ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
18 червня 2019 року м. Київ № 640/2709/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши клопотання представників відповідача та третіх осіб - 1, 2 про розгляд за правилами загального позовного провадження адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконуючої обов'язки Міністра охорони здоров'я України Супрун Уляни Надії, треті особи - Кабінет Міністрів України та Міністерство охорони здоров'я України, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва, (далі - суд), перебуває адміністративна справа №640/2709/19, (далі - справа №640/2709/19), за позовом ОСОБА_1 , (далі - позивач), до Виконуючої обов'язки Міністра охорони здоров'я України Супрун Уляни Надії, (далі - відповідач), треті особи - Кабінет Міністрів України, (далі - третя особа-1), Міністерство охорони здоров'я України, (далі - третя особа - 2), у якій позивач просить суд:
- визнати відсутньою у відповідача компетенції (повноважень) Міністра охорони здоров'я України, передбаченої, зокрема, але не виключно, положеннями ст. 44 Закону України "Про Кабінет Міністрів України", п. 10 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267;
- визнати протиправними дії відповідача по виконанню повноважень Міністра охорони здоров'я України з 01 серпня 2016 року;
- зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій по виконанню обов'язків Міністра охорони здоров'я України. Ухвалою суду від 25 березня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/2709/19 розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Поряд з цим, представниками відповідача та третіх осіб - 1, 2 заявлені письмові клопотання про розгляд справи №640/2709/19 за правилами загального позовного провадження, (далі - заявлені клопотання).
Так, відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У випадку, передбаченому частиною першою статті 259 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може:
1) задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; або
2) відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Разом з тим, відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 12, ч.ч. 1-4 ст. 257 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи вищевказані норми, звертаючи увагу на те, що справа №640/2709/19 не належить до категорій справ, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження та/або які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, а також зважаючи на недоведеність представниками відповідача та третіх осіб - 1, 2 доцільності розгляду справи №640/2709/19 в загальному позовному провадженні, суд приходить до висновку, що заявлені клопотання є необґрунтованими, а тому підлягають залишенню без задоволення.
Поряд з цим, від представників відповідача та третіх осіб - 1, 2 до суду надійшли письмові клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування яких зазначено, зокрема, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки обґрунтовуючи поважність пропуску строків звернення до адміністративного суду позивач вказує, що тільки в листопаді 2018 року з відкритих джерел дізнався про нібито подвійне громадянство Супрун Уляни Надії . При цьому, в якості доказів своєї позиції позивач додає роздруківки із онлайн-сторінок інтернет-видань, зокрема "ІНФОРМАЦІЯ_1" та "ІНФОРМАЦІЯ_2". При цьому, на доданих документах значиться і дата публікації відповідної статті, серед яких 04.08.2017 та 31.01.2017.
Таким чином, про обставини, що стали підставою для звернення до суду позивач мав змогу дізнатися ще в січні 2017 року, з якої і має відліковуватись строк звернення до суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги стосуються виключно визнання протиправності дій та встановлення відсутності у відповідача повноважень Міністра охорони Здоров'я України і обґрунтовані триваючим порушенням прав та свобод та інтересів позивача.
Разом з тим, триваюче правопорушення - це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 квітня 2018 року справа №804/401/17.
Отже, враховуюче вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення письмових клопотань представників відповідача та третіх осіб - 1, 2 про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки строк звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою не порушено.
Поряд з цим, представниками відповідача та третьої особи-1 заявлені клопотання про закриття провадження у справі №640/2709/19 щодо вимог про встановлення відсутності компетенції, оскільки такі вимоги можуть мати місце лише у спорі між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Так, відповідно до п. 5 ч. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Тобто, кожна особа може звернутися до адміністративного суду якщо вважає, що його права, свободи або законні інтереси порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень та захистити свої права шляхом подання до адміністративного суду позову яким просити про їх захист шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Водночас, посилання представників відповідача та третьої особи-1 на те, що позивач у даних правовідносинах не здійснює жодних управлінських функцій та не є суб'єктом владних повноважень, в розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України та що вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не відповідають завданням КАС України, оскільки юрисдикція адміністративних судів з вказаних вимог, встановлена статтею 19 КАС України, на даний спір не поширюється, суд не приймає до уваги такі твердження, оскільки, як вже зазначалось вище, особа, чиї права, свободи або законні інтереси порушені внаслідок протиправних рішень дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, може звернутися до адміністративного суду за захистом таких прав шляхом встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, клопотання представників відповідача та третьої особи-1 не підлягають задоволенню.
На підставі вище викладеного в сукупності, керуючись ст.ст. 12, 241-243, 248, 256, 257, 260 КАС України, суд -
1. Залишити клопотання представників відповідача та третіх осіб - 1, 2 про розгляд адміністративної справи №640/2709/19 за правилами загального позовного провадження без задоволення.
2. Відмовити представникам відповідача та третіх осіб - 1, 2 у задоволенні клопотань про залишення позовної заяви без розгляду.
3. Відмовити представникам відповідача та третьої особи-1 у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Ю.Т. Шрамко