Справа № 369/3830/19
Провадження №2/369/2484/19
12.06.2019 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
за участі секретаря Середенко Б.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратило право користування житлом,
У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.
Позивач повторно не з'явилась в судове засідання і від неї не надходила заява про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України визначено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Як вбачається із матеріалів справи у призначені судові засідання, які відбулись 15 травня 2019 року та 12 червня 2019 року позивач, яка була належним чином повідомлена про час та місце їх проведення, не з'явилась.
Належність повідомлення судом позивача про час та місце розгляду справи підтверджується наявними в матеріалах справи доказами - зворотніми повідомленнями рекомендованих листів, які позивачу надсилались на адресу, вказану у позові. Інших заяв про направлення кореспонденції на будь-які інші адреси позивач не вказала.
Жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи, повідомлення причини неявки ні в паперовому вигляді, ні електронною поштою до суду від позивачки ОСОБА_1 на судові засідання 15 травня 2019 року та 12 червня 2019 року не надходило, причини неявки суду не повідомлено.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Наведене свідчить про недобросовісність здійснення стороною позивача своїх процесуальних прав, та з березня 2019 року не могла забезпечити свою явку до суду.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок щодо явки до зали суду.
Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивач, яка належним чином повідомлена про час та місце проведення судових засідань, повторно не з'явилась до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, причини неявки суд визнав неповажними, її нез'явлення перешкоджає розгляду справи, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Керуючись ст. 223, ст. 257 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратило право користування житлом - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику положення ч. 2 ст. 257 ЦПК України про те, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.С. Пінкевич