря судового засідання Коломійцевої А.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника МВС України Тимчишиної С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Гаврилюк В.О.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, у якому (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просив:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України (оформлену висновком від 06.09.2018 та листом № X -750 від 28.09.2018), в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;
- зобов'язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності 31 серпня 2017 року, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року..
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зобов'язано ліквідаційну комісію Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи, які подані ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та висновок ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 від 06.09.2018. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить змінити рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року в частині відмовлених позовних вимог та задовольнити позов повністю.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що в матеріалах справи наявна копія висновку від 06.09.2018, який УМВС України в Черкаській області подало для призначення одноразової грошової допомоги, однак Департаментом фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України було відмовлено, про що свідчать відповідні написи на висновку «відмовлено» та «не погодив» і саме вищевказаний висновок є рішенням про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки саме ним встановлено факт порушення мого права, а листом Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № Х-750 від 28.09.2018 було тільки повідомлено про відмову ДФОП МВС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги слід задовольнити. Крім того, апелянт зазначає, що вже звертався до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, однак отримав відмову, під час повторного розгляду заяви мені знову відмовлено не зважаючи на наявність рішення суду, що призвело до повторного звернення до суду, а тому немає жодної гарантії, що під час повторного розгляду заяви (а фактично під час розгляду втретє) позивачу знову не буде відмовлено, а тому, іншого способу захистити права позивача, аніж зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплати одноразову грошову допомогу як інваліду 2 групи, немає.
Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство внутрішніх справ України подало апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року в частині задоволених позовних вимог, в іншій частині - залишити без змін, в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Міністерство внутрішніх справ України в апеляційні скарзі вказує, що Закон України "Про міліцію" втратив чинність, і суд обґрунтовує прийняте рішення застосовуючи до спірних правовідносин нормативно-правовий акт, що втратив чинність. Крім того, апелянт зазначає, що ОСОБА_1 в призначенні одноразової грошової допомоги слід відмовити, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, а тому МВС України не вбачає законних підстав для виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратному прожиткового мінімуму, установленого законом для непрацездатних осіб на дату встановлення ІІ-ї групи інвалідності. Також, МВС України звертає увагу суду, що питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення останньому спірної грошової допомоги носить дискреційний характер.
Також, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області подала апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року в частині задоволених позовних вимог, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі Ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області зазначає, що МВС України 06.09.2018 року затверджено висновок, яким відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що після первинного огляду у 2003 році та повторним оглядом 31.08.2017 року минуло більше ніж два роки, тобто немає правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України «Про міліцію» та умов передбачених Порядком № 850. Ліквідаційна комісія УМВС України листом від 28.09.2018 за № Х-750 повідомила позивача про вищевказане. Також, апелянт вказує, що заявлені позовні вимоги є аналогічними до тих, які вже вирішувалися судом по суті, та є рішення яке набрало законної сили і яке є виконаним, а тому, немає правових підстав для задоволення позову, оскільки ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області та МВС України під час прийняття рішення діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13.05.2019 до суду апеляційної інстанції від Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому відповідач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог залишити без змін.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, думку позивача та його представника. Думку представника МВС України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 14.07.1989 по 26.12.2005 проходив службу в органах внутрішніх справ, а саме: в УМВС України в Черкаській області, на посаді експерта вибухо-технічного відділення НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області, лейтенант міліції .
Згідно копії свідоцтва про хворобу № 992 від 23.12.2015 ВЛК УМВС України в Черкаській області, ОСОБА_1 встановлені відповідні діагнози та визначено, що захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС, а також визнано позивача обмежено придатним до військової служби, при цьому останнє не містить відсотка втрати працездатності.
Згідно відповіді КЗ "ЧОЦ МСЕ ЧОР" від 27.10.2017 за № 949/0109/1 наданої ліквідаційній комісії УМВС України в Черкаській області, медичні документи ОСОБА_1 МСЕК № 3 знищені через пожежу, однак з довідки НСК "Оранта" ОСОБА_1 . 28.01.2003 отримав страхову суму за 5% втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою, отриманою в період проходження служби.
Наказом УМВС України в Черкаській області від 26.12.2005 № 197 о/с ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішній справ в запас ЗСУ за п. 64 "В" (через обмежений стан здоров'я).
31.08.2017 у відповідності до виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААА № 870377 ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності та пов'язано причинно-наслідковий зв'язок з проходженням служби в ОВС.
Окрім того, у відповідності до довідки серії 12 ААА №023114 від 01.09.2017 ОСОБА_1 обласною МСЕК № 1 встановлено ступінь втрати працездатності в розмірі 80 % і зазначено, що захворювання пов'язане з проходженням служби в ОВС.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у адміністративній справі № 823/125/18, зокрема, зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 вересня 2017 року про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" та постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
06 вересня 2018 року ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області подала висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з інвалідністю на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 823/125/18, день виникнення права позивача на отримання грошової допомоги 31.08.2017, на підставі пункту 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі, смерті, інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2018 №850, одноразову грошову допомогу позивачу призначено у розмірі 336800,00 грн.
28 вересня 2018 року ліквідаційна комісія МВС України в Черкаській області надіслала ОСОБА_1 лист, відповідно до якого повідомила, що Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України надіслав затверджений на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 823/125/18 висновок про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку з невідповідністю вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 (далі-Порядок).
Зокрема, як свідчать надіслані матеріали, у 2003 році HACK “Оранта " ОСОБА_1 було виплачено страхову суму у зв'язку з установленням 5% втрати працездатності. Установлення II групи інвалідності відбулося 31.08.2017, тобто в період понад два роки від дати первинного огляду.
Таким чином, оскільки після первинного огляду МСЕК, за результатами якого установлено 5% втрати працездатності та виплачено страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням, пройшло більше двох років, правових підстав для призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням II групи інвалідності відповідно до умов Порядку, немає, так як право на доплату такої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми, мають лише ті працівники міліції, яким вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності згідно рішення МСЕК встановлено під час повторного огляду, проведеного протягом двох років від дати первинного огляду.
Позивач, вважаючи таку відмову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про задоволення адміністративного позову повністю, та вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України (оформлену висновком від 06.09.2018 та листом № X -750 від 28.09.2018), в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року є протиправним, оскільки висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, виходячи з наступного.
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання зазначеної статті постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок № 850).
Згідно із п. 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи.
Відповідно до п. 7-8 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги.
За приписами пункту 9 Порядку № 850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Наведені норми Порядку № 850 свідчать, що саме Міністерство внутрішніх справ України вирішує питання про виплату одноразової грошової допомоги на підставі документів, направлених керівником органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції.
З 07.11.2015 набрав чинності Закон України "Про Національну поліцію" (далі - Закон № 580-VІІІ), згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень якого визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про міліцію".
Пунктом 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ встановлено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Пунктом 4 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №580-VІІІ встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Щодо доводів Міністерства внутрішніх справ України в апеляційні скарзі про те, що Закон України "Про міліцію" втратив чинність, і суд обґрунтовує прийняте рішення застосовуючи до спірних правовідносин нормативно-правовий акт, що втратив чинність, колегія суддів вважає такі доводи не обґрунтованими, оскільки останнім місцем служби позивача є УМВС України в Черкаській області, тому на ОСОБА_1 як на колишнього міліціонера поширюються саме норми Закону України "Про міліцію" та Порядку №850, оскільки виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності відповідно до Закону України «Про міліцію» та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 здійснюється особам, останнім місцем служби яких є органи міліції.
Оскільки позивач проходив службу в міліції, то норми Закону України «Про міліцію» та Порядку №850 підлягають застосуванню.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 711/4013/17.
МВС України мотивував свою відмову у виплаті одноразової грошової допомоги наявністю обставин, передбачених пунктом 4 Порядку №850.
Згідно з вказаною нормою, якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Однак, Законом України "Про міліцію" не встановлено обмежень щодо виплати одноразової грошової допомоги, які передбачені пунктом 4 Порядку № 850. Вказана норма Порядку № 850 не позбавляє позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, а лише встановлює обмеження у розмірі проведення виплати нарахованої суми грошової допомоги в залежності від часу повторного встановлення інвалідності із втратою працездатності після первинного встановлення втрати працездатності. Так само цей пункт Порядку не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
Вичерпний перелік випадків, за яких особі може бути відмовлено у призначенні грошової допомоги, визначено у пункті 14 Порядку № 850, і підстави, з якої виходив відповідач, вказана норма не містить.
В розумінні п. 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності є дата, визначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підсумовуючи зазначене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що він має право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини 6 статті 23 Закону України "Про міліцію".
Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 30 січня 2018 року у справі № 822/1579/17, від 13 лютого 2018 року у справі № 808/1866/16 та від 13 лютого 2018 року у справі № 806/845/16.
Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до пояснень комунального закладу "Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради" №1138/0109/1 від 13.12.2018 ОСОБА_1 у перше був оглянутий 04.09.2017 обласною МСЕК № 1 та встановлено ІІ групу інвалідності, захворювання пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ, безтерміново та встановлено 80% ступеню втрати професійної працездатності, а отже посилання МВС України на невідповідність вимогам пункту 4 Порядок № 850, яке зазначене у висновку про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, є помилковим, оскільки вказана норма Порядку №850 стосується осіб, які повторно проходять огляд медико-соціальною експертною комісією.
Згідно пункту 9 Порядку № 850, уповноважений орган в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 вересня 2018 року ліквідаційна комісія УМВС України в Черкаській області подала висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 823/125/18, однак, 28 вересня 2018 року ліквідаційна комісія МВС України в Черкаській області надіслала ОСОБА_1 лист, відповідно до якого повідомила, що Департамент фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України надіслав затверджений на виконання постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 у справі № 823/125/18 висновок про відмову в призначенні позивачеві одноразової грошової допомоги у зв'язку з невідповідністю вимогам п. 4 Порядку № 850.
В матеріалах справи наявна копія висновку від 06.09.2018 (а.с.14), який УМВС України в Черкаській області подало для призначення одноразової грошової допомоги, однак Департаментом фінансово - облікової політики Міністерства внутрішніх справ України було відмовлено позивачу, про що свідчать відповідні написи на висновку «відмовлено» та «не погодив» (а.с.14), крім того, листом Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області № Х-750 від 28.09.2018 було повідомлено позивача про відмову ДФОП МВС України, з огляду на що, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем - Міністерством внутрішній справ України саме прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а не допущено протиправну бездіяльність, як помилково зазначив суд першої інстанції, а відтак, позовні вимоги слід задовольнити та визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України (оформлену висновком від 06.09.2018 та листом № X-750 від 28.09.2018), в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Щодо доводів Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в апеляційній скарзі про те, що заявлені позовні вимоги є аналогічними до тих, які вже вирішувалися судом по суті, та є рішення яке набрало законної сили і яке є виконаним, а тому, немає правових підстав для задоволення позову, колегія суддів зазначає наступне.
Так, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року у справі № 823/125/18 (залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 серпня 2018 року) адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України про повернення листом від 21 листопада 2017 року № 15/2-4225 матеріалів з питання призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 через їх не відповідність вимогам законодавства. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12 вересня 2017 року про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20 грудня 1990 року № 565-ХІІ "Про міліцію" та постанови Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги у справі № 823/125/18, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем рішення, у спосіб передбачений законом, щодо призначення чи відмови у призначенні виплати - одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 не приймалося. Під час розгляду даної адміністративної справи суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог, визнавши протиправною бездіяльність МВС України з неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 щодо нарахування одноразової грошової допомоги та зобов'язавши відповідача повторно розглянути документи ліквідаційної комісії щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 і прийняти рішення (індивідуальний акт) за змістом і формою, передбаченого п. 9 Порядку № 850.
Отже, обставини справи № 823/125/18 не є ідентичними обставинам даної справи, підстави позову також є різними, а тому, доводи Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в даному випадку не знайшли свого підтвердження.
Щодо висновків суду першої інстанції про те, що Міністерство внутрішніх справ України рішення про відмову у призначенні ОГД позивачу не приймало, а тому слід визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення за результатами розгляду питання про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що Міністерством внутрішній справ України саме прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, а не допущено протиправну бездіяльність, а тому, беручи до уваги обставини справи №823/125/18 та справи № 2340/4216/18, зокрема, щодо того, що позивачу фактично вдруге повідомлено про відмову у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, а тому є підстави вважати, що під час виконання судового рішення у справі № 2340/4216/18 буде втретє відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13 лютого 2018 року у справі № 361/7567/15-а, від 07 березня 2018 року у справі № 569/15527/16-а, від 20 березня 2018 року у справа № 461/2579/17, від 20 березня 2018 року у справі № 820/4554/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 569/16681/16-а та від 12 квітня 2018 року у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб'єктів владних повноважень Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об'єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об'єднаного Королівства» (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру» (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії» (Putter v. Bulgaria № 38780/02).
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними повноваженнями є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Відповідач - Міністерство внутрішній справ України, в даному випадку не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а та від 29 березня 2018 року у справі №816/303/16, від 23 листопада 2018 року у справі №750/11020/17.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Отже, доводи апеляційної ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та є підставою для скасування рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року та задоволення позовних вимог в повному обсязі, при цьому апеляційні скарги Міністерства внутрішніх справ України та Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року не відповідають обставинам справи, а тому, у відповідності до ст.317 КАС України, таке рішення необхідно скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
У задоволенні апеляційних скарг Міністерства внутрішніх справ України та Ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України (оформлену висновком від 06.09.2018 та листом № X-750 від 28.09.2018), в призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Зобов'язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи, які подані ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області та висновок ліквідаційної комісії Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_1 .
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІ групи інвалідності, пов'язаної з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення II групи інвалідності (31 серпня 2017 року), відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21 жовтня 2015 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 23 травня 2019 року.
Головуючий суддя В.Ю. Ключкович
Судді О.О. Беспалов
А.Б. Парінов