№ 2-а-677/10/0527
11 березня 2010 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Міросєді А.І.,
при секретарі Ульянцевій С.А.,
з участю:
позивача --
представника відповідача --
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області «про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії», -
16 лютого 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, обґрунтовуючи свої доводи тим, що він мешкає у квартирі АДРЕСА_1, і яка належить йому на підставі Договору купівлі-продажу від 10 травня 2007 року. 05 лютого 2009 року він звернувся до відповідача з проханням надати дозвіл на відключення його квартири від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання та надання дозволу на встановлення індивідуального (автономного) опалювального приладу. Однак 11 лютого 2009 року Комісією виконкому Костянтинівської міської ради по вирішенню питань відключення від централізованого опалення і переводу житлових будинків на автономне опалення в задоволенні його заяви було відмовлено. Вважав цю відмову безпідставною та необґрунтованою з наступних підстав. Між ним та будь-якою організацією відсутній типовий договір на постачання теплової енергії та гарячої води. Гаряча вода взагалі відсутня. Відсутність цих договорів дає йому право взагалі не отримувати ці послуги, та не зобов'язує виконавця цих послуг йому їх надавати, так як житлово-комунальні послуги мають надаватися виключно за договором. Відсутність вказаного договору не породжує для нього будь-яких зобов'язань перед постачальником теплової енергії та гарячої води. 3гідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» він має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії, якщо це можливо за технічними умовами. Умови такі реально існують, так як мешканці аналогічних квартир у його будинку вже встановили автономне (індивідуальне) опалення. В його квартирі в опалювальний сезон холодно. Саме холод і відсутність гарячої води негативно впливають на його здоров'я. 3гідно п.24 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року він, як споживач, може відмовитись від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, але це право також порушено відповідачем. Відповідач у своїй відмові посилається на Наказ міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 року, так як цей наказ і затверджений ним порядок визначає процедуру відключення від мереж центрального опалення та постачання гарачої води окремого житлового будинку, а не квартири. Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами та керуючись ст. 41 Конституції України, п.4 ст.4 Цивільного Кодексу України, застосуванню має підлягати саме ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», і тому Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від центрального теплопостачання, затверджений Наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06.11.2007 року, є таким, що не відповідає вимогам Закону України «Про теплопостачання» та Конституції України, і ним користуватися при відмові або наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання неможливо. Просив визнати неправомірною відмову Комісії виконкому Костянтинівської міської ради по вирішенню питань відключення від централізованого опалення і переводу житлових будинків на автономне опалення, винесену 30.07.2009 року, в дачі дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води для встановлення індивідуального опалювального приладу у квартирі АДРЕСА_1; зобов'язати виконком Костянтинівської міської ради розглянути питання про надання можливості на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_1.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги підтримав повністю та просив задовольнити його позов.
Представник відповідача у судове засідання надав заяву з проханням розглянути справу у його відсутність; позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти задоволення позову.
Суд, дослідивши надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що власником квартири АДРЕСА_2 є позивач ОСОБА_1, що підтверджується відповідним Договором купівлі-продажу, посвідченим 10 травня 2007 року Костянтинівською державною нотаріальною конторою, за реєстром № 3-654 (а.с. 8).
Позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про надання дозволу на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мережі централізованого опалення в квартирі АДРЕСА_2, яка належить йому на праві власності.
Відповідно до відповіді відповідача позивачу було відмовлено у відключенні від мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання на підставі Наказу Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» № 4 від 22.11.2005 року (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства житлово-комунального господарства № 169 від 06.11.2007 року (а.с. 3).
Суд вважає, що відмова в наданні дозволу ОСОБА_1 на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення в його квартирі не ґрунтується на законі з наступних підстав.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 21 Конституції України зазначає, що усі люди є рівні у своїй гідності та правах. Відповідно до вимог ст.42 Конституції України права споживачів захищає держава.
Суд не може погодитись на посилання відповідача на Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення га постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» № 4 від 22.11.2005 року, оскільки виходячи зі змісту даного нормативного акту, цей Порядок регламентує процедуру відключення окремих будинків, а не окремих приміщень (квартир), порядок відключення яких залишається законодавчо неврегульованим.
Згідно з ч.7 ст.9 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону, суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Суд вважає, що якщо зазначений Порядок застосувати до правовідносин, які стосуються окремих приміщень (квартир), то цей нормативно-правовий акт буде суперечити Конституції України та іншим Законам України з наступних підстав.
Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», іншими нормативно-правовими актами.
Згідно преамбули Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 1875-ІV від 24.06.2004 року, цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Згідно п. 6 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005 року споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Згідно п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07.2005 року, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до п.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та Закон України 2Про теплопостачання», а не Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення га постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання» № 4 від 22.11.2005 року, тому вимоги позивача є законними і підлягають задоволенню.
На підставі Конституції України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» № 630 від 21.07.2005 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 104, 159-163 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради Донецької області «про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії» задовольнити.
Визнати неправомірною відмову Комісії виконкому Костянтинівської міської ради по вирішенню питань відключення від централізованого опалення і переводу житлових будинків на автономне опалення в дачі дозволу ОСОБА_1 на відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води для встановлення індивідуального опалювального приладу в квартирі АДРЕСА_2.
Зобов'язати виконком Костянтинівської міської ради Донецької області (при закінченні опалювального сезону) на засіданні Комісії по вирішенню питань відключення від централізованого опалення та переводу житлових будинків на автономне опалення розглянути питання про надання ОСОБА_1 на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і на встановлення індивідуального опалювального приладу у квартирі АДРЕСА_2.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат 03 (три) грн. 40 коп.
Текст постанови виготовлений 11 березня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя