Справа № 390/630/19
Провадження № 2-а/390/21/19
"20" червня 2019 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:
головуючої - судді Бойко І.А.,
при секретарі - Губанові М.М.,
за участю представника позивача - ОСОБА_3,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ) до поліцейського роти № 4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП - Шаповала Василя Леонідовича (АДРЕСА_3), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просить поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, визнати неправомірними дії відповідача та скасувати постанову серії НК № 518974 від 03.04.2019 року у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн., посилаючись на те, що він Правил дорожнього руху не порушував. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.04.2019 року він, керуючи автомобілем Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , рухаючись по автомобільній дорозі Стрій-Тернопіль-Кропивницький, був зупинений інспектором патрульної поліції Шаповалом В.Л., який повідомив, що позивач за 7-8 км до місця зупинення порушив правила перетину перехрестя, встановлених п.14.6-а ПДР України. Заперечення позивача щодо порушення ПДР відповідач не взяв до уваги та виніс постанову, якою притягнув позивача до адміністративної відповідальності.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав, зазначених у позовній заяві, просив їх задовольнити та поновити строк на оскарження постанови, як пропущеного з поважних причин.
Свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 03.04.2019 року, він перебуваючи на передньому пасажирському сидінні автомобіля Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , рухався по автомобільній дорозі Стрій-Тернопіль-Кропивницький. Під час руху їх зупинили працівники патрульної поліції, які пояснили, що ОСОБА_1 здійснив обгін на перехресті, про що надали відео. На зауваження свідка, що ПДР ОСОБА_1 не порушувались, з урахуванням неможливості за наданим для огляду відеозаписом встановити номерні знаки транспортних засобів, що на них зображені, відповідач не відреагував. Пропозицію свідка надати пояснення щодо події відповідач до уваги не взяв, пояснення у ОСОБА_2 на місці зупинки не відібрав, та склав постанову відносно ОСОБА_1 .
Відповідач в судове засідання не з'явився, у відзиві на адміністративний позов до суду зазначив, що 03.04.2019 року на 639 км 900 м автомобільної дороги М-12 Кропивницький-Тернопіль-Стрій зафіксовано порушення ПДР України ОСОБА_1 , який здійснив обгін іншого транспортного засобу на перехресті, у зв'язку з чим, відносно останнього складено постанову за правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Вважає свої дії правомірними, оскаржувану постанову законною, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. До відзиву долучив відео-фіксацію, що здійснювалась нагрудним відеореєстратором.
За даних обставин, суд не вбачає підстав для відкладення справи, і вважає можливим розглянути її на підставі наявних доказів без участі відповідача.
Судом встановлено, що 03.04.2019 року інспектор роти № 4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Шаповал В.Л. виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення серії НК № 518974, відповідно до якої притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням штрафу в розмірі 425 грн. за те, що останній 03.04.2019 року о 11 год. 06 хв., керуючи автомобілем Volkswagen Touareg, державний номер НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі М-12 Стрій-Тернопіль-Кропивницький, 689 км 900 м, здійснив обгін на перехресті іншого транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку, чим порушив п.14.6-а ПДР України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, свідка, суд вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю, з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, вона повинна містити інформацію про місце вчинення адміністративного правопорушення та докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Згідно вимог ст.283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Відповідач, в якості доказу правомірності своїх дій по винесенню оскаржуємій постанови відносно позивача, надав відео-фіксацію, з якої вбачається, що на перехресті доріг легковим транспортним засобом здійснено обгін іншого транспортного засобу, проте з наданого відеозапису неможливо встановити номерні знаки транспортних засобів для їх ідентифікації. Доказів того, що відповідачем через декілька хвилин, зупинено саме транспортний засіб, що здійснив обгін з порушенням ПДР України, суду не надано.
Крім того, в постанові серії НК № 518974 від 03.04.2019 року не зазначено, що саме ця відео-фіксація, як доказ була покладена в основу оскаржуваного рішення.
На підставі вищезазначеного, суд не може прийняти надану відповідачем відео-фіксацію, як доказ порушення ПДР України, позивачем.
Свідки під час розгляду даної справи про адміністративне правопорушення відносно позивача та складання оскаржуємої постанови, відповідачем не залучались, а сама постанова про накладення адміністративного стягнення судом не може бути розглянута судом, як доказ по справі. Отже, доказів правомірності свого рішення відповідачем суду не надано.
З урахуванням відсутності належних та достатніх доказів вчинення правопорушення суд приходить до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.
Таким чином, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення складена з порушенням вимог ст.283 КУпАП та ст.77 КАС України, а тому позовні вимоги про скасування оскаржуваної постанови підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій відповідача, то суд зазначає, що ці дії охоплюються вимогами про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки відносяться до процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, а тому окремому розгляду не підлягають.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Як встановлено судом, копію оскаржуємого індивідуального акта від 03.04.2019 року позивачем отримано 11.04.2019 року, що підтверджується відповідним записом у поштовому журналі, а 17.04.20198 року він звернувся до суду з адміністративним позовом про його скасування та у якому зазначив клопотання про поновлення строку на його оскарження.
Враховуючи, що згідно ст.289 КУпАП встановлено десятиденний строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, з урахуванням того, що оскаржувану постанову позивачем отримано 11.04.2019 року, тому, з урахуванням ч.1 ст.121 КАС України, суд визнає причини пропуску процесуального строку позивачем поважними, тому він підлягає поновленню.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний, зокрема має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, процесуальний строк підлягає поновленню, оскаржувана постанова скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Згідно ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Керуючись ст.ст. 247, 283,288, 293, 294 КУпАП, ст.ст. 9, 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд,
Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови поліцейського роти № 4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП Шаповала В.Л. у справі про адміністративне правопорушення серії НК № 518974 від 03.04.2019 року.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до поліцейського роти № 4 батальйону УПП в Кіровоградській області ДПП - Шаповала Василя Леонідовича (АДРЕСА_3), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 518974 від 03.04.2019 року за ч.2 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , - скасувати.
Провадження по справі закрити.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя