ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
04 липня 2019 року м. Київ № 640/11225/19
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Васильченко І.П., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
до Головного територіального управління юстиції у м. Києві
про скасування постанови про накладення штрафу,
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції в м. Києві про скасування постанови про накладення штрафу від 05.06.2019 року.
Відповідно до п.п. 3 та 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Ознайомившись із позовною заявою позивача, суд встановив, що вона не відповідає вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.
Згідно з п.п. 2, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Позивачем визначено відповідача у справі Головне територіальне управління юстиції у м. Києві.
Разом з тим, суд звертає увагу, що в прохальній частині позову відсутні позовні вимоги до Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
За таких обставин, позивачу необхідно визначити належних відповідачів у справі.
Згідно зі статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга). Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя).
Статтею 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (частина перша). Позовну заяву може бути подано до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів (пункт 1 частини другої).
Позивач оскаржує постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 05.06.2019 у виконавчому провадженні №58403166, проте до суду позовну заяву подано лише 21.06.2019, тобто з порушенням десятиденного строку. Водночас позовна заява не містить обґрунтувань звернення до суду в межах строків визначених КАС України або заяви про поновлення строків.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В той же час, позивач звернувся до суду із клопотанням про звільнення його від сплати судових витрат.
Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить із наступного.
Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI).
Положеннями ст. 8 вказаного Закону визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч. ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору та зменшення розміру судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Між тим, переконливих доказів того, що позивач перебуває в скрутному матеріальному становищі, що унеможливлює сплату судового збору матеріали справи не містять.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків (частини єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) та використовується, зокрема, на фінансування адміністративних витрат, пов'язаних із виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду.
Згідно із ч. 2 цієї ж статті забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом.
В той же час, позивачем не надано жодних доказів відсутності коштів на сплату судового збору.
Суд звертає увагу позивача на те, що сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.
Крім того, невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до судового захисту.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, а тому у задоволенні клопотання позивача відмовляє.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI (надалі - Закон N 3674-VI) судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлюється ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою, суб'єктом владних повноважень у розмірі - 1,5 відсотку від ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік" встановлено у 2019 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921,00 гривень.
Відповідно до позовних вимог позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру. Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн. та надати суду докази такої сплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 цієї ж статті).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду із супровідним листом: уточненої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України, з урахуванням зауважень суду; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого КАС України, навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів; доказів сплати судового збору.
Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.
3. Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя І.П. Васильченко