03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а
03 липня 2019 року Київський апеляційний суд у складі судді-доповідача Стрижеуса А.М., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини, -
Рішенням Печерського районного м. Києва від 29 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на час навчання повнолітньої дитини - задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, яка містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування причини пропуску строку на апеляційне оскарження вказує про те, що рішення суду першої інстанції відповідач ОСОБА_1 отримав 29 травня 2019 року після подання до Печерського районного суду м. Києва відповідної заяви. До цього часу рішення суду відповідачу не направлялося та не надсилалося. Про прийняття рішення відповідач дізнався лише після одержання від обслуговуючого банку 28 травня 2019 року копії постанови про арешт коштів боржника від 14 травня 2019 року у ВП № 587603781, відкритому на підставі виконавчого листа № 761/22592/18-ц.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали апеляційної скарги суд визнає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Справа № 761/22592/18-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-824/10551/2019
Головуючий у суді першої інстанції:
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А. М.
Відповідно до положень ст. 17 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у праві, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Не допускається касаційне оскарження судового рішення суду першої інстанції без його перегляду в апеляційному порядку.
Однією з основних гарантій права сторони на судовий захист є право оскарження судових рішень (стаття 129 Конституції України). Реалізація цього права здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій.
Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом (стаття 8 ).
Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та в статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 до Конвенції (далі - Конвенція).
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе поновити представнику ПАТ «Укрсоцбакн» - Плачинди К.О. строк на апеляційне оскарження ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 04 квітня 2019 року, визнавши поважними причини пропуску такого, а тому задовольняє клопотання про його поновлення.
Разом з тим, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає п.1 ч. 4 ст. 356 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються довіреність або іншій документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавались.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Проте, подачу апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначених документів не надає.
Таким чином, представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 необхідно надати документи, які підтверджують повноваження адвоката як представника, відповідно до ст. 62 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху, а скаржнику - надати строк для усунення недоліків, попередивши, що в разі невиконання даної ухвали, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та повернута відповідно до вимог ст. 185 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суддя,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 29 січня 2019 року - залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків, викладених у мотивувальній частині ухвали, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити скаржнику, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику.
Суддя: