19 червня 2019 р. Справа №480/1515/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника третьої особи - Веремієнко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1515/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства оборони України , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 у якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 19 рішення Міністерства оборони України від 12.04.2019 №46 про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю І групи з 26.03.2019, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 12.04.2019 №46;
- зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням 26.03.2019 І групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, виходячи з розміру 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзацу 2 підпукту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
Вимоги позовної заяви мотивовані тим, що позивач проходив військову службу та був звільнений з військової служби за станом здоров'я. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 29.07.1994 №140 позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Після звільнення перебував на обліку у військовому комісаріаті м. Суми. 17.01.2019 за результатами огляду Центральною військово-лікарською комісією по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв (далі - ЦВЛК) встановлено, що травма позивача (струс головного мозку), яка ускладнилась розвитком ряду захворювань, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. 26.10.2019 позивач був оглянутий медико-соціальною експертною комісією та встановлено першу "Б" групу інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби.
Як інвалід І групи позивач вважає, що набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року відповідно до підпункту "б" пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та соціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975).
В подальшому, позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою щодо виплати йому допомоги. Сумським ОВК 05.04.2019 за вих. №11/763 усі необхідні документи були направлені на адресу Міністерства оборони України.
Проте, рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, оформлених витягом з протоколу від 12.04.2019 №46, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні допомоги, оскільки позивач був звільнений зі Збройних Сил Російської Федерації, а законодавство України не передбачає здійснення виплат військовослужбовцям інших країн.
Позивач вважає таку відмову такою, що не грунтується на положеннях чинного законодавства України, порушує його права та законні інтереси.
Ухвалою суду від 26.04.2019 вказану позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
24.05.2019 від третьої особи надійшов відзив, у якому Сумський обласний війьсковий комісаріат просить відмовити у задоволенні позову (а.с.38-39). Вказує, що прийняття рішення не належить до компетенції Сумського обласного військового комісаріату, а здійснення виплат військовослужбовцям інших країн не передбачено законодавством України.
31.05.2019 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову, виходячи з відсутності підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги позивачу (а.с.42-45). Зазначає, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах Російської Федерації, з якою не укладалось спеціальних міждержавних угод про здійснення виплат одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби. Крім цього, ОСОБА_1 є особою звільненою з військової служби, тобто, після звільнення він перестав бути військовослужбовцем. Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ військовослужбовці підлягали державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті, а також у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержавних у період проходження служби (зборів). Пунктом 1 Умов державного обов'язкового особистого страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, і порядку виплат їм та членам їх сімей страхових сум, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.1992р. № 488 (далі - Умови), визначено, що державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців і військовозобов'язаних, призваних на збори, здійснювалося Національною акціонерною страховою компанією “ОРАНТА” за рахунок коштів державною бюджету, що виділялися Міністерству оборони та іншим військовим формуванням, створеним Верховною Радою України. Згідно з пп. „б” п. 6 Умов, Національна акціонерна страхова компанія “ОРАНТА” виплачувала страхові суми в разі втрати застрахованими працездатності, що сталася внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі залежно від ступеня втрати працездатності, що визначається у процентному відношенні до загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
Отже, на день звільнення позивача з військової служби Збройних Сил РФ в Україні існувало „державне обов'язкове особисте страхування військовослужбовців” та виплати страхових сум здійснювалися через НАСК “ОРАНТА”.
В судовому засіданні представник третьої особи поти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив службу у Збройних Силах СРСР на посадах офіцерського складу.
Наказом командира ВЧ 12588 №140 від 29.07.1994 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу частини у зв'язку зі звільненням з військової служби наказом Командувача Далекосхідного військового округу Російської Федерації №0561 від 27.07.1994 за станом здоров'я (а.с.15).
Під час проходження служби позивач отримав закриту черепно-мозкову травму (струс мозку).
Вказані обставини підтверджується витягом із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтва від 17 січня 2019 року №114 (а.с.16) та довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 02.04.2019року, відповідно до якої позивачу встановлена І "Б" група інвалідності (а.с.17).
Таким чином, позивачу МСЕК визначено І "Б" групу інвалідності, що настала внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (а.с.17).
На звернення позивача після в с т а н о в л е н н я 1-ї групи інвалідності про призначення та виплати одноразової грошової допомоги, Департамент фінансів Міністерства оборони України від 23.04.2019 №0290/З-740-638 (а.с.20) повідомлено про те, що прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. Підстави, за якими відмовлено у призначенні допомоги, викладені у протоколі засідання Комісії (а.с.21), а саме - "законодавством України не передбачено здійснення виплат військовослужбовцям інших країн".
Надаючи правову оцінку правовим відносинам, що склались в даному випадку між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Частиною п'ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу»), відповідно до ст.41 якого, виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закону № 2011-ХІІ) дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Відповідно до статті 16 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній на час встановлення інвалідності) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі: встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Пунктом «б» частини першої статті 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи.
З аналізу наведених норм Закону вбачається, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності та часу звільнення зі служби.
Згідно з частиною дев'ятою статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання статей 16-2 та 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок КМУ №975).
Відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є, зокрема, у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії (п.3 Порядку КМУ №975 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Предметом спору у цій справі є вимога призначити та виплатити одноразову грошову допомогу, у зв'язку із встановленням 26.03.2019 позивачу І групи інвалідності.
На день звернення ОСОБА_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги на підставі статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", діяв Порядок КМУ №975, а тому саме його належить застосовувати у спірних правовідносинах.
Пунктом 11 Порядку КМУ №975, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу. Такими документами є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності. До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з п.12 Порядку КМУ №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Відповідно до пункту 13 Порядку КМУ №975, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
При цьому як станом на час направлення поданих Сумським обласним військовим комісаріатом на адресу відповідача документів листом від 02.08.2018 (а.с.26), так станом на і на сьогодні, Порядком КМУ №975 не передбачено право відповідача усунутися від розгляду, вирішення та прийняття рішення із спірного питання. Крім того, вказаний Порядок КМУ №975 не передбачає заборони повторного направлення пакету документів, у разі подання чи появи інших доказів, що можуть стати підставою для призначення одноразової грошової допомоги. Більш того, згідно п.13 Порядку КМУ №975, в редакції, чинної вже на момент розгляду справи, додатково передбачено повернення документів на доопрацювання, у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю.
Як встановлено в судовому засіданні,03 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням І групи інвалідності, травма пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (а.с.18).
В подальшому, Сумський обласний військовий комісаріат листом від 05.04.2019 за №11/763 подав до Департаменту фінансів Міністерства оборони висновок про відсутність у ОСОБА_1 права на отримання зазначеної допомоги в розмірі 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом на 1 січня 2019 року (а.с.19).
Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.04.2019 №46, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки законодавством на передбачено здійснення виплат військовослужбовцям інших країн (а.с.21).
Однак, враховуючи, що позивач отримав інвалідність внаслідок захворювань, пов"язаних з виконанням обов"язків військової служби, позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно зі статтею 16 Закону №2011-ХІІ та Порядку №975.
Дана позиція суду відповідає позиції Верховного Суду (постанова ВС від 27.02.2018р. №816/978/16).
Крім цього, суд вважає недоречними та необгрунтованими посилання відповідача на відсутність порядку отримання та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцями інших країн, виходячи з такого:
Відповідно до статей 1, 2 Угоди між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні і правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей, яка набула чинності для України 14 лютого 1992 року, встановлено, що за військовослужбовцями, особами, які звільнились з військової служби і проживають на території держав-учасниць Співдружності, а також членами їхніх сімей зберігаються права і пільги, встановлені раніше законами та іншими нормативними актами колишнього Союзу РСР. Односторонні обмеження зазначених прав і пільг військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей не допускаються.
Держави Співдружності своїм законодавством встановлюють і забезпечують всю повноту політичних, соціально-економічних та особистих прав і свобод військовослужбовцям, особам, звільненим з військової служби, та членам їхніх сімей відповідно до норм міжнародного права і положень цієї Угоди.
Статтею 4 зазначеної Угоди передбачено, що держави-учасниці Співдружності беруть на себе зобов'язання у 1992 році розробити і прийняти взаємопогоджені законодавчі акти про соціальний захист військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей.
Законом України від 07 червня 2001 № 2495-ІІІ ратифіковано Протокол до Угоди між державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав про соціальні та правові гарантії військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, та членів їхніх сімей від 14 лютого 1992 року.
Відповідно до статті 1 цього Протоколу на громадян, які проходили військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР та які переведені (зараховані) на військову службу в збройні сили, інші війська, інші військові формування та органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав, при їх переїзді на постійне місце проживання з однієї Держави Співдружності до іншої поширюються права та пільги, гарантії та компенсації, встановлені законодавством та іншими нормативними правовими актами для військовослужбовців Держави Співдружності, обраної для постійного проживання.
Так, вищезазначеними міждержавними Угодами не встановлено порядку отримання та виплати одноразової грошової допомоги, проте, вказаними актами гарантується кожному військовослужбовцю, який проходив військову службу у військових частинах Збройних Сил, інших військах, військових формуваннях та органах колишнього Союзу РСР, право на отримання пільг, гарантій та компенсацій на території тієї Держави Співдружності, на якій він проживає.
Крім того, Угода від 15 травня 1992 року, на яку посилається відповідач, регулює порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, в той час як в даному випадку спірним є питання права позивача отримання одноразової грошової допомоги, яка не є видом пенсійного забезпечення, а є соціальною допомогою.
Позивач є громадянином України, а тому має право, гарантоване Законом №2011-ХІІ, на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з інвалідністю внаслідок захворювань, які пов'язані із виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Відтак доводи відповідача з цього приводу є безпідставними.
Щодо тверджень відповідача про те, що ОСОБА_1 не є військовослужбовцем, а тому, не має права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до постанов КМУ №284 від 21.02.2007 та №499 від 28.05.2008, слід зазначити наступне:
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Так, у рішенні Комісії Міністерства оборони України, оформленого протоколом №46 від 12.04.2019 (а.с.21) відсутнє зазначення підстави відмови в призначенні одноразової грошової допомоги позивачу відсутність у ОСОБА_1 статусу військовослужбовця.
Таким чином, суд не бере до уваги такі твердження Міністерства оборони України.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про правомірність та обгрунтованість позивних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування пункту 19 рішення Міністерства оборони України від 12.04.2019 №46 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю І групи з 26.03.2019, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до підпункту "б" п.1 ст.16-2 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзацу 2 підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 №975.
Відповідно до пунктів 12, 13 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів). Керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.
Одноразова грошова допомога виплачується особі шляхом її перерахування уповноваженим органом на рахунок в установі банку, зазначений одержувачем виплати, або через касу уповноваженого органу (пункт 14 Порядку № 975).
Згідно з підпунктом 27 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671, Міністерство оборони України є головним розпорядником бюджетних коштів.
З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що відповідач лише приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, тому останній не наділений повноваженнями щодо виплати одноразової грошової допомоги.
Отже, вимоги позивача в цій частині є передчасними і задоволенню не підлягають.
Однак, з огляду на положення ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою необхідністю повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за можливо вийти за межі позовних вимог та задовольнити вимоги у інший спосіб судового захисту, який в межах правовідносин, що склалися між сторонами, буде достатнім та необхідно можливим.
Безпосередньо слід визнати, що саме Міноборони України є належним органом, що вирішує питання щодо призначення та виплати одноразової допомоги.
При цьому, для захисту прав та інтересів позивача слід зобов'язати Сумський обласний військовий комісаріат, згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, направити до Департаменту фінансів Міністерства оборони України відповідні матеріали для повторного розгляду питання щодо виплати одноразової грошової допомоги колишньому військовослужбовцю майору ОСОБА_1 , який 26 березня 2019 року визнаний особою з інвалідністю першої групи внаслідок війни, в свою чергу слід зобов'язати Міністерство оборони України п о в т о р н о (з урахуванням висновків викладених судом у рішенні по даній справі) розглянути заяву майора ОСОБА_1 від 03.04.2019 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як колишньому військовослужбовцю, який 26 березня 2019 року визнаний особою з інвалідністю першої групи внаслідок війни, виходячи з розміру 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзацу 2 підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 19 рішення Міністерства оборони України від 12.04.2019 №46 про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю І групи з 26.03.2019, внаслідок травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, оформленого протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Зобов'язати Сумський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, направити до Департаменту фінансів Міністерства оборони України відповідні матеріали для повторного розгляду питання щодо виплати одноразової грошової допомоги колишньому військовослужбовцю майору ОСОБА_1 , який 26 березня 2019 року визнаний особою з інвалідністю першої групи внаслідок війни.
Зобов'язати Міністерство оборони України (просп. Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022) повторно розглянути заяву майора ОСОБА_1 від 03.04.2019 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як колишньому військовослужбовцю, який 26 березня 2019 року визнаний особою з інвалідністю першої групи внаслідок війни, виходячи з розміру 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзацу 2 підпункту 1 пункту 6 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 01.07.2019 року.
Суддя О.М. Кунець