ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.06.2019Справа № 910/5522/19
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Письменної О.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго"
до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про визнання додаткової угоди до договору укладеною
за участю представників:
від позивача: Анісімов В.В.
від відповідача: Буркова О.М.
Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про визнання укладеною додаткову угоду до договору про паралельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015 у редакції позивача.
В обґрунтування підстав для внесення змін до договору позивач посилається на істотну зміну обставин, а саме зміну законодавства в сфері енергетики.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5522/19, відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 28.05.2019.
14.05.2019 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що до договору не можуть бути внесені зміни, оскільки:
- внесені до КСП всі необхідні зміни, що стосуються величин потужності приєднання Споживачів та генерації; приведено КСР у відповідність вимогам КСП;
- відмінено "Правила взаємовідносин міждержавним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України", затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України № 303 від 02.06.2008.
Відповідач також, зазначив, що запропоновані позивачем зміни до договору приведуть до ризику сталого функціонування об'єднаної електроенергетичної системи , а також що "Положення про оперативно - технологічні відносин між ВП "Південна ЕС" ДП "НЕК "Укренерго" та енергопостачальною компанією ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" під час їх взаємодії в умовах паралельної роботи в складі ОЕС України" (додаток до Договору) розроблене з додержанням вимог "Правил взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України", затверджених Наказом міністерства палива та енергетики України від 2 червня 2008 року № 30, у зв'язку із чим, відповідач вважає недоцільним укладання додаткової угоди до Договору в редакцій запропонованої позивачем.
16.05.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення судових засідань в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 задоволено клопотання позивача - Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про участь у судовому засіданні 28.05.2019 в режимі відеоконеренції та доручено забезпечення проведення відеоконференції 28.05.2019 о 14:50 Господарському суду Херсонської області.
В підготовчому засіданні 28.05.2019, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від сторін, судом закрито підготовче провадження та призначено справу №910/5522/19 до судового розгляду по суті на 25.06.2019, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
03.06.2019 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання 25.06.2019 о 15:45 в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2019 задоволено клопотання позивача - Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про участь у судовому засіданні 25.06.2019 в режимі відеоконеренції.
В судове засідання 25.06.2019 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті позовних вимог та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.06.2019 надав пояснення по суті заперечень на позов, проти позову заперечив.
В судовому засіданні 25.06.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
18.12.2015 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - ДП "НЕК "Укренерго") та Публічним акціонерним товариством "Херсонобленерго" (надалі - суб'єкт) укладений договір №60/4343-15 про паралельну роботу в складі ОЕС України (надалі - договір), відповідно до умов якого сторони встановлюють правила взаємодії та врегульовують між собою організаційно-технічні питання у взаємовідносинах в умовах паралельної роботи в складі ОЕС України згідно із діючою структуро централізованого ОДУ.
У відповідності до п. 2.2. договору даний договір має технічний характер і не розглядає фінансово-економічних відносин, які виникають між сторонами під час паралельної роботи в складі ОЕС України.
Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що під час виконання умов цього договору необхідно керуватися "Правилами взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" і суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України".
В пункті 3.2. договору визначено, що сторони зобов'язані розробити та узгодити в установленому порядку та забезпечити виконання Положення про оперативно-технічні відносини між ВП "Південна ЕС" ДП "НЕК "Укренерго" та ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" під час їх взаємодії в умовах паралельної роботи в складі ОЕС України".
Згідно із п. 3.3. договору, сторони зобов'язані забезпечувати виконання вимог нормативно-технічних документів, нормативно-правових актів та інструкцій міністерства енергетики та вугільної промисловості України та ДП "НЕК "Укренерго" стосовно питань ОДУ.
На виконання умов договору сторонами розроблено та затверджено "Положення про оперативно-технічні відносини між ВП "Південна ЕС" ДП "НЕК "Укренерго" та ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" під час їх взаємодії в умовах паралельної роботи в складі ОЕС України", що є додатком № 1 до договору та згідно п. 7.7. договору невід'ємною його частиною.
У разі припинення дії цього договору, для забезпечення без перебійної електроенергії споживачами суб'єкт зобов'язаний виконувати функції, передбачені "Положенням про оперативно-технічні відносини між ВП "Південна ЕС" ДП "НЕК "Укренерго" та ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" під час їх взаємодії в умовах паралельної роботи в складі ОЕС України", яке є додатком № 1 до договору до укладення нового договору із суб'єктом чи вирішення його заміни у складі ОЕС України.
У відповідності до п. 8.1. договору сторони погодили, що договір діє до 31 липня 2020 року.
В пункті 7.1. договору сторони погодили, що даний договір та його додатки в разі необхідності можуть вноситися зміни та доповнення за взаємною домовленістю.
Відповідно до п. 7.2. договору, у разі змін чинного законодавства сторони вносять до цього договору відповідні зміни, необхідні для усунення суперечностей.
Пунктом 7.3. договору сторони погодили, що у разі внесення змін до цього договору, такі зміни мають бути оформленими у вигляді додаткової угоди за підписами уповноважених осіб сторін і скріпленими їх печатками.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з моменту укладання договору змінились обставини, якими сторони керувались при його укладанні, а саме законодавство в сфері електроенергетики. Так, 11.06.2017 набув чинності Закон України "Про ринок електричної енергії", а 19.04.2018 - Кодекс систем розподілу та інші нормативно-правові акти. Позивач зазначає, що з набуттям чинності вищезазначених нормативних актів змінився ринок електричної енергії та порядок приєднання електроустановок до мереж операторів систем розподілу. Зокрема, позивач посилається на те, що відповідно до ч. 6 ст. 2 та ч. 4 ст. 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" порядок приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу визначається Кодексом системи передачі (КСП) та Кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі та систем розподілу, а тому, при приєднанні електроустановок до мереж відповідача, AT "Херсонобленерго" зобов'язане дотримуватись вимог ст. 10 ЗУ "Про природні монополії", Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, а саме - видавати технічні умови виключно у порядку передбаченому Кодексом систем розподілу, не порушуючи права замовників в тому числі і прав на отримання технічних умов в строки, визначені нормативними актами, а саме КСР.
19.02.2019 позивач направив на адресу відповідача лист № 01-009267 від 19.02.2019 про внесення змін до договору про парцельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015 разом з проектом додаткової угоди до договору про паралельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015, якою відповідні пункти додатку № 1 договору (Положення), викладені в новій редакції, а саме:
п. 3.1.25 - погодження технічних умов на приєднання споживачів у випадках встановлених Кодексом систем розподілу;
п. 3.2.22 - подання на розгляд до Південної ЕС технічних умов на приєднання споживачів у випадках встановлених Кодексом систем розподілу;
п. 3.2.24 - подання до Південної ОСОБА_1 на узгодження, у випадках передбачених Кодексом систем розподілу, технічних умов ХОЕ, які видані на приєднання до електроустановок компанії споживачів, щоквартальної звітності по реалізованим технічним умовам, а також, до 1 лютого, подання інформації (за формою, що надається) яка передбачена Порядком розробки Плану розвитку;
п. 3.2.26 - подання до Південної ЕС на узгодження схемних рішень, техніко-економічних обґрунтувань, технічних умов на приєднання до електричних мереж Південного регіону електроустановок компанії та споживачів у випадках передбачених Кодексом систем розподілу.
У відповідь на пропозицію позивача, листом за вих. № 01/11783 від 02.04.2019 відповідач від підпису Додаткової угоди відмовився. В обґрунтування своєї відмови ДП "НЕК “Укренерго" зазначило, що вважає за необхідне залишити без змін діючий Договір до моменту внесення до Кодексу систем передачі (КСП) всіх необхідних змін, що стосуються величин потужності приєднання споживачів та генерації; приведення КСР у відповідність вимогам КСП; відміни "Правил взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України".
Оскільки сторони не досягли згоди щодо внесення змін до договору, позивач посилаючись на приписи ч. 2 ст. 652 ЦК України, звернувся до суду з даними позовом про визнання укладеною додаткову угоду до договору про паралельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015 у редакції позивача.
За доводами позивача, в момент укладення Договору про паралельну роботу в складі ОЕС України ні позивач, ні відповідач не могли передбачити те, що в майбутньому, до моменту припинення терміну дії договору, буде змінено законодавство України в сфері електроенергетики;
позивач не може усунути юридичних наслідків, що виникають на підставі законодавства внаслідок його зміни, оскільки відповідне буде суперечити вимогам нормативно-правових актів України (КСР);
відповідно до п. 4.5.6 КСР технічні умови на нестандартне приєднання, підписані ОСР, разом з проектом договору про приєднання надаються Замовнику не пізніше 10 робочих днів від дня реєстрації заяви та 20 робочих днів у разі необхідності погодження технічних умов з ОСП;.
необхідність погодження ТУ із ОСП передбачена п. 4.1.29, 4.3.6 та 4.3.7, а саме у разі: 1) приєднання Користувача потужністю вище 20 Мвт; 2) якщо для забезпечення приєднання генеруючих одиниць необхідно побудувати або реконструювати лінію, що приєднується до мереж ОСП або існуючої електростанції. КСР більше не містить вимог, щодо погодження ТУ із ОСП, в той же час положення, що є додатком до договору містить вимоги, щодо погодження технічних умов по об'єктам із приєднаною потужністю 1 Мвт та більше, що суперечить вимогам КСР, та не уможливлює виконання вимог КСР та реалізації прав замовників на своєчасне та неупереджене отримання технічних умов - дане порушує співвідношення майнових інтересів сторін і позбавляє позивача того, на що останній розраховував при укладанні договору;
із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни даних обставин повинен нести позивач.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 626 Цивільний кодекс України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Як встановлено судом вище між сторонами було укладено договір №60/4343-15 про паралельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015, відповідно до умов якого сторони встановлюють правила взаємодії та врегульовують між собою організаційно-технічні питання у взаємовідносинах в умовах паралельної роботи в складі ОЕС України згідно із діючою структуро централізованого ОДУ.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно із ч.ч. 2, 3 ст. 188 ГК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду (ч. ч. 4, 5).
Статтею 652 Цивільного кодексу України врегульовано зміну або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин.
За приписами даної норми зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (ч. 1 ст. 652 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається судом у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України.)
У відповідності до п. 7.2. договору, у разі змін чинного законодавства сторони вносять до цього договору відповідні зміни, необхідні для усунення суперечностей.
Судом встановлено, що необхідність укладення договору обумовлене Правилами взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" і суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 2 червня 2008 року № 303, з подальшими змінами (надалі - Правила).
Так, у відповідності до п.п. 3.2.2. Правил, суб'єкти електроенергетики, які мають об'єкти, що здійснюють паралельну роботу в складі ОЕС України, в передбачених законодавством випадках повинні, зокрема, підписати договір про паралельну роботу та положення про оперативно-технологічні відносини з ДП НЕК "Укренерго" як з компанією, яка здійснює централізоване ОДУ ОЕС України.
Вказані Правила поширюються на суб'єктів господарювання України незалежно від їх підпорядкування та форми власності, об'єкти електроенергетики яких здійснюють паралельну роботу в складі Об'єднаної енергетичної системи України чи її відокремленої частини, а також орган, що здійснює функції управління, регулювання та державного нагляду (контролю) в електроенергетиці. Ці Правила регулюють оперативно-технологічні відносини, що виникають між ДП "НЕК "Укренерго" і його відокремленими підрозділами (електроенергетичними системами) та суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України.
Відповідно до ч. 1 статті 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Договір про №60/4343-15 про паралельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015 та Положення до договору (додаток №1) до договору має відповідати чинним на момент укладення такого договору Правилам, тобто Правилам взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" і суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України.
Як встановлено судом, договір про №60/4343-15 про паралельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015 та Положення про оперативно-технічні відносини між ВП "Південна ЕС" ДП "НЕК "Укренерго" та ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" під час їх взаємодії в умовах паралельної роботи в складі ОЕС України" (додаток № 1 до договору), відповідають вимогам Правил взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" і суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України.
Відповідних змін, у зв'язку із набранням чинності Кодексу систем розподілу, до Правил взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" і суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України не вносились.
Вказані Правила не скасовувались, є чинними та обов'язковими для дотримання сторонами договору про №60/4343-15 про паралельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015.
Оскільки Правила взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" і суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України є чинними, договір та додаток до договору є чинними, то суд вважає необґрунтованими доводи позивача щодо необхідності внесення змін до договору.
З урахуванням наведеного, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для внесення змін до договору про №60/4343-15 про паралельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015 та Положення до договору у редакції додаткової угоди, запропонованої позивачем.
Посилання позивача на п. 3 Узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання (постанова Пленум Вищого господарського суду України № 3 від 16.12.2015) не приймається судом до уваги, оскільки у вказаних роз'ясненнях як підставу для внесення змін до договору визначено внесення змін Правил користування електричною енергією, а не до Правил взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" і суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України. Більш того, як зазначено судом, відповідні зміни до Правил взаємовідносин між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" і суб'єктами (об'єктами) електроенергетики в умовах паралельної роботи в складі Об'єднаної енергетичної системи України не вносились.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства "Херсонобленерго" про визнання укладеною додаткову угоду до договору про паралельну роботу в складі ОЕС України від 18.12.2015 у редакції позивача.
Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
Відмовити в позові повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 05.07.2019.
Суддя О.В. Гулевець