ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
25 червня 2019 року № 826/16821/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Чудак О.М., за участю секретаря судового засідання Шарій А.А., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Сотника А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів,
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування:
- наказу Національного антикорупційного бюро України «Про внесення змін до Структури Національного антикорупційного бюро України» від 18 червня 2018 року №124-ДСК (Наказ №124);
- наказу Національного антикорупційного бюро України від 11 вересня 2018 року №178-ДСК (Наказ №178), яким внесено зміни до Структури Національного антикорупційного бюро України;
- наказу Національного антикорупційного бюро України «Про внесення змін до Положення про Головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України» від 19 червня 2018 року №129 (Наказ №129).
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з метою уникнення виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року у справі №826/10608/17 про поновлення його на посаді Старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів відповідачем прийнято оскаржувані накази, якими проведено зміни в структурі Національного антикорупційного бюро України.
Так Наказом №124 в Третьому підрозділі детективів Головного підрозділу детективів створено П'ятий відділ детективів, у який переведені всі особи, які працювали в Третьому відділі детективів та були підлеглими працівниками у позивача. З огляду на це, вказаний наказ порушує права та інтереси позивача як державного службовця та перешкоджає останньому виконувати свої обов'язки, оскільки в Третьому відділі детективів залишився працювати лише позивач. Наказ №129 вимагає від нього виконання тієї роботи, яка не передбачена посадовою інструкцією. Тобто, приймаючи Наказ №124 та Наказ №178 відповідач діяв без належних на те повноважень та всупереч статті 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
З огляду на зазначене, позивач вважає, що Накази №124, №129 та №178 є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2018 року позивачу поновлено строк звернення до суду, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
17 грудня 2018 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Національне антикорупційне бюро України зазначає, що Накази №124 та №129 прийняті ще до надходження до бюро виконавчого листа про поновлення позивача на посаді та з метою вирішення робочих питань в організації роботи Головного підрозділу детективів відповідно до службової записки Керівника підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калужинського А.В. від 08 червня 2018 року №04/11142-01. Твердження, що при поновленні позивача на посаді ними вжито заходів з вилучення із відділу всіх осіб, крім нього, не відповідає дійсності, оскільки згідно Наказу №124 третій відділ детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів складається з трьох працівників. На час поновлення на посаді позивача дві посади у підрозділі, які він очолює, є вакантними та на заміщення яких ними проводиться відкритий конкурс. Окрім цього позивач, як керівник підрозділу, не звертався із пропозиціями до керівництва Національного антикорупційного бюро України щодо збільшення штатної чисельності працівників підпорядкованого йому підрозділу, перегляду чи доповнень завдань та функцій підрозділу, внесення змін до Положення про Головний підрозділ детективів, посадової інструкції тощо.
Більше того, Наказами №124 та №129 права позивача не порушені, на час поновлення ОСОБА_1 на посаді його посадова інструкціє не змінювалася, а тому посилання на зміну посадових обов'язків є безпідставними. Оскаржуючи до суду Наказ №178 позивачем взагалі не обґрунтовано, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів.
26 грудня 2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, у якій зазначено, що з 23 травня 2018 року у відповідача відсутні будь-які поважні обставини, які не залежали б від волі боржника, для негайного виконання рішення суду про поновлення його на державній службі. Наведені мотиви і обставини для переведення детективів Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів не є обґрунтованими жодними належними та допустимими доказами, а відтак є безпідставними. Посадова інструкція відносно нього не містить завдань і обов'язків, що внесені Наказом №129 до Положення про Головний підрозділ детективів та покладені на очолюваний відділ. Станом на час розгляду справи у суді внесені оскаржуваними наказами зміни до структури Національного антикорупційного бюро та Положення про головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України не є єдиними перепонами у реалізації службових прав та обов'язків і фізично він позбавлений права доступу до приміщень Головного підрозділу детективів, сектору по забезпеченню роботи вказаного підрозділу.
08 січня 2019 року до суду надійшли письмові пояснення, у яких відповідачем вказано на відсутність порушеного права позивача, оскільки станом на час розгляду даної справи, права та інтереси ОСОБА_1 не порушені згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі №826/10608/17, якою скасовано рішення суду першої інстанції про поновлення позивача на посаді, а в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 травня 2019 року враховуючи положення пункту 1 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України та фактичні обставини справи, призначено судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2019 року, постановленою не виходячи до нарадчої кімнати, ухвалено здійснювати розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті, підготовчим. В подальшому, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві, заявах по суті та наданих у справу доказах.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмово викладену позицію.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, встановив наступне.
08 червня 2018 року Керівник Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Калужанський А.В. звернувся до Директора Національного антикорупційного бюро України Ситника А.С. із службовою запискою стосовно внесення змін до структури та штатного розпису Національного антикорупційного бюро України з метою створення нового структурного відділу в межах Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України.
Так, у зв'язку із збільшенням кримінальних проваджень, які розслідуються детективами Національного антикорупційного бюро України та необхідністю оптимізації роботи Головного підрозділу детективів в частині розподілу об'єктів та ліній, закріплених за відділами головного підрозділу, запропоновано створити П'ятий відділ детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів.
18 червня 2018 року відповідачем прийнято наказ №124-ДС «Про внесення змін до Структури Національного антикорупційного бюро України», яким внесено зміни до Структури Національного антикорупційного бюро України, виклавши її в новій редакції, згідно якої Третій підрозділ детективів складається з п'яти відділів детективів.
19 червня 2018 року відповідачем прийнято наказ №129 «Про внесення змін до Положення про Головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України».
Зокрема, пунктом 1.2 Наказу №129 абзац 2 пункту 2.7 розділу ІІ Положення викладено в новій редакції, згідно якої, відділи Підрозділів детективів Головного підрозділу очолюють Старші детективи - керівники відділів детективів, які мають старших детективів - заступників керівників відділів у випадках, передбачених структурою та штатним розписом Національного антикорупційного бюро України.
Також, пунктом 1.4 Наказу №129 пункт 6.2.3 розділу VI Положення викладено в новій редакції, згідно якої зокрема, Третій відділ детективів Третього підрозділу детективів здійснює: а) організаційно-методичне забезпечення роботи Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів; б) за дорученням Керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів розгляд заяв та звернень громадян, запитів про надання публічної інформації, повідомлень про кримінальні правопорушення; в) за дорученням Керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів здійснення досудового розслідування за напрямками, визначеними керівництвом підрозділу та Головного підрозділу детективів.
За рішенням керівництва Національного антикорупційного бюро України або Головного підрозділу детективи можуть проводити оперативно-розшукову діяльність та/або досудове розслідування за напрямками, що не закріплені за тими структурними підрозділами, які вони представляють.
11 вересня 2018 року відповідачем прийнято наказ №178-ДСК «Про внесення змін до Структури Національного антикорупційного бюро України», яким внесено зміни до Структури Національного антикорупційного бюро України.
Не погоджуючись із наведеними рішеннями відповідача, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Суд, надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, виходить з наступного.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові основи організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України визначає Закон України «Про Національне антикорупційне бюро України» від 14 жовтня 2014 року №1698-VII.
Стаття 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» встановлює загальну структуру і чисельність Національного антикорупційного бюро України.
Національне антикорупційне бюро України складається з центрального і територіальних управлінь. Національне антикорупційне бюро України є юридичною особою публічного права (частина перша статті 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»).
Згідно положень частини другої статті 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» для забезпечення виконання завдань Національного антикорупційного бюро України його Директор утворює своїм рішенням не більше семи територіальних управлінь Національного бюро, юрисдикція яких охоплює визначені в рішенні області України, Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь.
Директор Національного антикорупційного бюро України, у випадку обґрунтованої необхідності, може утворювати своїм рішенням додаткові територіальні управління Національного антикорупційного бюро України у межах області чи Автономної Республіки Крим.
Частиною третьою статті 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» передбачено, що структура, штатна чисельність управлінь Національного бюро та положення про них затверджуються Директором Національного антикорупційного бюро України.
До структури управлінь Національного антикорупційного бюро України можуть входити підрозділи детективів, що здійснюють оперативно-розшукові та слідчі дії, інформаційно-аналітичні, оперативно-технічні підрозділи, підрозділи, що здійснюють виявлення майна, яке може бути предметом конфіскації або спеціальної конфіскації, підрозділи швидкого реагування, забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства та забезпечення безпеки працівників, представництва інтересів в іноземних юрисдикційних органах, експертні, фінансові, кадрові та інші підрозділи (частина четверта статті 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»).
Згідно частини шостої статті 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» гранична чисельність центрального та територіальних управлінь Національного антикорупційного бюро України становить 700 осіб, у тому числі не більше 200 осіб начальницького складу.
Статтею 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» встановлено повноваження Директора Національного антикорупційного бюро України.
Зокрема, Директор Національного антикорупційного бюро України організовує роботу Національного антикорупційного бюро України, визначає обов'язки першого заступника, заступників Директора Національного антикорупційного бюро України; затверджує структуру та штатну чисельність центрального та територіальних управлінь Національного антикорупційного бюро України; видає у межах повноважень накази і розпорядження, дає доручення, які є обов'язковими для виконання працівниками Національного антикорупційного бюро України (частина перша статті 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України»).
Суд зазначає, що прийняття відповідачем Наказу №124, яким змінено Структуру Національного антикорупційного бюро України, а саме встановлено, що Третій підрозділ детективів складається з п'яти відділів детективів, не суперечить положенням статті 5 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та прийнятий в межах повноважень визначених статтею 8 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України».
Не знайшли свого підтвердження доводи позивача, що Наказ № 124 порушує його права і інтереси як державного службовця та перешкоджає останньому виконувати свої обов'язки, оскільки в Третьому відділі детективів залишився працювати лише позивач, так як згідно Наказу №124 Третій відділ детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів складається з трьох працівників, а згідно пояснень відповідача на час поновлення позивача на посаді дві посади у підрозділі, які він очолює, є вакантними та на заміщення яких відповідачем проводиться відкритий конкурс.
Враховуючи вищезазначене, позовна вимога про визнання протиправним та скасування Наказу №124 задоволенню не підлягає.
Також, як встановлено судом, на виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року у справі №826/10608/17 та згідно розпорядження відповідача №1280-р від 20 червня 2018 року «Про поновлення на посаді В.Болгова», позивача поновлено на посаді Старшого детектива - керівника Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів з 02 серпня 2017 року.
Посадовою інструкцією Старшого детектива - керівника відділу підрозділу детективів Головного підрозділу детективів (Інструкція), що затверджена 01 березня 2017 року Директором Національного антикорупційного бюро України Ситником А.С., визначено права та обов'язки позивача.
Пунктом 1.1 Інструкції встановлено, що Старший детектив - керівника відділу підрозділу детективів Головного підрозділу детективів (далі - ПД) очолює відділ та здійснює загальне керівництво його діяльністю з метою забезпечення ефективної діяльності підлеглих працівників, направленої на попередження, виявлення, припинення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Розділ ІІ Інструкції встановлює завдання та обов'язки Старшого детектива - керівника відділу підрозділу детективів Головного підрозділу детективів.
Зокрема, згідно пунктів 2.2, 2.10, 2.16, 2.17 розділу ІІ Інструкції Старший детектив - керівник відділу підрозділу детективів Головного підрозділу детективів: забезпечує виконання доручень Директора Національного антикорупційного бюро України, його першого заступника, керівництва підрозділу детективів; забезпечує обробку документів, які надійшли до відділу, їх розгляд та прийняття за ними рішень у строки, визначені чинним законодавством та нормативними актами Національного антикорупційного бюро України з питань діловодства; забезпечує виконання усних та письмових вказівок Керівника ПД або його заступника, керівництва Національного антикорупційного бюро України, письмових вказівок Спеціалізованої прокуратури України Генеральної прокуратури України, наданих в межах компетенції, організовує та контролює їх виконання; організовує роботу з розгляду звернень громадян за дорученням керівництва ПД.
Підпунктами 3.1.2, 3.1.3, 3.1.6 та 3.1.12 пункту 3.1 Інструкції закріплено, що права Старшого детектива - керівника відділу детективів визначені Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про Національне антикорупційне бюро України», Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» та іншими законодавчими і нормативними актами, відповідно до яких він має право: самостійно здійснювати оперативно-розшукову діяльність на підставах та в порядку встановлених законом, проводити оперативно-розшукові заходи; проводити досудове розслідування у необхідних випадках, та здійснювати інші повноваження, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України; підписувати від імені відділу листи, повідомлення, запити та інші документи з питань діяльності відділу, за винятком тих, що надсилаються на ім'я Президента України, Прем'єр-міністра України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Генерального прокурора України, керівників центральних органів виконавчої і судової гілок влади; доступу до відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у межах наданих повноважень.
З вказаною посадовою Інструкцією позивач ознайомлений 02 березня 2017 року.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України, а також в інших справах, витребуваних до Національного антикорупційного бюро України прокурором, що здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування працівниками Національного антикорупційного бюро України, проводять Старші детективи та детективи Національного антикорупційного бюро України, які є державними службовцями.
Як вже зазначалося вище, оскаржуваним Наказом №129 внесено зміни до Положення про Головний підрозділ детективів Національного антикорупційного бюро України, яким визначено основні напрямки діяльності Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів.
Так, Третій відділ детективів Третього підрозділу детективів здійснює: а) організаційно-методичне забезпечення роботи Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів; б) за дорученням Керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів розгляд заяв та звернень громадян, запитів про надання публічної інформації, повідомлень про кримінальні правопорушення; в) за дорученням Керівника Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів здійснення досудового розслідування за напрямками, визначеними керівництвом підрозділу та Головного підрозділу детективів.
Визначені Наказом №129 основні напрямки діяльності Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів корелюються із положеннями Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» та не суперечать положенням посадової інструкції Старшого детектива - керівника відділу підрозділу детективів Головного підрозділу детективів, згідно якої позивач виконує покладені на нього службові обов'язки.
Крім того, як встановлено судом, Наказ №129 прийнято відповідачем 19 червня 2018 року та за наслідками розгляду службової записки від 08 червня 2018 року, тоді як поновлення позивача на посаді відбулося 20 червня 2018 року, а тому посилання позивача на прийняття оскаржуваного наказу з метою уникнення виконання рішення суду про поновлення його на посаді є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем при прийняті Наказу №129 не порушено права позивача, не віднесено до його службових обов'язків інших обов'язків, що не передбачені посадовою інструкцією, а тому позовна вимога про визнання протиправним та скасування Наказу №129 задоволенню не підлягає.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування Наказу №178 суд зазначає наступне.
11 вересня 2018 року відповідачем прийнято наказ №178-ДСК «Про внесення змін до Структури Національного антикорупційного бюро України», яким змінено кількість осіб Відділу детективів по виявленню кримінальних корупційних правопорушень Управління аналітики та обробки інформації з 15 до 13 осіб; перейменовано і змінено кількість осіб Відділу підтримки інформаційно-аналітичних систем та технологій Управління інформаційно-аналітичних систем та технологій з 4 осіб на 6 осіб Відділу розвитку та супроводу ІТ-інфраструктури Управління інформаційних технологій.
Наказом №178 відповідач взагалі не вносив змін до структури чи штатної кількості Третього відділу детективів Третього підрозділу детективів, в якому працює позивач, а тому посилання на порушення його прав є необґрунтованим.
Частиною першою статті 5 КАС України, серед іншого, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Як зазначено в постанові Верховного Суду України №21-1115во10 від 10 квітня 2012 року суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити, які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб'єкта владних повноважень.
У рішенні від 01 грудня 2004 року №18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
При цьому особа на власний розсуд визначає чи порушені її права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об'єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки саме цієї особи у сфері публічно-правових відносин.
З цього слідує, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання судочинства. Якщо особа не довела факту порушення особисто своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає.
Звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Поряд з цим, згідно рішення Верховного Суду від 19 березня 2018 року у справі №9901/414/18, провадження №П/9901//414/18 завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень та зобов'язання вчинити певні дії можливе лише у разі, якщо такий суб'єкт повинен був вчинити такі дії (або прийняти відповідне рішення) згідно з законодавством і, невчинення цих дій (неприйняття рішення) порушує права позивача.
Суд вказує, що ОСОБА_1 в адміністративному позові не наведено, які саме права та інтереси його порушенні відповідачем при прийнятті Наказу №178.
Також, як встановлено судом, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2018 року у справі №826/10608/17, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2018 року про поновлення позивача на посаді, в задоволенні позову відмовлено.
За таких обставин суд констатує про відсутність порушеного права позивача, оскільки станом на час розгляду даного адміністративного позову позивач в трудових відносинах із відповідачем не перебуває.
Відповідно до частини першої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд виходить з того, що за обставин необґрунтованості заявлених позивачем вимог, підстави для стягнення сплаченого ним судового збору з відповідача відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 255 КАС України,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України про визнання протиправними та скасування наказів - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання фізичної особи: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).
Відповідач - Національне антикорупційне бюро України (місцезнаходження юридичної особи: 03035, місто Київ, вулиця Василя Сурикова, будинок 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39751280).
Повний текст рішення складено 05 липня 2019 року.
Суддя О.М. Чудак