Справа № 33/824/2224/2019 Суддя у І-й інст.: Овсеп'ян Т.В.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Юденко Т.М.
24 червня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Юденко Т.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року,
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк в один рік.
Згідно постанови суду ОСОБА_1 16.03.2019 о 06 год. 30 хв. керував автомобілем «AUDI A4» д.н.з. НОМЕР_1 про пр-ту Перемоги, 46 в м. Києві з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, почервоніння обличчя та від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 16.03.2019 о 06 год. 30 хв., керуючи автомобілем «AUDI A4» НОМЕР_1 по пр-ту Перемоги, 46 в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції, не був уважний і не слідкував за зміною дорожньої обстановки, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «NISSAN X-TRAIL» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 2.3 «б», 13.1 ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати в частині накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження. В решті постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року залишити без зміни.
Вважає, що судом під час розгляду справи порушено його право на правову допомогу, гарантоване ст. 59 Конституції України, а сам розгляд справи в суді 1-ї інстанції був поверхневим та однобічним, без надання належної оцінки наявним доказам.
Зазначає, що вказівка в протоколі на проведення огляду в присутності свідків не відповідає дійсності, оскільки вказаних осіб в той час не було і що це були за особи, йому не відомо. Також вважає, що з відеозапису з боді-камери поліцейського, який судом визнано доказом його вини, неможливо встановити дотримання поліцейськими Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, жодних клопотань не заявив, про причини своєї неявки суд не повідомив, будучи 4 (чотири) рази належним чином сповіщеним за адресами місць його проживання, вказаними поліцейськими у протоколі про адміністративне правопорушення та самим ОСОБА_1 (а.с. 30), про відкладення судових засідань через його неявку.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, однак ОСОБА_1 цього не зробив, і, будучи обізнаний про розгляд адміністративного матеріалу щодо нього у суді, ходом такого розгляду не поцікавився, у зв'язку з чим апеляційний суд вважає за можливе розглянути його апеляційну скаргу за відсутності скаржника.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи на обґрунтування апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступного.
З апеляційної скарги вбачається, що постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП не оскаржується, а тому висновки суду у цій частині апеляційним судом не переглядаються.
Щодо висновку суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, то за наведених в постанові обставин, він підтверджується сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, і є правильним.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 211668 від 16 березня 2019 року, підписаним ОСОБА_1 без будь-яких зауважень; протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 187884 від 16.03.2019, складеним внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог 13.1, 2.3 б ПДР, внаслідок чого у поліцейських виникла обґрунтована підозра щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння; відеозаписом з нагрудної боді-камери (а.с. 7); письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в присутності яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
З урахуванням того, що особи свідків, вказані в протоколі, є випадковими перехожими, не зацікавленими в результатах розгляду справи, підстав не довіряти їх поясненням, суд не вбачає.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою складено протокол відносно ОСОБА_1 , передбачено адміністративну відповідальність не лише особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а також особи, яка керує транспортним засобом та відмовилась від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2 Розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, однак ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, і належних доказів на спростування цього суду апеляційної інстанції не надано.
Що стосується доводу апеляційної інстанції про порушення права ОСОБА_1 на правову допомогу, передбаченого ст. 59 Конституції України, то суд апеляційної інстанції вважає його безпідставним, оскільки ОСОБА_1 не був обмежений у користуванні цим правом і будь-яких порушень з боку суду 1-ї інстанції не вбачається.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, не ґрунтуються на матеріалах адміністративної справи та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
Отже, судом першої інстанції здійснено повний та всебічний розгляд справи і порушень норм КУпАП, які б стали підставою для скасування даного рішення апеляційним судом не встановлено, а тому постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, як законна та обґрунтована, має бути залишена без зміни, а апеляційна скарга щодо її скасування - без задоволення.
Таким чином, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя Київського апеляційного суду,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2019 року щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - без зміни.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Юденко